Рішення № 120178939, 28.03.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2823/23

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг»

за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

прo зобов`язання вчинити дії

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Панченко М.В.

вiдповiдача: не з`явився

третіх осіб: не з`явилися

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом ОСОБА_1 (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (надалі відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (надалі третя особа1) та ОСОБА_3 (надалі третя особа2) прo зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2823/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.11.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 18.10.2023 року позивачем подано письмові обґрунтування з приводу залучення третіх осіб б/н від 18.10.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 20.10.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.10.2023 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 02.11.2023 року позивачем подано уточнення до клопотання про витребування доказів б/н від 02.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2023 року підготовче засідання відкладено на 30.11.2023 року. Залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Київській області: інформацію щодо суми виплачених дивідендів Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 2020 року по 2023 рік; інформацію щодо чистого прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» за 2020-2023 роки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 11.01.2024 року. Повторно витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Київській області: інформацію щодо суми виплачених дивідендів Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 2020 року по 2023 рік; інформацію щодо чистого прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» за 2020-2023 роки.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.01.2024 року позивачем подано заяву б/н від 09.01.2024 року про зміну предмету позову, яку прийнято судом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2024 року підготовче засідання відкладено на 01.02.2024 року. Повторно витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Київській області: інформацію щодо суми виплачених дивідендів Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період з 2020 року по 2023 рік; інформацію щодо чистого прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» за 2020-2023 роки.

У підготовчому засіданні 01.02.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач та треті особи, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 01.02.2024 року не з`явилися.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 01.02.2024 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 911/2823/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.02.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 02.02.2024 року від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшли пояснення № 1630/5/10-36-24-01 від 25.01.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 29.02.2024 року позивачем подано клопотання б/н від 29.02.2024 року про долучення доказів.

У судовому засіданні 29.02.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач та треті особи, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 29.02.2024 року не з`явилися. Розгляд справи відкладався на 14.03.2024 року.

У зв`язку з незапланованою відпусткою судді А.Ю. Кошика судове засідання, призначене на 14.03.2024 року, не відбулося, тому розгляд справи № 911/2823/23 перенесено на 28.03.2024 року.

В судовому засіданні 28.03.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 28.03.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач - ОСОБА_1 , він є засновником і бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (відповідач). Частка позивача у статутному капіталі Товариства становила 33%. Іншими учасниками Товариства були ОСОБА_2 (частка 34%) та ОСОБА_3 (частка 33%).

Однак, у серпні 2023 року із відкритих джерел позивачу стало відомо про перерозподіл часток у Товаристві та зменшення статутного капіталу. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.08.2023 року на момент подання запиту частка позивача у Товаристві становить 49,25%. Решта 50,75% належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

Позивач зазначає, що жодним чином не був проінформований про здійснений перерозподіл у Товаристві, продаж, зміну часток, зменшення статутного капіталу, зміну складу засновників (учасників), а також не був запрошений і не брав участь у Зборах учасників Товариства, на яких приймалися дані рішення.

На підставі наведених рішень/протоколів загальних зборів Товариства, прийнятих без участі позивача, Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (Товариство), зокрема:

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 25.07.2023 17:08:13, 1005561070016042634, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи., ОСОБА_5 , Виконавчий комітет Бориспільської міської ради;

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 26.07.2023 17:08:22, 1005561070017042634, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичноїособи., ОСОБА_5 , Виконавчийкомітет Бориспільської міської ради;

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 28.07.2023 16:01:16, 1005561070018042634, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.

Зазначені вище дії решти засновників Товариства та його керівництва свідчать про порушення корпоративних прав позивача, ігнорування рештою засновників Товариства (третіми особами) інтересів позивача, зокрема, і щодо виплати йому відповідної частки прибутку підприємства (дивідендів).

Позивач зазначає, що за період з 2020 по 2023 роки він жодного разу не отримував дивідендів від Товариства, не дивлячись на те, що підприємство у цих роках мало чистий прибуток. Так відповідно до даних Опендатабот у 2020 році чистий прибуток Товариства склав 91 800,00 грн., у 2022 році - 5 500,00 грн.

Позивач намагався зв`язатися з уповноваженими особами Товариства та отримати інформацію щодо виплачених дивідендів з 2020 по 2023 роки та документи, які б свідчили про фінансовий стан підприємства.

Так, позивачем листами були надіслані запити від 22.08.2023 року та 28.08.2023 року на офіційну адресу Товариства, однак, ці листи не були отримані за місцем призначення та були повернуті.

Відповідно до Витягу місцезнаходження юридичної особи було змінено 25.07.2023 року (також без відома позивача): Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 25.072023 17:08:13, 1005561070016042634, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи., ОСОБА_5 , Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.

Під час відвідування зазначеного у Витязі офіційного місця реєстрації Товариства, за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено, що за цією адресою знаходиться багатоквартирний житловий будинок.

Позивач також зазнає, що його представником подавався адвокатський запит від 15.06.2023 року в Бориспільську державну податкову інспекцію ГУ ДПС у Київській області щодо виплачених Товариством дивідендів, однак було отримано відмову ДПС у Київській області від 19.06.2023 року у наданні відповідних даних.

Таким чином, у зв`язку з порушенням Товариством прав позивача на отримання частини прибутку Товариства, ненаданням ним даних щодо прибутку компанії та виплачених дивідендів, ухилення відповідача в особі його керівних органів від спілкування з позивачем та надання документів про діяльність Товариства, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому у зв`язку із наявністю у нього права на отримання частини прибутку Товариства, просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСЕРВІС-ЮГ» виплатити на користь ОСОБА_1 дивіденди за період з 1 січня 2020 року по 25 липня 2023 року у відповідності до його частки у статутному капіталі.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував. Зазначив, що питання розподілу прибутку товариства та прийняття рішення про виплату дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Однак, за наведений у позові період рішення щодо розподілу чистого прибутку товариства та виплати дивідендів за 2020-2023 роки загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСЕРВІС-ЮГ» не приймалося.

При цьому, відповідач зауважив, що згідно чинної судової практики, суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. Прийняття господарським судом рішення стосовно спрямування прибутку (частини прибутку) юридичної особи на виплату дивідендів виходить за межі компетенції господарського суду.

З врахуванням викладених відповідачем у відзиві обставин та наданих на виконання вимог суду доказів та пояснень, в ході розгляду спору позивачем було подано заяву про зміну предмету позову.

Зокрема, позивач зазначає, що з огляду на ненадання відповідачем та Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області всієї витребуваної судом та необхіднох для розгляду спору інформації, зважаючи на зауваження відповідача, що рішення про виплату дивідендів не приймалось, позивач, підтримуючи зазначені ним у позовній заяві первісні обставини та посилання на норми матеріального та процесуального права, в заяві про зміну предмету позову зазначив, що для повного та ефективного захисту його прав та законних інтересів мають бути враховані додаткові обставини та встановлені додаткові факти.

Зокрема, 15.11.2023 року позивачем було надіслано на офіційну адресу Товариства вимогу про скликання загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСЕРВІС-ЮГ» щодо вирішення питання щодо розподілу чистого прибутку товариства за 2020-2023 року, про виплату дивідендів та їх розмір.

Дана вимога була оформлена у відповідності до ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

Вимога про скликання загальних зборів учасників була отримана Товариством 21.11.2023 року, однак була повністю проігнорована.

Окрім цього, як зазначалося у позовній заяві, позивачем було надіслані запити (містяться в матеріалах справи) на отримання документів та інформації щодо діяльності Товариства від 22.08.2023 року та 28.08.2023 року на офіційну адресу Товариства, однак, ці листи не були отримані Товариством за місцем призначення та були повернуті.

У зв`язку з чим, 21.11.2023 року позивачем було повторно подано вимогу про надання копій документів Товариства (зокрема, річну фінансову звітність, протоколи загальних зборів) у відповідності до ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Однак, протягом 10 днів з моменту отримання Товариством 27.11.2023 року зазначеної вимоги, копії документів не були надані.

Також позивачем було надіслано повідомлення другому учаснику Товариства ОСОБА_4 від 03.01.2023 року про скликання ним самостійно Загальних Зборів учасників Товариства.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 року у справі № 916/1029/22, зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 року у справі № 916/1988/20.

Враховуючи наведене позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» в особі директора ОСОБА_4 скликати, організувати та провести загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» з внесенням до порядку денного наступних питань: розподіл чистого прибутку за період з 1 січня 2020 року по 25 липня 2023 року; виплата дивідендів за період з 1 січня 2020 року по 25 липня 2023 року та визначення їх розміру; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» в особі директора ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 копії документів, а саме: річної фінансової звітності за 2020-2023 роки та копії протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг».

В ході розгляду спору треті особи та відповідач заперечували проти зміни позивачем предмету спору, стверджуючи, що дї позивача фактично спрямовані на подання нового позову, оскільки має місце зміна як предмету, так і підстав позову.

Суд не погодився з відповідними твердженнями третіх осіб та відповідача, оскільки первісна позовна вимога була заявлена та обґрунтована порушенням права позивача на отримання дивідендів, в тому числі у зв`язку зі зволіканням вирішенням питання про розподіл прибутку, тому наведені у заяві про зміну предмету позову обставини обумовлені необхідністю визначення ефективного способу захисту того ж права, за захистом якого подано позов.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу Товариства;

2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників обов`язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Відповідно до ч.ч. 5-9 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

За період з 2020 по 2023 року річні збори Товариством не скликалися, про що свідчать матеріали справи та зазначає сам відповідач.

Тобто, відповідачем протягом тривалого часу не вирішувалось питання про розподіл прибутку. В той же час, позивач, як учасник Товариства, який володіє часткою 49,25% статутного капіталу, має обґрунтовані очікування на отримання прибутку від діяльності Товариства. З метою вирішення відповідного питання ним було надіслано на адресу відповідача вимогу про скликання загальних зборів для вирішення питання розподілу прибутку, що відповідачє нормі п. 3 ч.1 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Однак, відповідна вимога позивача була проігнорована відповідачем, загальні збори не були скликані, що свідчить про ухилення відповідача від вирішення питання про виплату позивачу частини прибутку від діяльності Товариства.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 30.09.2021 року у справі № 910/16496/19 зазначено, що обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів - зобов`язання відповідача скликати, організувати та провести загальні збори учасників ТОВ - відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та передбачений чинним законодавством, яке врегульовує діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

Обов`язок відповідача скликати, організувати та провести загальні збори товариства - це вчинення всіх необхідних та залежних від нього організаційних дій для скликання, підготовки проведення та самого проведення загальних зборів, а саме: надсилання повідомлення про проведення загальних зборів кожному учаснику із зазначенням порядку денного зборів у строк визначений Законом, забезпечення можливості усім учасникам ознайомитись з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, забезпечення місця проведення зборів, організація забезпечення зборів тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни

до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною 1 цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті.

Окрім того, виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядну денного на загальних зборах учасників (ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

У постанові Верховного Суду від 25.11.2020 року у справі № 910/8802/19 зазначається, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарським товариством.

Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Таким чином, скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з винесенням на порядок денний питання розподілу чистого прибутку та виплати дивідендів, а також надання Товариством позивачу копій документів, пов`язаних із діяльністю Товариства, є належними та ефективними способами захисту права позивача на отримання дивідендів, яке було підставою звернення до суду з позовною заявою.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства.

Відповідно до п. 4.1.2 Статуту Товариства учасники Товариства мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо повернення виплат товариству.

З огляду на норму наведеної ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», можливість учасника одержувати частину прибутку товариства перебуває у прямій залежності від прийняття рішення про їх виплату, тобто від можливості реалізації учасником товариства права на участь у розподілі прибутку товариства.

Наявність права заінтересованої особи (одного із засновників, акціонера) вимагати від товариства виконання зобов`язань щодо сплати дивідендів, звернувшись до суду з вимогою про виконання такого зобов`язання, визначено зокрема у п. 71 постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 910/7126/20.

Правовий висновок про те, що на підставі рішення загальних зборів учасників товариства про виплату дивідендів виникає грошове зобов`язання, адже в товариства з`являється обов`язок здійснити грошову виплату, міститься в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі № 910/11316/17.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, суд вважає за доцільне послатися на норми процесуального законодавства, які, серед іншого, передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 120 000,00 грн. Однак, документально підтверджені адвокатські витрати лише на суму 40 000,00 грн. В решті 80 000,00 грн. позивачем надано додаткову угоду щодо узгодження попередньо понесених витрат, яка не є належним доказом в підтвердження витрат на правову допомогу. Крім того, суд зазначає, що з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн. є неспівмірно завищеним, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч.4 ст.126, ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які документально підтверджені і відповідають критеріям реальності, обґрунтованості та пропорційності витрат до предмета спору у розумінні приписів ч.4 ст.126, ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 123, 126, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг», за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прo зобов`язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (08304, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Головатого, 71а, код ЄДРПОУ 37873435) в особі директора ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) скликати, організувати та провести загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (ЄДРПОУ 37873435) з внесенням до порядку денного питань: розподіл чистого прибутку за період з 1 січня 2020 року по 25 липня 2023 року; виплата дивідендів за період з 1 січня 2020 року по 25 липня 2023 року та визначення їх розміру.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (08304, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Головатого, 71а, код ЄДРПОУ 37873435) в особі директора ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) копії документів, а саме: річної фінансової звітності за 2020-2023 роки та копії протоколів загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (ЄДРПОУ 37873435).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Юг» (08304, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Головатого, 71а, код ЄДРПОУ 37873435) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 056,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 40 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 01.07.2024 року