Постанова № 120315204, 11.07.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/750/24

Номер провадження 3/220/396/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Беспалова В.П.

захисника адвоката Кузнєцової О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 2 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, не працюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

25.04.2024 р. о 23 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 в с.Костянтинопіль, Волноваського району Донецької області по вул..Сонячна, біля буд.18 керувала транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21150», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя, млява мова, запах алкоголю з порожнини роту. Від продуття газоаналізатора «Драгер-6810» на місці зупинки транспортного засобу та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про день та час розгляду справи шляхом направлення телефонограми та смс-повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі, які нею були отримані. Будь-яких заяв до суду від неї не надходило. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцова О.П., приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявила про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Подала до суду клопотання про закриття провадження по справі, в якому зазначила, що одразу після зупинки поліцейським СРПП ВП2 ОСОБА_2 було запропоновано, а не озвучено вимогу, водію ОСОБА_3 пройти огляд на визначення стану сп`яніння, а тому водій вважала, що має право відмовитися без відповідних правових наслідків у вигляді притягнення її до адміністративної відповідальності. Крім того, поліцейським під час висловлення пропозиції водію пройти огляд на виявлення стану сп`яніння не було зазначено про те, що він має підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 розділу І Інструкції), а отже не було підстав для складання направлення на огляд. Відповідно до цього направлення водій ОСОБА_1 направлявся до «Покровської ЛІЛ», проте на офіційному вебсайті Донецької обласної державної адміністрації розміщений перелік закладів охорони здоров`я на території Донецької області, серед якого відсутній медичний заклад із такою назвою. Також варто звернути увагу й на те, що вказане направлення не відповідає вимогам по його встановлення, оскільки не містить інформації про ознаки стану сп`яніння. Крім того, до матеріалів справи був доданий й Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проте, вказаний документ не може бути прийнятий судом в якості доказу та відповідно оцінений ним в нарадчій кімнаті під час постановления вказаного рішення, оскільки відповідно до Інструкції вказаний документ має складатися поліцейським виключно у випадку проведення такого огляду. Враховуючи те, що водій ОСОБА_3 не проходила огляд на виявлення стану сп`яніння на місці зупинки, підстав для складання Акту були відсутні. Також зазначила, що старшим інспектором СРПП ВП № 2 Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області Дигутісом О.А. не було роз`яснено прав передбачених ст. 268 КУпАП, не оголошено їх, що підтверджується відеозаписом. В наслідок чого особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності була позбавлена і скористатися правовою допомогою і подавати заяви та клопотання. Під час оголошення водію протоколу інспектор зазначив, що водій відмовляється від дачі пояснень, хоча до цього, всупереч вимогами закону не роз`яснив їй право надавати такі пояснення і в подальшому і не запитав, чи бажає вона їх надавати. При цьому сам протокол про вчинення адміністративне правопорушення фактично був складений в іншу дату та час, ніж ті, що зазначені в протоколі, що підтверджується відеозаписом з боді-камери, а ознаки перебування водія в стані сп`яніння (млява мова та почервоніння обличчя) не передбачені Інструкцією.

Суд, вислухавши адвоката Кузнєцову О.П., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у наступних діях:

1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №575427 від 25.04.2024 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

- копією постанови від 25.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- направленням ОСОБА_1 до Покровської міської лікарні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.04.2024 р., в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, згідно якого огляд в медичному закладі не проводився;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №575427 від 25.05.2024 р., з якої вбачається, що за обліком Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП не притягувався;

- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою алкотестеру «Драгер», так і у закладі охорони здоров`я.

Дослідженням наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Доводи захисника про те, що працівниками поліції не було висунуто вимогу до ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, є безпідставними.

З тлумачення поняття «вимога» вбачається, що це побажання, прохання, висловлене так, що неприпускаєзаперечень; норми, правила, яким хто-, що- небудь повинні підлягати.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Отже, слід дійти висновку, що працівниками поліції було висунуто до ОСОБА_1 саме вимогу про проходження огляду, відмовляючись від якого, остання, отримавши у встановленому законом порядку посвідчення водія, та будучи зобов`язаною знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, повинна була усвідомлювати як саму вимогу, так і наслідки її невиконання.

Зазначені поліцейським у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , відповідають ознакам алкогольного сп`яніння, передбаченим у п.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому суд зазначає, що Інструкцією не передбачено обов`язку поліцейського інформувати водія про ознаки алкогольного сп`яніння перед вимогою пройти огляд. У Інструкції зазначено «за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції», які виявляються безпосередньо поліцейським при спілкуванні з водієм.

Не знайшли свого підтвердження доводи захисника в тій частині, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 її права та обов`язки. Твердження захисника в цій частині спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано роз`яснення останній її прав та обов`язків (відеозапис DSJ_0015600_000000, час відеозапису 05 хв. 05 сек.).

Щодо доводів заявника з приводу направлення водія ОСОБА_1 до Покровської ЛІЛ суд зазначає наступне.

На території Донецької області наявний заклад охорони здоров`я КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» (Покровська ЛІЛ), а тому доводи захисника в тій частині, що такий заклад відсутній серед закладів охорони здоров`я, які діють на території Донецької області, не відповідає дійсності.

Також є безпідставними доводи захисника щодо невидачі направлення, оскільки на відеозаписі зафіксовано оголошення працівником поліції видачу такого направлення, який долучений до матеріалів справи. Не зазначення у направленні конкретних ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у водія, не має відношення до відмови ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, та не впливає на обставини, встановлені судом.

Суд погоджується з доводами захисника щодо неналежності, як доказу, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки відповідний огляд ОСОБА_1 не проводився.

З приводу невідного зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу його складання суд зазначає наступне. Як вбачається з протоколу, його складено 25.04.2024 р. о 23-45 год. Згідно відеозапису ОСОБА_1 зупинено о 25.04.2024 року о 23-40 год., о 23-59 год. інспектор почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Отже, поліцейським дійсно допущено невірне зазначення часу складання протоколу, проте таке не свідчить про його неналежність та недопустимість та не впливає на встановлені судом та викладені у протоколі обставини вчинення правопорушення.

В часті доводів захисника щодо не зазначення у протоколі в якості додатків до нього жодних доказів, окрім відеозапису з бодікамери, суд зазначає, що у у описі документів до справи до адмінправопорушення зазначено всі докази, які бул долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. З огляду на викладене, такий недолік протоколу не впливає на сам факт вчинення правопорушення та не є таким, який би унеможливив об`єктивне та повне з`ясування всіх обставин справи, а також не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, що зафіксовано на відеозаписі, про наявність якого у протоколі є відповідна відмітка.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Надані суду докази суд вважає належними та допустимими.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що докази вини ОСОБА_1 є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені, тому суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду не представлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь її вини, особу порушниці, стосовно якої даних, які б з негативного боку її характеризували, суду не надані, остання не працює, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 11.07.2024 р.

Суддя О.М. Якішина