Рішення № 12025651, 28.10.2010, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-6255/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2010 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Трифонової І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Заговорич Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «А.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з нещасним випадком на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «им. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 березня 2010 року о 03 год 00 хвн., працюючи на вентиляцiйному штреку 1 пiвнiчної лави групового похилу пласту Лl шахти «ім. О.Г.Стаханова» на посадi гiрничого майстра, при виконаннi трудових обовязкiв, внаслiдок спалаху метану він отримав виробничу травму: опiки очей, обличчя, вух, шиї, тулубу, рук та дихальних шляхiв, струс головного мозку.

Про факт травмування комiсiєю в складi представникiв вiдповiдних opганiв державної влади, адмiнiстрацiї ДП «Красноармiйськвугiлля» та шахти «ім. О.Г.Стаханова» були складенi акти форми Н-І (вiд 30 квітня 2010 р. N 6) та Н-5 (вiд 30 квітня 2010 р. бlн). По поводу вказаної травми він знаходився на пікуванні:

в опiковому центрi Iнституту невiдкладної i вiдновної xіpypгії, iмені В.В. Гусака з 17 березня 2010 року по 06 квітня 2010 року;

в Донецькiй обласнiй клiнiчнiй лiкарнi професiйних захворювань з 07 квітня 2010 року по 27 квітня 2010 року;

в Медико-психологiчному цeнтpi обласної клінічної психоневрологічної лікарні з 03 червня 2010 року по 24 червня 2010 року.

в Димитровськiй центральнiй мiськiй лiкарнi з 28 квітня 2010 р. по 28 травня 2010 року, з 29 травня 2010 року по 02 червня 2010 року, з 25 червня 2010 р. по 13 липня 2010 року.

Згiдно довiдки N 023402 виданої 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соцiальної експертизи, у звязку iз вищевказаною травмою позивачу встановлено 60% ступiнь втрати професійної працездатностi безстроково, призначено медикаментозне та санаторно-курортне лiкування.

Згiдно довiдки N 373736, виданої 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соцiальної експертизи, у звязку iз вищеdказаною травмою позивачу встановлена ІІІ група iнвалiдностi по трудовому калiцтву безстроково, nротипоказана праця в пiдземних умовах та важка фiзична праця, рекомендоване лiкування у психiатра, невролога, пульмонолога.

Подiбнi обмеження та рекомендації мiстяться в iндивiдуальнiй програмi реабiлiтації iнвалiда N 1514, виданою 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соціальної експертизи.

Позивач вважає, що в результатi виробничої травми якa сталась внаслiдок нестворення вiдповiдачем безпечних умов працi йому спричинено моральну шкоду яку він оцінює в 177600 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ДП «Красноармійськвугілля» позовні вимоги не визнав і просив у позовних вимогах позивача відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Позивач працює на підприємстві відповідача з 26 квітня 2000 року по теперішній час. (Наказ № 118 к від 28 квітня 2000 року). На посаді гірничого майстра з повним робочим днем в шахті працював з 09 листопада 2000 року по день розгляду справи у суді. (Наказ 02/1119 к від 30 жовтня 2003 року, Наказ № 20 к від 23 січня 2009 року). (а. с. 43-51).

Згідно акту форми Н-І вiд 30 квітня 2010 р. N 6 свідчить, що 17 березня 2010 року о 03 год 00 хвн., позивач ОСОБА_3 працюючи на вентиляцiйному штреку 1 пiвнiчної лави групового похилу пласту Лl шахти «ім. О.Г.Стаханова» на посадi гiрничого майстра, при виконаннi трудових обовязкiв, внаслiдок спалаху метану отримав виробничу травму: опiки очей, обличчя, вух, шиї, тулубу, рук та дихальних шляхiв, струс головного мозку. (а. с. 12-15).

Згідно акту форми Н-5 вiд 30 квітня 2010 року причиною аварії, що привела до нещасного випадку стало:1) раптове підвищення виділення газу метану з виробленого простору, яке потягло за собою неефективність роботи дегазації та відводу газу метану по не підтримуваній виробкі (п. 2.3.1., п. 3.5.3. «Правил безпеки у вугільних шахтах»); 2) запалення метано-повітряної суміші на верхньому сполученні вентиляційного штреку з лавою, викликане фрикційним іскренням лопат вентилятора повітряного охолодження електродвигуна ВСП комбайна УКД 200/250 при тертя об куски породи, що потрапила усередину кожуха вентилятора (п.1.2.3. «Правил безпеки у вугільних шахтах»); перебування потерпілих у зоні дії пожежі, яка була викликана запаленням метано-повітряної суміші на сполучення 1 північної лави групового похилу пл.С1 з вентиляційним штреком (п.1.4.7. «Правил безпеки у вугільних шахтах»). (а. с. 5-11).

У звязку з отриманими травмами позивач тривалий час лікувався у медичних закладах, а саме: в опiковому центрi Iнституту невiдкладної i вiдновної xіpypгії, iмені В.В. Гусака з 17 березня 2010 року по 06 квітня 2010 року; в Донецькiй обласнiй клiнiчнiй лiкарнi професiйних захворювань з 07 квітня 2010 року по 27 квітня 2010 року; в Медико-психологiчному цeнтpi обласної клінічної психоневрологічної лікарні з 03 червня 2010 року по 24 червня 2010 року; в Димитровськiй центральнiй мiськiй лiкарнi з 28 квітня 2010 р. по 28 травня 2010 року, з 29 травня 2010 року по 02 червня 2010 року, з 25 червня 2010 р. по 13 липня 2010 року. (а. с. 24, 27, 28-37)

Згiдно довiдки N 023402 виданої 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соцiальної експертизи, у звязку iз вищевказаною травмою позивачу встановлено 60% ступiнь втрати професійної працездатностi безстроково, призначено медикаментозне та санаторно-курортне лiкування. (а. с. 38-39).

Згiдно довiдки N 373736, виданої 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соцiальної експертизи, у звязку iз вищевказаною травмою позивачу встановлена ІІІ група iнвалiдностi по трудовому калiцтву безстроково, nротипоказана праця в пiдземних умовах та важка фiзична праця, рекомендоване лiкування у психiатра, невролога, пульмонолога.

Подiбнi обмеження та рекомендації мiстяться в iндивiдуальнiй програмi реабiлiтації iнвалiда N 1514, виданою 12 серпня 2010 року Донецьким обласним центром медико-соціальної експертизи. (а. с. 40-42).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 60 % працездатності в звязку з нещасним випадком на виробництві. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Позивач ОСОБА_3 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленному підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» , повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 60 %.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 60 000 (шістдесят тисяч) грн .

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «шахта «А.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовільнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_3 60 000 (шістдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863» ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: