Рішення № 120361810, 12.07.2024, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/189/24

номер провадження 2-др/558/2/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2024 року селище Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 28.06.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, судом не вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по даній цивільній справі.

У відповідностідо ч.4ст.270ЦПК України,суд прийшовдо висновкупро можливістьухвалення додатковогорішення безвиклику учасниківсправи.Таким чином,згідно ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Норми п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України вказують, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши докази та встановивши фактичні обставини справи суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно досліджених судом документів позивачем по справі були понесені судові витрати в сумі 6 000 гривень за надання професійної правничої допомоги (а.с.15-18).

Відповідно донорм ст.133ЦПК України,судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи,а самеі витратна професійнуправничу допомогу.

Згідно норм ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у даній цивільній справі, керуючись нормами ч.3 ст.141 ЦПК України суд вважає, що дані витрати пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат є обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значенням справи для сторін.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по справі № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

Також,у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12. 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вказано, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених відповідною статтею ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 141, 263, 270, 280-282Цивільного процесуальногокодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 558/189/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, 04112 місто Київ вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського будинок № 8) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607, 04107 місто Київ вулиця Багговутівська будинок № 17-21) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені позивачем судові витрати у виді сплачених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ Дмитро МЕЛЬНИК