Рішення № 120371359, 13.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40548/23-ц

пр. 2-4069/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1: не з`явився,

представника відповідача-2: Лінкевича О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач-1, НААН України»), Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» (далі - відповідач-2, ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України»), у якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ виконувача обов`язків НААН України ОСОБА_4 від 21.08.2023 року № 227-к про відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України»; відновити попереднє становище позивача, допустивши його до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України»; стягнути з ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.08.2023 року і по день фактичного допуску до роботи; стягнути з НААН України на користь позивача 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з НААН України на користь позивача 2 147,20 грн. судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що наказом виконувача обов`язків НААН України ОСОБА_4 від 21.08.2023 року № 227-к позивача відсторонено від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» з 21.08.2023 року на період здійснення досудового розслідування.

Підставою для видання цього наказу є лист Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23 в рамках кримінального провадження № 42023120000000138 за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану.

У вказаному листі зазначено, що прокуратурою Кіровоградської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023120000000138 від 17.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану. Керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), прокурор просить: провести службове розслідування щодо законності дій директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_3 ; з метою попередження вчинення подальших протиправних дій у 2023 році вирішити питання про його відсторонення від виконання посадових обов`язків на період здійснення досудового розслідування.

07.08.2023 року наказом президента НААН України № 72 створено комісію, яку зобов`язано у період з 09 по 11 серпня 2023 року включно провести службове розслідування в ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України», за результатами якого надати відповідь Кіровоградській обласній прокуратурі.

09-11 серпня 2023 року за результатами службового розслідування фінансово-господарської діяльності ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» членами комісії складено акт.

14.08.2023 року на розширеному засіданні Вченої ради ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» роботу директора ОСОБА_3 визнано ефективною.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» про відсторонення позивача від роботи є незаконним, прийнятим з порушенням вимог закону, зокрема, ст. 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки в оскаржуваному наказі не зазначено жодної з передбачених цією нормою підстав для відсторонення позивача від виконання обов`язків директора підприємства.

Такої підстави для відсторонення від роботи, як надходження листа правоохоронного органу в рамках кримінального провадження, ст. 46 КЗпП України не передбачено.

Також, позивача не було негайно ознайомлено з оскаржуваним наказом, а направлено наказ поштою через 2 дні після його видання, а саме, 23.08.2023 року, тому позивачу стало відомо про його відсторонення від роботи лише 30.08.2023 року.

Крім того, позивач вважає, що з дня звільнення до дня фактичного допуску до роботи відповідач-2 повинен виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім зазначеного, позивач вказує, що у зв`язку з відстороненням від роботи він був позбавлений можливості продовжувати звичне активне життя та професійну діяльність, підприємство, керівником якого є позивач, перебуває у невизначеному становищі, зокрема, не може здійснювати фінансово-господарську діяльність, що призводить до хвилювання та дискомфорту позивача, також, позивач вимушений вживати зусиль для відновлення своєї ділової репутації. Відтак, незаконним відстороненням від роботи позивачу задано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 50 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 46, 237-1 КЗпП України позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до НААН України, ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.11.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.11.2023 року розгляд справи відкладено до 14.12.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року оголошено перерву у справі.

26.12.2023 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив обґрунтований тим, що НААН України як орган управління об`єктами державної власності, здійснюючи контрольні та моніторингові повноваження, надані їй законодавством, з метою ефективного використання та збереження державного майна, виконання завдань, передбачених законодавством та статутом, уповноважена відстороняти позивача від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України», в тому числі, на час здійснення досудового розслідування з метою мінімізації ризиків та попередження вчинення подальших можливих протиправних дій. Відповідач-1 покладався на те, що з огляду на лист Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23, у прокуратури є достатні підстави та докази, тому було прийнято рішення про відсторонення позивача від роботи на час здійснення досудового розслідування. Відсторонення від роботи здійснено на підставі ст. 46 КЗпП України, згідно з якою відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством. При винесенні оскаржуваного наказу відповідач-1 не посилався на норми КПК України. Також, позивач не надав належних доказів щодо його моральних страждань чи приниження ділової репутації, завданих відповідачем-1. На період відсторонення позивача від роботи НААН України наказом від 21.08.2023 року № 227-к, на період відсторонення позивача, тимчасово, поклала виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» на керуючого фермою племінного заводу великої білої породи свиней ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_5

14.12.2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що інші випадки, передбачені законодавством, що визначено ст. 46 КЗпП України, можуть бути лише актами законодавства України. В оскаржуваному наказі не зазначено таких випадків, крім листа Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги судове засідання, призначене на 23.01.2024 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 26.02.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2024 року оголошено перерву у справі на 12.03.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року оголошено перерву у справі на 10.04.2024 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному судове засідання, призначене на 10.04.2024 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 24.04.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача-2 про закриття провадження у вказаній цивільній справі відмовлено та протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 13.05.2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином.

Представник відповідач-2 у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що наказом НААН України від 21.08.2023 року № 227-к у зв`язку з надходженням до НААН України листа Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23 в рамках кримінального провадження № 42023120000000138 за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану відсторонено ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» з 21.08.2023 року на період здійснення досудового розслідування.

Згідно з копією листа Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23 Кіровоградською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023120000000138 від 17.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану. В ході досудового розслідування встановлено, що директором ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» укладаються завідомо невигідні для державного підприємства угоди. Крім того, встановлено, що ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» здійснювало фіктивні фінансово-господарські операції з ТОВ «Агровет Продакшн» щодо закупівлі ветеринарних препаратів на загальну суму 819 876,00 грн. Враховуючи викладене, існує необхідність вжиття заходів щодо запобігання у 2023 році протиправній діяльності керівництва державного підприємства. Керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 93 КПК України, прокурор просить: провести службове розслідування щодо законності дій директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_3 ; з метою попередження вчинення подальших протиправних дій у 2023 році вирішити питання про його відсторонення від виконання посадових обов`язків на період здійснення досудового розслідування.

Наказом НААН України від 07.08.2023 року № 72 для проведення службового розслідування в ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» створено комісію, яку зобов`язано здійснити службове розслідування у термін з 09 по 11 серпня 2023 року включно та за результатами службового розслідування надати відповідь Кіровоградській обласній прокуратурі.

Згідно з копією Акту проведення службового розслідування в ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» від 09.08.2023 року, складеного комісією, створеною на підставі Наказу НААН України від 07.08.2023 року № 72, запропоновано: з метою мінімізації витрат на оплату послуг стороннім суб`єктам господарювання та економії коштів господарства, віднайти фінансові можливості щодо часткового оновлення збиральної техніки підприємства; визначити відповідальних осіб за здійснення постійного моніторингу цін на території Кіровоградської області під час реалізації сільськогосподарської продукції; визначити порядок погодження умов договорів щодо надання сільськогосподарських послуг, оренди техніки сторонніми суб`єктами господарювання і звітування про їх виконання; керівнику господарства розробити та затвердити розпорядчий документ щодо організації системи внутрішнього контролю, закріплення осіб, відповідальних за його здійснення та визначення для них кола обов`язків.

Відповідно до копії Витягу з протоколу № 7 розширеного засідання Вченої ради ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» від 14.08.2023 року Вчена рада постановила: визнати роботу директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» Леоніда Горбатюка ефективною.

Згідно з довідкою № 1 від 11.09.2023 року про середньомісячний та середньоденний розмір заробітної плати, виданою ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_3 , середньомісячний розмір заробітної плати позивача становить 71 760,00 грн., середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 3 337,67 грн. (місяці розрахункового періоду: червень та липень 2023 року).

За положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З огляду на вказані норми Конституції України, будь-які обмеження щодо реалізації зазначеного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Таким чином, за змістом ст. 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 761/12073/18, від 23.01.2019 року у справі № 755/6458/15-ц.

Під час кримінального провадження особа не може бути обмеженою у здійсненні своїх прав через підозру у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з наказом НААН України від 21.08.2023 року № 227-к позивача відсторонено від виконання обов`язків директора з 21.08.2023 року на період здійснення досудового розслідування.

Підставою для відсторонення позивача від роботи відповідач-1 зазначив в оскаржуваному наказі надходження до НААН України листа Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23 в рамках кримінального провадження № 42023120000000138 за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану.

У листі Кіровоградської обласної прокуратури від 19.07.2023 року № 09/2-4702ВИХ-23 зазначено, що Кіровоградською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023120000000138 від 17.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом розтрати та привласнення коштів посадовими особами ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» в умовах воєнного стану. Керуючись ст.ст. 2, 9, 36, 93 КПК України, прокурор просить: провести службове розслідування щодо законності дій директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_3 ; з метою попередження вчинення подальших протиправних дій у 2023 році вирішити питання про його відсторонення від виконання посадових обов`язків на період здійснення досудового розслідування.

При цьому, з копії листа Кіровоградської обласної прокуратури від 01.09.2023 року № 09/2-5712ВИХ-23 09/2-424-23, доданої позивачем до позову, вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР № 42023120000000071 від 25.04.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 191 КК України. Також у провадженні Кропивницького районного управління поліції ГУ НП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 12023121010001999 від 15.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. В зазначених провадженнях директор ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» Горбатюк Л.В. не має статусу сторони або іншого учасника кримінального провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у листі Кіровоградської обласної прокуратури від 01.09.2023 року № 09/2-5712ВИХ-23 09/2-424-23 вказано відомості щодо кримінальних проваджень № 42023120000000071 від 25.04.2023 року та № 12023121010001999 від 15.07.2023 року, а не кримінального провадження № 42023120000000138 від 17.07.2023 року.

Водночас, у матеріалах даної цивільної справи відсутні дані щодо рішення слідчого судді чи суду в рамках кримінального провадження № 42023120000000138 від 17.07.2023 року про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади позивача.

Матеріали справи не містять відомостей, що позивач має статус сторони або іншого учасника цього кримінального провадження, зокрема, статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Такої підстави відсторонення як лист прокуратури (прокурора) з проханням вирішити питання про відсторонення особи від виконання посадових обов`язків на період здійснення досудового розслідування, ст. 46 КЗпП України не передбачено, будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би надавав право роботодавцю відсторонювати від посади позивача відповідачем-1 не зазначено.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсторонення позивача від виконання обов`язків директора проводилось з порушенням порядку, передбаченого ст. 46 КЗпП України та нормами КПК України, отже, суд приходить до висновку про незаконність наказу НААН України від 21.08.2023 року № 227-к про відсторонення позивача від роботи.

Посилання відповідча-1 на правомірність відсторонення позивача від роботи не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи, оскільки відповідач-1 мав керуватися приписами ст. 46 КЗпП України, яка містить вичерпний перелік підстав відсторонення працівника від роботи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу НААН України від 21.08.2023 року № 227-к про відсторонення позивача від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» та відновлення попереднього становища позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.08.2023 року і по день фактичного допуску до роботи, суд зазначає наступне.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснив, що якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Абзацом 3 п. 2 Порядку № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами 1, 3 п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Згідно з довідкою № 1 від 11.09.2023 року про середньомісячний та середньоденний розмір заробітної плати, виданою ДП «ДГ «Елітне» ІСГС НААН України» ОСОБА_3 , середньомісячний розмір заробітної плати позивача становить 71 760,00 грн., середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 3 337,67 грн. (місяці розрахункового періоду: червень та липень 2023 року).

Середній заробіток за час вимушеного прогулу слід розраховувати за період відсторонення позивача від роботи - з 21.08.2023 року до дня ухвалення судового рішення у даній справі - 13.05.2024 року, тобто, за 191 робочий день.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період відсторонення позивача від роботи становить: 3 337,67 грн. х 191 робочих днів = 637 494,97 грн. без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що мають справлятися при виплаті заробітної плати.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У абз. 2 п. 5 цієї постанови судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відшкодування шкоди, зокрема й моральної, завданої за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., позивач не надав суду жодних належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення йому моральної шкоди саме в цьому розмірі, на підставі яких позивач оцінив свої моральні страждання, позивач не надав також відповідного обґрунтованого розрахунку, згідно з яким він оцінив свої моральні страждання.

Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та посилання на моральні страждання.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю цієї позовної вимоги, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на її підтвердження.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 11.09.2023 року № 0.0.3190381773.1, та 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 11.09.2023 року № 0.0.3190381853.1., а всього 2 147,20 грн.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме, суд задовольняє позовну вимогу до відповідача-1 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, та позовну вимогу до відповідача-2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та враховуючи, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів, то з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування судових витрат по 715,73 грн. з кожного.

Керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, Законом України «Про оплату праці», ст.ст. 2-4, 46 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від виконання обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України від 21.08.2023 року № 227-к про відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов`язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України».

Відновити попереднє становище ОСОБА_3 , допустивши його до виконання своїх трудових обов`язків на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України».

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 637 494 (шістсот тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 97 коп. без врахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, що мають справлятися при виплаті заробітної плати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 73 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 73 коп.

Позивач - ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1 - Національна академія аграрних наук України: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омельяновича-Павленка, 9; код ЄДРПОУ 00024360.

Відповідач-2 - Державне підприємство «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України»: 27602, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Созонівка, вул. Центральна, 2; код ЄДРПОУ 32294030.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 23.05.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький