Постанова № 12040688, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2010 р.Справа №2а-8350/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Тоскіної Г.Л. , при секретарі Асєєвій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-порт"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача Гаврилюк А.В., паспорт серії НОМЕР_2;

Бугаенко І.М., паспорт серії НОМЕР_3;

відповідача не зявились.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000474101/0 від 22.02.10р.

25.08.10р. позивачем було надано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000474101/0 від 22.02.10р та №0001244101/0 від 15.04.10р. (а.с. 41-45).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Порт» зареєстровано 30.09.03р. Ленінською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа (а.с.9).

В лютому 2010 року працівниками СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну (камеральну перевірку) ТОВ «Фоззі-Порт» податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року. За результатами якої було складено акт №45/41-1/32672889 від 16.02.10р. (а.с. 14-16).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення п. 5.12.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ №166 від 30.05.1997р.

На підставі зазначеного порушення було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000474101/0 від 22.02.10р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 172581,00грн. та штрафних санкцій на суму 8629,05грн. (а.с. 17).

Не погодившись з результатами перевірки, позивачем було подано скаргу до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим на податкове повідомлення-рішення №0000474101/0 від 22.02.10р., за результатами розгляду якої, рішенням про результати розгляду первинної скарги №1979/10/31-0 від 06.05.10р., скаргу позивача залишено без розгляду. Позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації в АР Крим, проте рішенням про результати розгляду повторної скарги №11.06.10р. №1299/10/25-023, скаргу позивача залишено без розгляду у звязку з пропущенням встановлених законодавством строків для оскарження (а.с. 28).

Порядок заповнення та надання податкової декларації з ПДВ затверджений Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 ІІІ (Далі Закон №2181).

Згідно з п. 1.11 Закону України №2181, податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», (далі Порядок).

Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки податкової декларації за грудень 2009 року, у якості фактів, що підтверджують виявлені порушення, та відповідно, є підставою для донарахування податкових зобовязань з ПДВ та накладення штрафних санкцій було зазначено: в порушення п. 5.12.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05р. №213), зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.06.05р. за №702/10982 у ряд. 26 (залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у ряд. 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до ряд. 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду), підприємством по стор. 23.2 відображена сума 446897,00грн.

У січні 2010 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ «Фоззі-Порт» податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року. Згідно акту перевірки №8/41-1/32672889 від 19.01.10р. донараховано податкового зобовязання у сумі 115932,00грн. та зменшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 446897,00грн. (а.с. 16).

Таким чином, висновки про порушення, викладені в Акті перевірки податкової декларації за грудень 2009 року №45/41-1/32672889 від 16.02.10р., базуються на донарахуванні податкових зобовязань з ПДВ в Акті перевірки податкової декларації за листопад 2009 року №8/41-1/32672889 від 19.01.10р.

Проте висновки Акту перевірки податкової декларації за листопад 2009 року №8/41-1/32672889 від 19.01.10р. та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 20.01.10р. №0000134101/0 було визнано неправомірними та такими, що підлягають скасуванню Рішенням ДПА про результати розгляду повторної скарги №1228/10/25-023 від 02.06.10р. (а.с. 30-34). Крім того, податкові зобовязання з ПДВ, донараховані відповідачем на підставі Акту перевірки податкової декларації за листопад 2009 року №8/41-1/32672889 від 19.01.10р., на момент складання акту були неузгодженими, оскільки позивачем у встановленому законом порядку було оскаржено, прийняте на підставі зазначеного Акту податкове повідомлення-рішення від 20.01.10р. №0000134101/0.

Згідно з п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України №2181 Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. ст. 4 Закону України №2181 обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України №2181, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181).

Отже, при проведенні перевірки податкової декларації за грудень 2009 року, СДПІ ВПП у м. Сімферополі неправомірно вважало узгодженими податкові зобовязання. Донараховані за результатами проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ за листопад 2009 року, та не мало право враховувати такі податкові зобовязання при складанні Акту перевірки податкової декларації за грудень, і відповідно, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 22.02.10р. №0000474101/0.

Крім того, в березні 2010 року працівниками СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було проведено документальну невиїзну (камеральну перевірку) ТОВ «Фоззі-Порт» податкової декларації з ПДВ за лютий 2010 року. За результатами якої було складено акт №108/41-1/32672889 від 30.03.10р. (а.с. 52-54).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення п. 5.12.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ №166 від 30.05.1997р.

На підставі зазначеного порушення було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001244101/0 від 15.04.10р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 114333,00грн. та штрафних санкцій на суму 5716,65грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки податкової декларації за лютий 2010 року, у якості фактів, що підтверджують виявлені порушення, та відповідно, є підставою для донарахування податкових зобовязань з ПДВ та накладення штрафних санкцій було зазначено: в порушення п. 5.12.4 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05р. №213), зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.06.05р. за №702/10982 у ряд. 26 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» відображається залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У звязку з тим, що за підсумками документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації по ПДВ за січень 2010 (акт №92/41-1/32672889 від 18.03.10р.) встановлено, що підприємством у січні 2010 року завищено значення ряд 26 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 144711грн. Донараховано податкове зобовязання по ПДВ за січень 2010 року у розмірі 129643,00грн.

Таким чином, немає підстав для заповнення ряд. 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» в декларації по ПДВ за лютий 2010 року (а.с. 54).

Отже, висновки про порушення, викладені в Акті перевірки податкової декларації за лютий 2010 року базуються на донарахуванні податкових зобовязань по ПДВ в Акті перевірки податкової декларації за січень 2010 року №92/41-1/32672889 від 18.03.10р. (а.с. 49-51).

Проте висновки Акту перевірки податкової декларації за січень 2010 року №92/41-1/32672889 від 18.03.10р. та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000904101/0 було визнано неправомірними та такими, що підлягають скасуванню Рішенням ДПА про результати розгляду первинної скарги №2695/10/31-020 від 09.06.10р. (а.с. 55-58). Крім того, податкові зобовязання з ПДВ, донараховані відповідачем на підставі Акту перевірки податкової декларації за січень 2010 року №92/41-1/32672889 від 18.03.10р, на момент складання акту були неузгодженими, оскільки позивачем у встановленому законом порядку було оскаржено, прийняте на підставі зазначеного Акту податкове повідомлення-рішення від 29.03.10р. №0000904101/0.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.п. 5.2.3 п.п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181).

Отже, при проведенні перевірки податкової декларації за лютий 2010 року, СДПІ ВПП у м. Сімферополі неправомірно вважало узгодженими податкові зобовязання. Донараховані за результатами проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ за січень 2010 року, та не мало право враховувати такі податкові зобовязання при складанні Акту перевірки податкової декларації за лютий, і відповідно, при винесенні податкового повідомлення-рішення від 15.04.10р. №0001244101.

Стосовно зазначень у акті перевірки №45/41-1/3267288905 від 16.02.10р. про те, що у січні 2010 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ «Фоззі-Порт» податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року. Згідно акту перевірки №8/41-1/32672889 від 19.01.10р. донараховано податкового зобовязання у сумі 115932,00грн. та зменшена сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 446897,00грн. В звязку з визначеним, на думку ДПІ, суму 446897,00грн. слід було відобразити по ряд. 23.4 зі знаком «мінус». Таким чином, на думку ДПІ, до декларації з ПДВ за грудень 2009 року необґрунтовано включена сума значення рядка 26 податкової декларації попереднього періоду у сумі 274316,00грн., та зауважень у акті перевірки №108/41-1/32672889 від 30.03.10р. про те, що за підсумками документальної невиїзної (камеральної) перевірки декларації по ПДВ за січень 2010 (акт №92/41-1/32672889 від 18.03.10р.) встановлено, що підприємством у січні 2010 року завищено значення ряд 26 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у розмірі 144711грн. Донараховано податкове зобовязання по ПДВ за січень 2010 року у розмірі 129643,00грн. Таким чином, немає підстав для заповнення ряд. 23.2 «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» в декларації по ПДВ за лютий 2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивачем 18.09.09р. було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2009 року, в якому у рядку 8.5 «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду)» відобразило суму 625554,00грн. (а.с. 18).

В декларації з ПДВ за жовтень 2009 року в рядках 23.4 та 26 не було відображено суму 625554,00грн., проте, перед подачею декларації за листопад 2009 року, 07.12.09р. позивачем було подано до СДПІ ВПП у м. Сімферополі уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2009 року, в якому відобразило в рядку 6.6 (уточнення рядка 23.4 декларації) суму 625554,00грн., в рядку 6.6 (уточнення рядка 24 декларації) суму 562829,00грн., в рядку 6.8. (уточнення рядка 26 декларації) суму 562829,00грн, в рядку 8.2 (зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету) суму (-)62725,00грн. (а.с. 19). Таким чином, з урахуванням уточнюючого розрахунку за жовтень 2009 року, в податковій декларації за листопад 2009 року наступні строки мали такі значення:

Рядок 18.1 115932,00грн.

Рядок 23 (рядок 23.2) 562829,00грн.

Рядок 23.2 562829,00грн.

Рядок 26 446897,00грн.

Рядок 24 445897,00грн.

З урахуванням поданого позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2009 року, в податковій декларації за листопад 2009 року значення рядка 26 дорівнює 562829,00грн.

Таким чином, в уточненому розрахунку за жовтень 2009 року до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим , позивач відобразив залишок відємного значення попереднього податкового періоду. Жодних рішень СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим про невизнання уточнюючого розрахунку, або про виявлення будь-яких порушень при наданні уточнюючого розрахунку позивач не отримував. А Отже, при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «фоззі-Порт» податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, відповідач мав врахувати поданий платником податків уточнюючий розрахунок за жовтень 2009 року.

Враховуючи викладене, в рядку 26 кожної декларації з ПДВ, починаючи з жовтня 2009 року, сума відємного значення зобовязань з ПДВ корегувалась (зменшувалась) на суму зобовязань з ПДВ поточного місяця. Отже відображення позивачем показників в деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2009 року, та в деклараціях за лютий і січень 2010 року є правомірними, в звязку чим, висновки Актів перевірок №45/41-1/3267288905 від 16.02.10р. та №108/41-1/32672889 від 30.03.10р., про порушення позивачем п.п. 5.12.4. п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ №166 від 30.05.1997р. (в редакції Наказу ДПА України від 15.06.05р. №213) і прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення №0000474101/0 від 22.02.10р. та №0001244101/0 від 15.04.10р. є протиправними.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 08.10.10р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000474101/0 від 22.02.10р. та №0001244101/0 від 15.04.10р.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.