Рішення № 120360157, 09.07.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5350/24

Провадження № 2-о/202/217/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О., секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи Рахматова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 199/2104/24 за заявою

ОСОБА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,

представник заявника ОСОБА_2 , адреса для листування/надсилання кореспонденції: 49125, м. Дніпро, а/с 6105,

заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. В.Липинського, 7,

про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 травня 2024 року до суду звернулась ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року.

Свою заяву заявниця обґрунтувала тим, що вона, ОСОБА_1 народилася у м. Дніпропетровськ (після перейменування місто Дніпро) Дніпропетровської області.

З 01.09.1982 по 20.10.1988 навчалась у середній загальноосвітній школі №14 м. Дніпропетровська (наразі Дніпровська гімназія №14 Дніпровської міської ради).

З 01.04.1989 по 31.08.1989 навчалась у комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №135» Дніпровської міської ради.

З 01.09.1989 по 12.06.1992 навчалась у середній загальноосвітній школі №138 м. Дніпропетровська (наразі Дніпровський ліцей №138 Дніпровської міської ради).

25.07.1991 вона була документована паспортом громадянина колишнього СРСР, зразка 1974 року, який виданий Індустріальним районним відділом внутрішніх справ міста Дніпропетровська серії НОМЕР_1 , який на теперішній час втрачений.

Згідно відповіді на адвокатський запит від департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.03.2024 №5/5-76, заявниця була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 17.10.1988 року (внесена по Ф-А матері), а по паспорту з 12.09.1991 року по 04.05.1998 року.

З 01.09.1992 року по 30.06.1994 року навчалась в Дніпропетровському професійно-технічному училищі №63 за професією «Кравець верхнього чоловічого та жіночого одягу» (наразі Державний професійно-технічний заклад «Дніпровський центр професійної освіти»).

09.01.1998 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська засуджена за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 16.01.1998 року.

07.02.1998 року вибула до Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№ 34).

30.06.2000 року відповідно до постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.06.2000 року, на підставі ст. 52 КК України (у редакції 1960 року), ст. 407 КПК України (у редакції 1960 року), умовно-достроково звільнено з Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№ 34).

26.06.2001 року, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6, ст. 43 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, ст. 14 КК України (у редакції 1960 року) лікування від наркоманії. Вирок набрав законної сили 10.08.2001 року.

29.10.2001 року прибула до Чернігівської ВК (№ 44), а 08.11.2003 року звільнено у зв`язку із відбуттям строку покарання.

11.06.2010 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Вирок набрав законної сили 29.06.2010 року.

З метою отримання паспорта громадянина України 02.04.2024 року вона взернулася з письмовою заявою до відділу №3 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області про здійснення перевірки належності до громадянства України та видачу паспорта громадянина України, та 23.04.2024 року останній повідомив, що для документування паспортом громадянина України, їй потрібно надати судове рішення про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або судове рішення про встановлення факту проживання на території України станом на 13.11.1991 року.

Заявниця за все своє життя офіційно працевлаштована не була, територію України не покидала, громадянства (підданства) іншої країни не має, адресу зареєстрованого місця проживання на даний час не має та фактично мешкає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, без встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або встановлення факту проживання на території України станом на 13.11.1991 року, Заявниця позбавлена можливості оформити паспорт громадянина України.

Тому просить встановити факт її постійного проживання на території України в неповнолітньому віці на території України, на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року.

11.06.2024 заява прийнята судом до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

08.07.2024 через канцелярію суду представником заінтересованої особи надані письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що ГУ ДМС України в Дніпропетровській області вважає, що надані ОСОБА_1 письмові докази певною мірою можуть підтверджувати факт її постійного проживання на території України з 17.10.1988 (внесена до Ф-А матері), по паспорту з 12.09.1991 по 04.05.1998.

Заявниця та представник заявниці у судовому засіданні підтримали заяву повністю.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти доводів заяви не заперечував. Просив винести рішення на розсуд суду.

Розглянувши заяву та додані матеріали, суд,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян зроблено актовий запис про народження від 02.07.1975 №685 Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.

Відповідно до інформації Дніпровської гімназії №14 Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики від 23.02.2024 № 01-21/36, з 01.09.1982 року по 20.10.1988 року, ОСОБА_3 навчалась у середній загальноосвітній школі №14 м. Дніпропетровська (09.08.2023 було перереєстровано у Дніпровську гімназію №14 Дніпровської міської ради). Горохова була зарахована до складу учнів 1-В класу Середньої загальноосвітньої школи №14 м. Дніпропетровська 01.09.1982 року та відрахована зі складу учнів 7-В класу відповідно до наказу по СЗШ №14 №59 від 20.10.1988, вибувши до СЗШ №135 м. Дніпропетровська.

Відповідно до інформації Дніпровської гімназії №135 Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики від 27.02.2024 № 70, з 01.04.1989 року по 31.08.1989 року, ОСОБА_3 навчалась в комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №135» Дніпровської міської ради (наразі Дніпровська гімназія №135 Дніпровської міської ради).

Відповідно до довідки Дніпровського ліцею № 138 Дніпровської міської ради (відповідно до Рішення Дніпровської міської ради від 20.07.2022 № 36/25 перепрофільовано на Дніпровський ліцей №138 Дніпровської міської ради з 29.08.2023) від 26.02.2024 № 01-13/60, ОСОБА_1 01.09.1989 року була зарахована до 9 класу середньої школи № 138, 12.06.1990 року закінчила 9 клас про що отримала свідоцтво про базову середню освіту НОМЕР_2 , 01.09.1990 року була зарахована до 10 класу середньої школи № 138, 12.06.1992 року закінчила 11 клас про що отримала атестат про середню освіту № 207456.

Відповідно до інформації Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, за даними картотеки заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та картотек заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, виявлено заяву про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.07.1991 Індустріальним районним відділом внутрішніх справ м. Дніпропетровська, а заяву про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на запитувану особу не виявлено.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 20.03.2024 №5/5-76, за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 17.10.1988 року (внесена по Ф-А матері), по паспорту з 12.09.1991 року по 04.05.1998 року.

Відповідно до інформації Державного професійно-технічного закладу «Дніпровський центр професійної освіти» Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 26.02.2024 № 37, ОСОБА_3 з 01.09.1992 року по 30.06.1994 року навчалась в Дніпропетровському професійно-технічному училищі №63 за професією «Кравець верхнього чоловічого та жіночого одягу» (наказом Міністерства освіти і науки № 564 від 03.07.2007 перейменовано в Державний професійно-технічний заклад «Дніпровський центр професійної освіти»).

Відповідно до інформації Департаменту інформатизації МВС від 26.02.2024, повідомлено, що станом на 26.02.2024 в інформаційно-аналітичній системі «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровськ, наявні такі відомості: 09.01.1998 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 16.01.1998. вибула до Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№ 34) 07.02.1998. Звільнено з Дніпродзержинської ВК Дніпропетровської області (№34) 30.06.2000 відповідно до постанови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.06.2000, на підставі ст. 52 КК України (у редакції 1960 року), ст. 407 КПК України (у редакції 1960 року) умовно-достроково, невідбута частина строку покарання 1 рік 3 місяці 8 днів. 26.06.2001 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 229-6, ст. 43 КК України (у редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, ст. 14 КК України (у редакції 1960 року) лікування від наркоманії. Вирок набрав законної сили 10.08.2001. Прибула до Звільнено до Чернігівської ВК (№ 44) 29.10.2001. Звільнено з Чернігівської ВК (№ 44) 08.11.2003 у зв`язку із відбуттям строку покарання. 11.06.2010 року, Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Вирок набрав законної сили 29.06.2010 року.

Листом відділу №3 у місті Дніпрі ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 23.04.2024 повідомлено, що для документування паспортом громадянина України, ОСОБА_1 для встановлення належності до громадянства України потрібно подати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Як вбачається з довідки голови ГО «Незалежність Маріуполь» Кальчева О. від 02.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 293 ЦПК України суд розглядає справи встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі статтею 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про громадянство України» визначено, що громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 чи 13.11.1991.

Відповідно до пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (далі Порядок), із змінами, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13.11.1991, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

Пунктом 10 Порядку визначено, що для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону належності до громадянства України особа, яка за станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України; б) копію свідоцтва про народження; в) один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13.11.1991; документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991; копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 або факт їх проживання в Україні за станом на 13.11.1991.

У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991 ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13.11.1991.

Крім цього, статтею 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповно рідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

У пункті 44 наведеного Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц, перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявниці для отримання паспорта громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зібраними по справі доказами підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року по теперішній час, тому заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про громадянство», ст.ст.3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273, 315 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, у неповнолітньому віці, на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» 13 листопада 1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті 09.07.2024.

Суддя А. О. Михальченко