Рішення № 120352883, 08.07.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року № 520/8082/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2024 № 104250016397;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 про перерахунок пенсії, із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 пункт (а) Закону № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», періодів навчання та роботи з 02.03.1981 по 30.04.1981, з 29.06.1983 по 30.01.1984, з 04.01.1988 по 30.12.1999, періодів служби в лавах Радянської армії з 04.05.1981 по 22.06.1983, з 01.02.1984 по 31.12.1987, та застосуванням положення ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії від 18.01.2024 № 104250016397, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 11.01.2024 року про перерахунок перехід на інший вид пенсії.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 18.01.2024 № 104250016397, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії.

У вищевказаному рішенні зазначено, що період служби в армії неможливо зарахувати до пільгового стажу, відповідно до довідки № 108 від 10.04.2023, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не зазначені періоди строкової військової служби. Вказано, що при розгляді раніше наданих пільгових документів встановлено, що пільгова довідка № 21 від 10.04.2023 не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637. Відсутнє чітке посилання на конкретну Постанову Кабінету Міністрів України, якою затвердженні списки 1 та 2 чинні на період роботи заявника. Також відсутній акт перевірки вищевказаної довідки щодо відповідності первинним документам.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Згідно з ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 18.01.2024 № 104250016397, яким відмовлено позивачу у перерахунку переході на інший вид пенсії.

У вищевказаному рішенні зазначено, що період служби в армії неможливо зарахувати до пільгового стажу, відповідно до довідки № 108 від 10.04.2023, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не зазначені періоди строкової військової служби.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, в довідці № 108 від 10.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що позивач з 04.05.1981 по 22.06.1983, з 01.02.1984 по 31.12.1987 знаходився на військовій службі.

Проте, пенсійним органом не взято до уваги інформацію зазначену в довідці № 108 від 10.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, в оскаржуваному рішенні пенсійний орган зазначив, що при розгляді раніше наданих пільгових документів встановлено, що пільгова довідка № 21 від 10.04.2023 не відповідає вимогам пункту 20 Порядку № 637, відсутнє чітке посилання на конкретну Постанову Кабінету Міністрів України, якою затвердженні списки 1 та 2 чинні на період роботи заявника.

Проте, довідка № 21 від 10.04.2023 містить посилання на постанову Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 р., постанову Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 р., постанову Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р., постанову Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 р.

Таким чином, твердження пенсійного органу в оскаржуваному рішенні є необґрунтованими.

Згідно з п.10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.3 цього Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок.

Відповідно п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального стажу роботи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд зазначає, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на особисті права позивача.

Зазначена позиція узгоджується із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, трудова книжка позивача містить записи щодо періодів навчання та роботи з 02.03.1981 по 30.04.1981, з 29.06.1983 по 30.01.1984, з 04.01.1988 по 30.12.1999.

Так, з трудової книжки позивача вбачається періоди роботи позивача.

Крім того, в оскаржуваному рішенні вказано, що відсутній акт перевірки довідки щодо відповідності первинним документам.

При цьому, в довідці № 21 від 10.04.2023 вказано, що її складено на підставі особової картки форми Т2, наказів, особових рахунків №478, табелів спусків, наказу про атестацію робочих місць №27 від 22.03.1997 року.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Отже, довідки про заробітну плату мають бути підтвердженні первинними документами.

Відповідно до п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, саме пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому, відповідач не наділений повноваженнями вимагати (зобов`язувати) позивача проводити перевірку підприємств та організацій.

Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, які підтверджували наявний стаж для призначення пенсії.

Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для з`ясування обставин наявності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії.

За таких обставин, пенсійним органом не здійснювалась перевірка, яка відноситься до його повноважень, на відповідність дотримання умов, передбачених чинними положеннями Закону для перерахунку позивачу пенсії.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та не може вважатись прийнятим з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

За таких обставин, рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 18.01.2024 року № 104250016397 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що відповідачем під час розгляду заяви позивача не було вчинено заходів, визначених Законом України Про пенсійне забезпечення та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, для перевірки наявності стажу позивача, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи те, що заяву позивача та додані документи не було розглянуто належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 про перерахунок пенсії, із зарахуванням до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 пункт (а) Закону № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», періодів навчання та роботи з 02.03.1981 по 30.04.1981, з 29.06.1983 по 30.01.1984, з 04.01.1988 по 30.12.1999, періодів служби в лавах Радянської армії з 04.05.1981 по 22.06.1983, з 01.02.1984 по 31.12.1987, та застосуванням положення ст.8 Закону № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії, є зверненими на майбутнє та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області від 18.01.2024 року № 104250016397.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.