Постанова № 12041463, 26.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2010 року 10:27 № 2а-12768/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Чапік М.М. (довіреність від 31.05.2010 р. № 3024/9/10-009)

відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгоптцентр-Трейд»

провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи,- ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва звернулася з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальність «Торгоптцентр-Трейд»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні цієї юридичної особи та припинити юридичну особу ТОВ «Торгоптцентр-Трейд», що в позовній заяві було обґрунтовано відсутністю у засновників дійсного волевиявлення на створення ТОВ «Торгоптцентр-Трейд».

Ухвалою суду від 08.09.2010 року позовну заяву позивача залишено без руху у звязку з недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у т.ч. у звязку з незазначенням в порушення ч. 2 цієї статті будь-яких доказів в обґрунтування позовних вимог та ненаданням цих доказів до матеріалів позовної заяви.

На усунення недоліків позовної заяви позивачем було подано протокол допиту особи, визначеної засновником ТОВ «Торгоптцентр-Трейд».

Ухвалою суду від 24.09.2010 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14.10.2010 року на 09:30 годин.

Відповідач в судове засідання 14.10.2010 року не зявився, поштове відправлення повернулося з відміткою про відсутність підприємства та у звязку із закінченням терміну зберігання. У звязку з вищенаведеним розгляд справи було відкладено на 26.10.2010 року на 10:00 годин. В судове засідання 26.10.2010 року відповідач не зявився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з положень ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 та керуючись ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, додатково надавши пояснення від 25.10.2010 р. згідно з якими заборгованість відповідача перед бюджетом складає 5566,85 гривень та остання податкова звітність подана відповідачем за 1 квартал 2009 року.

Однак, позовні вимоги, які б ґрунтувалися на обставинах, викладених у додаткових поясненнях, позивач не заявляв, а на пропозицію надати додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що до матеріалів справи надано вичерпний перелік доказів, що підтверджують незаконність створення відповідача та наполягав на судовому розгляді справи та задоволенні позову виходячи з підстав і доказів визначених у позовній заяві, а саме виходячи з того, що у засновника ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»ОСОБА_2, яка загубила паспорт у 2004 році, було відсутнє вільне волевиявлення на створення та реєстрацію у 2008 році ТОВ «Торгоптцентр-Трейд», що, на думку представника позивача, підтверджується протоколом допиту свідка.

Правовою підставою для задоволення позовних вимог позивач визначає, зокрема, приписи п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», а саме - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, товариство з обмеженою відповідальність «Торгоптцентр-Трейд»зареєстроване 14.08.2008 року як юридична особа за ідентифікаційним кодом № 36059462 у Голосіївському районі м. Києва за адресою: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 12 блок 1, офіс 2К01.

Статутний капітал у розмірі 52000 гривень сформований 14.08.2008 року.

Відповідач також зареєстрований 15.08.2008 року за № 129271 як платник податків, про що останньому видана довідка форми № 4-ОПП.

Засновником та керівником ТОВ «Торгоптцентр-Трейд», відповідно вищезазначеного витягу, складеному станом на 03.09.2010 року, є ОСОБА_2.

Відповідно до протоколу допиту свідка по кримінальній справі від 15.12.2009 року ОСОБА_2 у 2004 році загубила паспорт, який через тиждень їй був повернутий невідомою особою.

До реєстрації у 2008 році ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»вона не має відношення, статутних та інших документів від імені ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»вона не підписувала, а також нікого не уповноважувала на вчинення цих дій.

Під час розгляду справи позивачем повідомлено, що будь-яких вироків по вищезгаданій кримінальній справі не ухвалювалось, будь-які особи засуджені не були.

Вирішуючи спір, зокрема виходячи з нормативно-правового обґрунтування заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ст. 11 Закону).

Статтями 2-3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», встановлюється, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 38 вищезазначеного Закону та пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду зокрема у разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. Підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Виходячи з того, що відповідно до положень вищевказаного Закону, зокрема ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 25, державна реєстрація, як засвідчення факту створення юридичної особи, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру, а дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи, то вимога про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації є фактично вимогою про визнання недійсною державної реєстрації відповідно субєкта.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, аналогічна правова позиція щодо чого міститься у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2008 року по справі № 2-116/06.

В той же час, як встановлено судом, позивач не є засновником відповідача, а також не належить до органів, які здійснюють державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем нормативно не обґрунтовано підстав для задоволення позову виходячи з існуючого субєктного складу сторін у справі та визначених позивачем підстав і предмету позову.

Окрім того, що стосується обставин створення ТОВ «Торгоптцентр-Трейд», суд зазначає, що відповідно до положень статей 69 - 71 КАС України доказами є будь-які фактичні дані, які надаються особами, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, вищезгаданого протоколу допиту свідка, засновник цього підприємства загубила паспорт у 2004 році, який через тиждень після втрати був їй повернутий.

В той же час, державна реєстрація ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»відбулась у 2008 році, тобто через 4 роки після втрати та повернення паспорту.

Отже, на момент реєстрації ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»його засновник ОСОБА_2 володіла власним паспортом і позивач не надано жодних доказів того, що у 2008 році реєстрація ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»відбулась третіми особами без участі ОСОБА_2 через викрадення, втрату нею паспорту або зловживання її довірою.

Відповідно до положень банківського законодавства та положень частин 2 і 5 ст. 8, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підписи засновників на довіреностях та установчих документах посвідчуються нотаріально.

Проте позивач не надав жодних доказів видачі та підписання цих документів у 2004 році та надання їх державним органам у 2008 році, несправжності або підробки підписів засновника на документах, що подавалися державному реєстратору у 2008 році.

Позивачем не надано і інших доказів, зокрема вироку у кримінальній справі, якими б підтверджувались обставини, викладені у протоколі допиту свідка щодо створення ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»з порушенням закону, які не можна усунути, у тому числі реєстрації цього підприємства іншими ніж засновник особами без наміру здійснювати господарську діяльність та з наміром на завдання збитків державі і суспільству.

Як вже зазначалось, позивач наполягав на тому, що до позовної заяви надано вичерпний наявний у позивача перелік доказів по справі у вигляді протоколу допиту.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що протокол допиту свідка у кримінальній справі про втрату паспорту у 2004 році не є достатнім та допустимим доказом того, що ТОВ «Торгоптцентр-Трейд»створено у 2008 році з порушенням закону.

При цьому, в контексті того, що відповідач останній раз подавав звітність за 1 квартал 2009 року, позивач не змінював підстав позову та наполягав на задоволенні позову з інших підстав, а саме з тих підстав, що викладені у позовній заяві, тобто скористався своїм виключним правом на формування змісту позовних вимог відповідно до частини 3 статті 11 КАС України у звязку з чим позовні вимоги розглянуті відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України.

Суд також зазначає, що відповідно до положень пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 року № 80 (із змінами) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, якщо платник податків, не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду із позовною заявою про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи - підприємця.

Тобто, за змістом цього нормативного акту позивач має право ініціювати припинення юридичної особи у випадку відсутності заборгованості та при неподанні податкової звітності протягом року, що недотримано позивачем у даному випадку і позивач діяв всупереч встановленій вищестоящим органом податкової служби для позивача компетенції.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, з урахуванням досліджених судом матеріалів справи та оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, у звязку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позову та приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін