Вирок № 120322654, 12.07.2024, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/74/24

Справа № 470/546/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року смт Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2024 року за № 12024153310000080 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно технічною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2024 року близько 18 год. обвинувачений ОСОБА_3 , за відсутності дозволу на зайняття рибним і добувним промислом, в порушення п.п.1 п.1 Розділу ІV, п.п.4 п.4 Розділу ІV «Правил любительського рибальства» затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700, якими визначено що: забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками всіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції (хапка) та підсак, встановлених цими Правилами розмірів; та забороняється добування (вилов) у період нересту, який у всіх водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей встановлений з 01 квітня по 30 червня, прибув на берег річки Висунь, розташований в межах с.Романівка Баштанського району Миколаївської області. Там за допомогою заздалегідь заготовленої гумової автомобільної камери вийшов на воду річки Висунь та умисно поставив заздалегідь виготовлену мисинову сітку довжиною 50 м, висотою 1,5 м. та вічко 40 мм, після чого повернувся до берегу. Наступного дня, 05 квітня 2024 року близько 07 год., обвинувачений ОСОБА_3 повернувся до берегу річки Висунь, зайшов у воду за допомогою гумової камери та зняв раніше встановлене ним заборонене знаряддя лову одну мисинову рибальську сітку, в якій вже знаходилися водні живі біоресурси, а саме риба карась сріблястий в кількості 2 шт. (1581 грн. за екземпляр, загальною сумою 3162 грн.), риба окунь в кількості 6 штук (3162 грн. за екземпляр, загальною сумою 18972 грн.) та риба сазан в кількості 2 шт. (3706 грн. за екземпляр загальною сумою 7412 грн.), тобто вчинив незаконний вилов водних, живих біоресурсів в період нересту, чим заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, в загальному розмірі 29546 грн. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 був виявлений співробітниками СПД № 1 ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, які викликали співробітників управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.249 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов прокурора про відшкодування державі в особі управління Державного агентства меліорації, рибного господарства та прдовольчих програм у Миколаївській області шкоди заподіяної незаконним виловом живих водних біоресурсів, в загальному розмірі 29546 грн., визнав у повному обсязі. Суду показав, що 04 квітня 2024 року о 18 год. поїхав до річки Висунь, де поставив сітку для вилову рибу. Наступного дня повернувся та на гумовій камері поплив до місця встановлення сітки, в якій вже перебували риби карась 2 шт., 6 риб окуня та 2 риби сазана. В той час коли він виловлену рибу та знаряддя лову складав до автомобіля, приїхали поліцейські які викликали працівників рибоохоронного патруля. Дозволу на вилов риби не мав, та не знав, що заборонено займатися рибним промислом в період нересту.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_3 його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.249 КК України підтверджується іншими доказами дослідженими під час судового розгляду.

Протоколом про адміністративне правопорушення № 018568/127 складеного 05 квітня 2024 року провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_5 згідно якого того дня о 10 год. поблизу с.Романівка Баштанського району Миколаївської області, біля річки Висунь, було виявлено ОСОБА_3 який здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову сіткою мисиновою у кількості 1 одиниці з вічком 40 мм, довжиною 50 м, за допомогою гумової камери. Виявлений під час лову, при виборці сітки з водойми. На момент огляду в сітці виявлено рибу сазан 2 одиниці розміром 20-39 см, рибу окунь -6 одиниць розміром 16-21 см, рибу карась сріблястий у кількості 2 одиниці розміром розміром 19 см. Своїми діями ОСОБА_3 завдав шкоду рибному господарству України на суму 29546 грн. також порушив вимоги розділу ІV «Правил любительського рибальства» затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року № 700 (а.п.34).

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2024 року по справі № 470/263/24, провадження № 3/470/175/24, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.4 ст.85 КУпАП було закрито, з тих мотивів що вчинене ним правопорушення, з урахуванням способу лову, кількості виловлених водних живих ресурсі, розміру збитків та вилову в період нересту, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.249 КК України. А матеріали адміністративної справи, які надійшли від управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.4 ст.85 КУпАП України було передано до відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності (а.п.29-30).

Рапортом старшого інспектора чергового ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 10 травня 2024 року, відповідно до якого до СПД № 1 ЧЧ ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла постанова Березнегуватського районного суду Миколаївської області по справі № 470/263/24 від 29 квітня2024 року, про те, що 05 квітня 2024 року близько 10 год. 20 хв. на річці Висунь в районі села Романівка Баштанського району Миколаївської області ОСОБА_3 проводив вилов водних ресурсів сазана 2 шт., окуня 6 шт., карася -2 шт., забороненим знаряддям лову сіткою мисиновою, довжиною 50 м., висотою 1,5 м , чим задав шкоди рибному господарству України на суму 29546 грн. (а.п.27).

Заявою ОСОБА_7 від 23 травня 2023 року т.в.о. начальника СД ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка добровільно видала поліції для проведення огляду сітку мисинову та гумову камеру, які 05 квітня 2024 року було вилучено у ОСОБА_3 ( а.п.49).

Протоколом огляду предмету з фототаблицею до нього від 23 травня 2024 року відповідно до якого т.в.о. начальника СП ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 у складському приміщенні Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області було оглянуто сітку мисинову для риболовлі та автомобільну гумову камеру. Оглядом було встановлено, що довжина сітки 50 м., висота 1,5 м, розмір вічка 40 мм. ( а.п. 50-53).

Протоколом огляду місця події від 29 травня 2024 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу с.Романівка Баштанського району Миколаївської області біля річки Висунь, на якій поліцейська з реагування СПД № 1 ВП № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 вказала місце де 05 квітня 2024 року було виявлено заборонені знаряддя вилову риби мисинову сітку та гумову автомобільну шину ( а.п.57-61).

Копією наказу Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області № 96 від 25.03.2024 року «Про терміни весняно літньої нерестової заборони на лов риби та інших водних біоресурсів та затвердження переліку меж нерестовищ у 2024 році» відповідно до якого межею нерестовища на річці Висунь є повністю в адміністративно територіальних межах Миколаївська область на такі види біоресурсів, як лящ, тараня, карась, сазан, судак, окунь (а.п.65-66).

Довідкою Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) №1-3-9/534-24 від 20 червня 2024 року згідно якої розмір заподіяної шкоди рибним запасам України , в результаті незаконного вилову ОСОБА_3 водних біоресурсів, а саме 2 особин сазана, 6 особин окуня звичайного та 2 особин карася сріблястого, здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 29 вересня 2023 року № 1042 « Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів" і становить: сазан 3706 грн х 2 шт = 7412 грн, окунь звичайний 3162 грн. х 6 шт = 18972 грн., карась сріблястий 1581 грн. х 2 шт. =3162 грн., а всього 29546 грн. ( а.п. 91-92).

Таким чином, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії за ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, яким заподіяно істотну шкоду.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він за місцем проживання характеризується посередньо, проживає у багатодітній родинні, постійного місця роботи не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, звернень та скарг від сусідів та жителів Новоукраїнського старостинського округу на нього не надходило, є військовозобов`язаним, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався ( а.п.93-102).

Обставинами що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом визнається щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та молодий вік обвинуваченого, що відповідає ч.2 ст.66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком, вчинення кримінального правопорушення вперше, особу обвинуваченого, який не є суспільно небезпечною особою, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, його молодий вік, фактично позитивну характеристику з місця проживання, обставини та відсутність негативних наслідків вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин які пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, та вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у відповідності до ст.69 КК України, більш м`яке ніж передбачено санкцією ч.1 ст.249 КК України у виді громадських робіт.

Щодо позовної заяви прокурора про відшкодування шкоди завданої злочином, суд доходить наступного.

Частиною 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 7.4 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України (Миколаївський рибоохоронний патруль) має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів (а.с.77-86).

Відповідно до п. 3 ч .2 ст. 11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ», у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»).

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ»).

Розмір завданої шкоди цивільним відповідачем встановлено на підставі наданих прокурором доказів, а саме розрахунку матеріальної шкоди, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди становить 29546 грн (а.с.16-17), що не оспорюється цивільним відповідачем. З огляду на викладене вище суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Цивільний позов прокурора Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управлінні Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області шкоду заподіяну внаслідок незаконного вилову живих водних біоресурсів у розмірі 29546 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. на рахунок НОМЕР_2 , код отримувача НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 37992030, Казначейство України ( ел.адм.подат.) 24062100.

Речові докази по справі: мисинову сітку довжиною 50 м, висотою 1,5 м та гумову автомобільну камеру, що знаходяться в Управлінні Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1