Постанова № 12041411, 26.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2010 року 12:00 № 2а-2302/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон Клаб»

доКиївської регіональної митниці

проСкасування податкового повідомлення № 116 від 18.12.2009

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р»№116 від 18.12.2009.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.04.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.04.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон Клаб» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №028985 від 22.11.1995.

21.12.2009 позивач отримав від відповідача податкове повідомлення форми «Р»№116 від 18.12.2009 (далі-оскаржуване податкове повідомлення).

Відповідно до зазначеного податкового повідомлення, позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 50 373, 75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 47 975,00 грн., за штрафними санкціями -2398,75 грн.).

Оскаржуване податкове повідомлення було прийняте на підставі Акту камеральної перевірки № к/38/9/100000000/23721570 від 23.10.2009 дотримання законодавства з питань митної справи.

Так, відповідачем під час перевірки встановлено, що позивачем при митному оформленні вантажів, товари оформлені за кодом згідно УКТЗЕД 3822000000, зі ставкою ввізного мита 0%, а мали класифікуватися у підкатегорії 3002 10 99 00 зі сплатою податку на додану вартість на загальних підставах.

За перевіряємий період, позивачем ввезено на митну територію України вантаж товари медичного призначення, серед яких «тест системи для визначення вагітності у жінок «Simple HCG», походження Іспанія, даний товар оформлено у митному відношенні за ВМД № 100000005/2007/004185, в якій код товару згідно УКТЗЕД зазначений як 3822000000, а його митна вартість складала 239875 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, надіслав до відповідача скаргу № 5/110-юр від 21.12.2009 про скасування податкового повідомлення форми «Р»№ 116 від 18.12.2009.

Позивач отримав від відповідача лист № 35/2-15/41 від 11.01.2010 за результатами розгляду первинної скарги, яким відповідач вирішив залишити без змін податкове повідомлення № 116 від 18.12.2009, а скаргу позивача - без задоволення.

18.01.2010 позивач направив повторну скаргу № 5/004-юр до Державної митної служби України, після розгляду якої рішенням ДМСУ № 11/3-10.15/1057 від 05.02.2010 вона залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення №116 від 18.12.2009 - без змін.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України обов'язок по класифікації товарів при їх митному оформленні покладений на митні органи. Митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів відносно класифікацій товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Статтею 88 Митного кодексу України визначено, що декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавстві України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законам терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Таким чином, несплата податків і зборів (обов'язкових платежів) у зв'язку з невірним зазначенням коду згідно УКТЗЕД є підставою для їх донарахування при виявленні та встановленні вказаного факту.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. ст.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до п.п.2.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Наказом Державної митної служби України № 646 від 01.10.2003 „Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональне митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці про вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" (далі-Порядок) визначені дії працівників митного органу при вирішенні спірних питань.

Відповідно до п. 2.9., 2.11. Порядку, рішення про визначення коду приймається відділом номенклатури та класифікації на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно вимогами УКТЗЕД. Код товару, зазначений у будь-яких документах, наданий разом з запитом, не є визначальним для класифікації при митному оформлені товарів, а носить інформативний (довідковий) характер.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків на додану вартість та акцизного збору які справляються при ввезенні предметів на митну територію України (затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001, зареєстровано і Міністерстві юстиції України № 261/5452 від 22.03.2001) встановлено, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податковий зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Крім того, згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законам терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу), його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування.

Законом № 2181 (п.п.15.1.1. п. 15.1. ст. 15) встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач при декларуванні ввезеного на митну територію України товару тест-систем для визначення вагітності, зазначив його належність до товарної позиції коду згідно УКТЗЕД 3822000000, що згідно опису є "реагенти діагностичні або лабораторні на підкладці і приготовлені (готові) діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, крім зазначених у товарних позиціях 3002 або 3006; сертифіковані еталонні матеріали", зі ставкою ввізного мита 0 %, однак проаналізувавши хімічні властивості даного товару, його призначення та принцип дії: «реакція антиген- антитіло», враховуючи вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів відповідач, правомірно виніс рішення про декларування тест систем для визначення вагітності як код УКТЗЕД 3002 10 99 00 „кров людей; кров тварин, приготовлена для терапевтичного, профілактичного або діагностичного застосування; сироватки імунні (антисироватки), інші фракції крові та модифіковані імунологічні продукти, у тому числі одержані і застосуванням біотехнологічних процесів; вакцини, токсини, культур мікроорганізмів (за винятком дріжджів) та аналогічні продукти:-інші".

Суд погоджується з доводами відповідача та зазначеними в акті проведення камеральної перевірки висновками стосовно того, що в поясненнях до УКТ ЗЕД, які затверджені наказом Держмитслужби України № 68 від 31.01.2004, до товарних категорій позиції 3822 включаються, серед іншого (inter alia): модифіковані імунологічні продукти незалежно від того, чи одержані вони біотехнолопчними методами чи ні, а модифіковані імунологічні продукти»означає лише моноклональні антитіла (МАК, MABs), фрагменти антитіл і кон'юганти фрагментів антитіл. Відповідно до пояснень до товарної позиції 3002, продукти, в яких реакція антиген-антитіло відповідає реакції натуральної сироватки імунної (антисироватки) і які застосовуються в діагностиці, профілактиці та в імунологічних тестах вважаються продуктами цієї товарної позиції. Таким чином, тести, призначені для in vitro діагностики, активним компонентом яких є модифіковані імунологічні продукти, принцип роботи яких базується на реакції антиген-антитіло класифікуються у товарній позиції 3002 згідно з УКТЗЕД.

Крім того, позивач не надав суду переконливих доказів неправомірності визначення відповідачем коду товару, та як наслідок винесення податкового повідомлення та донарахування позивачу податку на додану вартість.

Враховуючи, наведені вище норми чинного законодавства України, відповідач у спосіб та порядок, передбаченим чинним законодавством України правомірно визначив код товару згідно УКТЗЕД 3002 10 99 00, оформлення вантажу за яким передбачає безпільгову сплату податку на додану вартість. Отже, суд вважає правомірним прийняття Київською регіональною митницею податкового повідомлення форми «Р»№ 116 від 18.12.2009, так позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Ковзель