Ухвала суду № 120407985, 16.07.2024, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/6661/22

провадження № 2/753/3005/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Потапенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про деожавну реєстрацію, припинення права власності та зобов`язання вичнити дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана справа.

Справа розглядається у порядку загального позовного провадження із викликом в судове засідання сторін, третіх осіб, нез`явлення позивача перешкоджає розгляду такої справи.

Підготовче судове засідання проведено проведено, його закриття відбулось 14.12.2022 року (ухвала суду від 14.12.2024 року) (а.с.38-39 том 2).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, у призначені судові засідання, які відбулися 10 квітня 2024 року, 16 липня 2024 року позивач/його представник повторно не з`явились.

Належність повідомлення судом позивача/його представника про час та місце розгляду справи підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с.241 том 2, 1 том 3), смс-повідоменнями, які доставлено позивачу/його представнику, а також довідками про доставку електронних листів (а.с.224 том 2), позицією позивача та його заявою про відкладення розгляду справи (заява від 10.04.2024 року), що вказує на обізнаність позивача/його представника про час та місце розгляду справи.

До суду надійшла заява ТОВ «Трейдоіл Компані» від 16.07.2024 року, який вказав, що позивач уникає судових засідань, зловживає процесуальними правами, вважаючи наявними правові підстави для залишення позову без розгляду.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є ріщення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок, відповідач з"являється до суду, усупереч дій/поведінки позивача.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно (вдруге поспіль) не з`явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, а зважаючи на категорію справи, її складність, невизнання відповідачем позовних вимог, судом визнано явку позивача обов`язковою з огляду на предмет спору, сторін, третіх осіб, нез`явлення позивача перешкоджає розгляду такої справи, що є підставою для залишення цього позову без розгляду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючись ст.ст. 44, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдоіл Компані», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення про деожавну реєстрацію, припинення права власності та зобов`язання вичнити дії, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: