Ухвала суду № 120389428, 16.07.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

16.07.2024 Єдиний унікальний номер 205/2652/24

Провадження № 2/205/3465/24

У Х В А Л А

16 липня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі без повідомлення учасників справи заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, поручитель за споживчим кредитом ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

28 червня 2024 року на адресу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищезазначена цивільна справа на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, якою задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , та скасована ухвала судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 03 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання на 31 липня 2024 року

15 липня 2024 року ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформувала заяву про відвід судді, яка фактично передана судді 16 липня 2024 року, в обґрунтування якої зазначила, що в ухвалі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2024 року про передачу цивільної справи №205/2652/24 на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва, яка скасована Дніпровським апеляційним судом постановою від 13 червня 2024 року суддя Терещенко Т.П. стверджує, що має місце порушення позивачем приписів п. 5 ст. 28 ЦПК в зв`язку, зокрема, з належністю місця прописки позивача до іншого району м. Дніпропетровська, на підставі чого, через подальше спотворення процесуальних правових норм, робить висновки про порушення правил підсудності розгляду цивільної справи. Посилаючись, що місце прописки позивача за адресою АДРЕСА_1 належить саме до Ленінського району міста Дніпра, про що, по-перше, міститься вичерпна інформація в паспорті громадянина України, і що, по-друге, підтверджується преюдиціальними обставинами, до яких належать судові справи, які розглядалися суддями Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в минулому та розглядаються на дійсний момент часу за участю ОСОБА_2 в якості як позивача, так і відповідача, з визначенням їх територіальної підсудності саме за його вищезазначеною пропискою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Крім того, ч. 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Згідно із ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Крім того, згідно Кодексу суддівської етики та пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2, 3 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Із вказаної заяви про відвід судді вбачається, що відвід судді Терещенко Т.П. пов`язується з тим, що ухвалою судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 березня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АТ «Універсал Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., поручитель за споживчим кредитом ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди, передано на розгляд Оболонського районного суду м. Києва, а вказану ухвалу в подальшому було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2024 року, що свідчить про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді вказаної цивільної справи

Отже, зміст вищезазначеної заяви про відвід судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді та фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням, ухваленим суддею, будь-яких доказів упередженості чи необ`єктивності судді для цілей відводу у розумінні ЦПК України заявником не надано, відтак заявлений нею відвід є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, суд вважає, що процесуальні рішення судді не можуть бути підставою для задоволення відводу.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об`єктивності при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судом не встановлено.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід судді відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись ст. ст. 36-40, 247 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати відвід судді Терещенко Тетяни Петрівни в цивільній справі №205/2652/24 за позовом за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, поручитель за споживчим кредитом ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди - необґрунтованим.

Матеріали цивільної справи №205/2652/24 разом із заявою третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді передати в канцелярію суду на авторозподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді Терещенко Тетяни Петрівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.