Рішення № 120178938, 09.04.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/452/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

до Садівничого об`єднання «Трудовик»

прo стягнення 39 449,14 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Кислощук Я.С.

вiдповiдача: не з`явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Садівничого об`єднання «Трудовик» прo стягнення 39 449,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2024 року відкрито провадження у справі № 911/452/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.03.2024 року.

В судовому засіданні 21.03.2024 року оголошувалась перерва на 09.04.2024 року.

В судовому засіданні 09.04.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не прибув, в ході розгляду спору позовні вимоги заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 09.04.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Постановою НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 року «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано ТОВ «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) виконання зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ «КИЇВОБЛГАЗ» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «КИЇВОБЛГАЗ».

Відтак, з 01.01.2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом позивача є Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яка згідно Положення про Київську філію діє від імені ТОВ «Газорозподільні мережі України» та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Розділом II Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальний послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ) передбачено, що газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування. До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об`єктів споживачів або суміжних Операторів ГРМ), ГРМ включають газопроводи, зокрема підземні та/або надземні, високого, середнього та низького тиску.

Тобто, складовими газорозподільної системи, що використовуються позивачем для провадження ліцензійної діяльності є газопроводи, що розташовані на території, зокрема Київської області.

Як зазначає позивач та підтверджується наданими ним документами, 11.09.2023 року о 13 год. 04 хв. на аварійно-диспетчерську службу Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» надійшла заявка ОСОБА_1 з номеру телефону НОМЕР_1 щодо пошкодження підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна, під час проведення земельних робіт.

Земельні роботи проводились слюсарем-сантехніком СО «Трудовик» Лисенко Миколою Івановичем (посвідчення № б/н) із залученням трактора Рожнівського комунального господарства, про що складено Акт № 16 пошкодження газопроводу від 11.09.2023 року.

Після прибуття на місце аварії працівниками АДС ліквідовано витік газу шляхом встановленням пережиму о 15 год. 00 хв.

Позивач зазначає, що п.п. 7, 8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ передбачено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі. Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9 глави 4 розділу ІІІ Кодекс ГРМ).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ (погодження (пункт 10 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством погодження (пункт 11 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) погодження (пункт 15 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт погодження (пункт 16 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).

Однак, як стверджує позивач, всупереч законодавчо встановленому порядку, представник відповідача 11.09.2023 року приступив до виконання земельних робіт без обов`язкового погодження з Оператором ГРМ, що призвело до пошкодження газопроводу та спричинення збитків.

Також позивач зазначає, що згідно з п. 7.23 Державних будівельних норм України В.2.5-20:2018 «Газопостачання» передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються:

1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 м за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів);

2) у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів;

3) у місцях повороту траси газопроводу;

4) у місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками:

4) у місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги);

5) у місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нерознімних з`єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими.

Отже, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості

Про виконання відповідних вимог законодавства позивачем додано до позову фотографії, з яких вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості.

У зв`язку з пошкодженням відповідачем газопроводу, позивач поніс матеріальні збитки на загальну суму 39 449,14 грн., що включає в себе не лише понесені витрати на відновлення належної роботи газорозподільної системи, а й вартості аварійного витоку природного газу.

Позивачем було складено Розрахунок № 1 матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна на суму 5 549,42 грн. та Розрахунок № 2 вартість аварійного витоку природного газу, що становить 33 899,72 грн., разом 39 449,14 грн.

За змістом пункт 7 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою, викладеною у вказаному пункті.

Позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу середнього тиску Д 32 мм, 0,24 МПа, відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 1625,418 м.куб.

Відповідно до Розрахунків матеріальної шкоди, заподіяних ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» внаслідок пошкодження Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна, згідно Акту пошкодження газопроводу № 16 від 11.09.2023 року, розмір завданої шкоди всього склав 39 449,14 грн., а саме: виконання аварійно-відновлювальних робіт на суму 2 041,06 грн. без ПДВ; матеріали (муфта ПЕ Ду 32 мм та труба ПЕ Ду 32 мм) на загальну суму 146,66 грн. без ПДВ; автопослуги ГАЗ 3302 вартість роботи за 52 км на суму 338,00 грн. та вартість пального на 52 км пробігу на суму 291,20 грн., разом 629,20 грн. без ПДВ; пуск газу в будівлю (середній тиск), що обладнана малометражним котлом з одночасним пуском в інші газові прилади (на газову плиту, на газову колонку), разом на суму 1 266,80 грн. без ПДВ; автопослуги за 52 км пробігу на суму 338,00 грн. та вартість пального на 52 км пробігу на суму 202,80 грн., разом 540,80 грн. без ПДВ; вартість виробничо-технологічних витрат і втрат газу через пошкодження газопроводу на суму 28 249,76 грн. без ПДВ за 1625,418 куб.м. Всього з ПДВ на суму 39 449,14 грн.

01.02.2024 року позивач звернувся до відповідача з листом № Коф/100.3.1-Сл-109-24 від 01.02.2024 року з вимогою оплатити суму завданої майнової шкоди у розмірі 39 449,14 грн. До листа додавались: договір про відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу від 11.09.2023 року у 2 екземплярах та розрахунки суми заподіяних збитків у 2 екземплярах, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 01.02.2024 року.

Відповідач договір про відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу та розрахунки не підписав та не повернув, майнову шкоду не відшкодував.

У зв`язку з чим, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 39 449,14 грн. майнової шкоди, завданої пошкодження газопроводу під час виконання відповідачем земляних робіт на території своїй території, через яку пролягає газопровід.

В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. Відповідач вважає, що збитки, які зазнав позивач, сталися через недотримання ним вимог чинного законодавства, розмір збитків істотно завищений, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

За твердженням відповідача, оскільки СО «Трудовик» не має жодних договірних відносин з позивачем, у власності, управлінні чи на балансі СО «Трудовик» жодних газопроводів немає. В Акті приймання закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання від 2004 року, який наданий позивачем разом з позовом, замовником будівництва вказано ТОВ «Газмонтаж», жодних підписів представників СО «Трудовик» в Акті немає. Згідно бухгалтерської довідки № 69 від 07.03.2024 року на балансі СО «Трудовик» жодних газопроводів не перебуває.

Також в Розрахунку №1, який наданий позивачем разом з позовом, вказано, що було здійснено пуск газу в будівлю (середній тиск), що обладнана малометражним котлом з одночасним пуском в інші газові прилади, а саме на 4 газових котла та на 4 газових плити. Отже це свідчить, що у позивача є договірні відносини з окремими садоводами, але відповідачу про це нічого не відомо.

Відповідач звертався до позивача з запитами щодо надання схем розташування газопроводів на території СО «Трудовик» та інформації про договірні відносини між позивачем та окремими садоводами, але отримали лише формальні відписки.

Таким чином, усі питання експлуатації газових мереж, які розташовані на території СО «Трудовик», і про місцезнаходження яких Відповідачу нічого не відомо, відносяться до компетенції Позивача та окремих садоводів, з якими у нього, напевно, укладені відповідні договори.

Також відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги нормативно-правових актів та чинного законодавства щодо будівництва та експлуатації газових мереж, внаслідок чого сталася аварійна ситуація, позивачем не дотримано визначених Законом України «Про ринок природного газу» обов`язків щодо належного утримання та безпечної експлуатації газорозподільної системи.

Відповідач наполягає, що саме Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 розділу 1 глави 3 Кодексу ГРС).

Згідно пунктів 6.1.1 та 6.1.9 Кодексу 2:2021 «ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧІ СИСТЕМИ», на відстані 200 мм над поліетиленовими газопроводами, прокладеними без футлярів, треба укладати попереджувальну стрічку жовтого кольору завширшки не менше ніж 200 мм із незмивним написом «Обережно! Газ».

Позначають траси поліетиленових газопроводів із застосуванням проводів або поліетиленових стрічок згідно з ДБН В.2.5-41.

Відповідно до пунктів 7.1.6 та 7.1.7 Державних будівельних норм «Газопроводи з поліетиленових труб» (ДБН В.2.5-41), позначення траси газопроводу передбачають: шляхом установлення розпізнавальних знаків (відповідно до положень ДБН В.2.5-20) і укладання сигнальної стрічки по всій довжині траси. Пластмасова сигнальна стрічка жовтого кольору завширшки не менше 0,2 м з незмивним написом «Обережно! Газ» укладається на відстані 0,2 м від верху присипаного поліетиленового газопроводу.

Згідно пунктів 7.12, 7.23 та 7.24 Державних будівельних норм «Газопостачання» (ДБН В.2.5-20), над поліетиленовими газопроводами, прокладеними без футлярів, слід укладати попереджувальну полімерну стрічку відповідно до ДБН В.2.5-41. Траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів. Позначення трас поліетиленових газопроводів із застосуванням проводів або поліетиленових стрічок виконується згідно з ДБН В.2.5-41.

В позовній заяві позивач зазначає про дотримання ним вимог законодавства щодо позначення трас підземних газопроводів табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.

Однак, як зазначає відповідач, позивачем надано до позовної заяви дві фотографії стовпів з плямами жовтого кольору, на яких відсутні жодні таблички, а також незрозуміла прив`язка до місцевості.

Крім того, позивачем надані фотографії місця прориву газопроводу, з яких вбачається відсутність сигнальної стрічки жовтого кольору завширшки не менше 0,2 м з незмивним написом «Обережно! Газ» на відстані 0,2 м від верху присипаного поліетиленового газопроводу.

З фотографій та відео, які додаються відповідачем до цього відзиву, вбачається відсутність сигнальної стрічки жовтого кольору завширшки не менше 0,2 м з незмивним написом «Обережно! Газ» на відстані 0,2 м від верху присипаного поліетиленового газопроводу, а також відсутність табличок-покажчиків, які розташовані на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного.

У зв`язку з чим, відповідач стверджує, що позивачем не виконані вимоги нормативно-правових актів та чинного законодавства, а саме: не встановлені таблички-покажчики на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного; не укладена на відстані 200 мм над поліетиленовим газопроводом попереджувальна стрічка жовтого кольору завширшки не менше ніж 200 мм із незмивним написом «Обережно! Газ», внаслідок чого сталася аварійна ситуація, відповідальність за яку має покладатись на позивача.

Також відповідач зазначає, що позивачем суттєво завищено розмір збитків внаслідок неправильних розрахунків, а також включенням у кошторис незрозумілих статей витрат.

Зокрема, у розрахунку враховано зовнішній діаметр труби та включено у розрахунок витрати, підстави виникнення яких не підтверджені та завищені.

Відповідач наполягає, що не має жодних договірних відносин з позивачем, не має на своєму балансі жодних газопроводів, не мав жодної інформації про наявність газопроводу в місці проведення робіт, оскільки позивачем були грубо порушені норми щодо забезпечення попереджувальних заходів безаварійної експлуатації газорозподільних систем (відсутність табличок- покажчиків, відсутність стрічки жовтого кольору з незмивним написом «Обережно! Газ»), а відтак у пошкодженні газопроводу жодної вини відповідача немає, і навпаки, настання аварійної ситуації та заподіяння збитків сталося виключно з вини позивача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідно до п. 2 глави 1, розділу ІІІ Кодексу власники газової мережі, яка згідно з розділом ІІ цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Садівниче об`єднання «Трудовик» не є власником підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діаметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна.

Однак, земельні роботи проводились слюсарем-сантехніком СО «Трудовик» Лисенко Миколою Івановичем (посвідчення № б/н) із залученням трактора Рожнівського комунального господарства, про що складено Акт № 16 пошкодження газопроводу.

Відповідачем не доведено, що представник відповідача 11.09.2023 року приступив до виконання земельних робіт за погодження з Оператором ГРМ.

Також позивач звертає увагу суду, що представником відповідача пошкоджено підземний вуличний розподільчий газопровід середнього тиску, який відповідно до п. 3 глави 5, розділу ІІІ Кодексу не належить побутовим споживачам (садоводам), які відповідальні за експлуатацію власних мереж та їх складових. Натомість, саме через неправомірні дії представника відповідача 11.09.2023 року побутові споживачі залишились без постачання природного газу.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог нормативно-правових актів та чинного законодавства щодо будівництва та експлуатації газових мереж, внаслідок чого сталася аварійна ситуація, позивач зазначив наступне.

Відповідач посилається на ДБН Газопостачання (ДБН В.2.5-20:2018, зі зміною N 1, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.11.2018 року N 305), однак, відповідно до Акту приймання закінченого будівництвом об`єкта системи газопостачання, закінчення робіт відбулось 2004 році.

Позивач також зазначив, що рішення приймальної комісії (у складі представника замовника, генерального підрядника, експлуатаційної організації, органу Держнаглядохоронпраці): будівельно-монтажні роботи підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діаметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна виконані в повному обсязі згідно з проектом і вимогами ДБН В.2.5.-2001 «Газопостачання».

Твердження відповідача, що таблички-покажчики траси підземного газопроводу відсутні не заслуговують на увагу, оскільки їх наявність підтверджена на фото як позивача так і відповідача, що інформують фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.

Щодо розміру майнової шкоди позивач пояснив, що відповідно до пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою, викладеною у вказаному пункті.

Позивачем здійснено розрахунок об`єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу середнього тиску Д 32 мм, 0,24 МПа, відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно пункту 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 1625,418 м.куб.

Оскільки, при пошкоджені газопроводу утворився нерівний отвір, то пропускна спроможність площі отвору збільшилась, тому для визначення з високою точністю глибини отвору, площу отвору було заміряно штангенциркулем та встановлено, що діаметр 32 мм - розрив на повний діаметр, про що зазначено в Акті № 16 пошкодження газопроводу.

Вартість аварійно-відновлювальних робіт в повному обсязі викладена в локальному кошторисі на будівельно-монтажні роботи № 06-01-01 та договірній ціні на будівництво.

Крім того, саме під час проведення земельних робіт без погодження з Операторм ГРМ представником відповідача було пошкоджено підземний вуличний розподільчий газопровід середнього тиску 0,24 МПа, діаметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.6 Південна, в результаті чого без газопостачання залишились домоволодіння за адресами: вул.6 Південна, буд. № 45, № 46, № 47, № 54.

На місце аварійної ситуації прибула бригада АДС Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі», що складається з трьох осіб (майстер, слюсар, водій), які безпосередньо склали акт про пошкодження газопроводу та встановили пережим, аварійні виклики приймаються за номером телефону 104 та виконуються безкоштовно.

Відповідно до п. 8.13 Правил безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285 роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації, що і було виконано із залученням матеріалів (муфта ПЕ Ду 32 мм та труба ПЕ Ду 32 мм) та автомобіля ГАЗ 3302.

Згодом виявилось, що без постачання природного газу залишились домоволодіння за адресами: вул.6 Південна, буд. № 45, № 46, № 47, № 54. Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства, що і було виконано, а саме, пуск газу в будівлі (середній тиск), що обладнані малометражним котлом з одночасним пуском в інші газові прилади (на газову плиту, на газову колонку) із залученням ще одного автомобіля Фольсксваген Кадді.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягав на тому, що про договірні відносини між позивачем та окремими садоводами йому нічого не відомо, також відповідачу нічого не відомо про місця прокладання газопроводу. Позивачем порушено нормативні акти щодо позначення газопроводу на місцевості, а відтак працівник СО «Трудовик» приступаючи до виконання земельних робіт не мав жодної інформації щодо наявності газопроводу у цій місцевості. Відповідач стверджує, що попереджувальна полімерна стрічка жовтого кольору відсутня, таблички-покажчики відсутні, що унеможливлює інформування осіб про наявність газопроводу у цій місцевості.

Судом розглянуто спір на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, при ухваленні рішення суд виходив з наступного.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобов`язанням, тобто зобов`язанням з відшкодування позадоговірної шкоди.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на норми чиннго законодавства, які регулюють відповідні правовідносини, слід розмежувати сам факт нанесення шкоди, як самостійну підставу для її відшкодування, та окремо обставини заподіяння шкоди для визначення ступеню вини.

Факт заподіяння відповідачем шкоди у вигляді пошкодження газової труби під час виконання земельних робіт є підтвердженим, що згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України є підставою для відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Щодо тверджень відповідача про неможливість розпізнати наявність газорозподільної мережі на території СО «Трудовик», що згідно з п.п. 4-6 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 4 глави 4 розділу 3 Кодексу ГРМ охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Однак, відповідач, як фактичний землекористувач, не вжив всіх необхідних та залежних від нього заходів для належної перевірки земельної ділянки на предмет виявлення газопроводу та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Досліджуючи обставини пошкодження газопроводу та ступінь вини відповідача, судом встановлено, що відповідач в заперечення позовних вимог стверджує, що не був обізнаний з існування газопроводу, оскільки позивачем не було забезпечено газопровід відповідними покажчиками. Наведене за твердженням відповідача свідчить, що пошкодженню сприяли порушення позивача щодо будівництва та утримання газопроводу, що виключає вину відповідача.

Однак, суд не погоджується з відповідними твердженнями відповідача, оскільки ДБН встановлюють вимоги щодо будівництва, а не щодо утримання газопроводу, тому не можуть покладатись в основу звинувачень позивача у відсутності покажчиків.

В свою чергу, згідно з п.п. 3-6 глави 4 розділу III Кодексу ГРМ Охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу. Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ.

Тобто визначення зони об`єктів ГРМ відбувається в першу чергу за даними документації із землеустрою, а не за покажчиками на місцевості.

З огляду на наведену норму вбачається, що відповідальність за використання земель охоронних зон об`єктів ГРМ в першу чергу покладається на осіб, які є фактичними володільцями відповідних земельних ділянок власників, орендарів, користувачів. Роль оператора ГРМ зводиться до контрольних та погоджувальних заходів, як спеціаліста.

Зокрема, під час будівництва газопроводу (що відбулось в даному випадку принаймні у 2004 році), мали бути визначені покажчики на земельних ділянках. Однак відповідальність за збереження та утримання відповідних покажчиків переходить до осіб, які мають права на відповідні земельні ділянки. Тобто, розташуваня об`єктів ГРМ мають враховувати в першу чергу органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в момент надання земельних ділянок у власність чи користування. В свою чергу, власники або користувачі земельної ділянки також мають вживати заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Враховуючи тривалий час з моменту будівництва газопроводу та перебування земельної ділянки у користуванні під розміщення садового масиву, відсутні підстави для звинувачень позивача у невстановленні покажчиків газопроводу. Зокрема, відповідні дані мали бути враховані під час виділення земельної ділянки в користування і землекористувач мав забезпечити схоронність покажчиків газопроводу та передати (попередити) відповідну інформацію особам, яким він передав в користування земельну ділянку.

Таким чином, оскільки газопровід проходить по території садового масиву, саме особа, якій належить право користування/власності на земельну ділянку (СО «Трудовик», сільрада, тощо) є відповідальною за дотримання відповідної охоронної зони, цілісність і збереження газопроводу, в тому числі і попереджувальної стрічки. Враховуючи що газопровід побудовано у 2004 році, за цей час цілком ймовірно знищення полімерної стрічки внаслідок звичайної життєдіяльності та природних факторів. За час з моменту будівництва газопрооду встановлені покажчики могли бути пошкоджені чи знищені, за що відповідали безпосередньо землекористувачі в чиєму фактичному володінні перебувала земельна ділянка.

В будь-якому випадку, претензії щодо відсутності покажчиків та неповідомлення про існування об`єктів ГРМ в першу чергу стосуються офіційного користувача земельної ділянки. В свою чергу, особа (відповідач), яка приступала до земляних робіт, проявивши обачність, за відсутності достатньої інформації про земельну ділянку, мала пересвідчитись, офіційно запитати у користувача, органу місцевого самоврядування чи оператора ГРМ про існування газопроводу.

В будь-якому випадку, враховуючи наявність двох покажчиків на прямій ділянці траси газопроводу у межах видимої доступності, відповідач міг і мав передбачати наявність газопроводу і вживши всіх необхідних та залежних від нього заходів щодо погодження проведення земляних робіт на території місцевості, по якій проходить газопровід, йому було б повідомлено про місця його фактичного проходження.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про необізнаність з існуванням на його території газопроводу, оскільки відповідач не міг не знати про газифікацію споживачів на території СО «Трудовик». Тобто, принаймні про існування на території садового масиву газопровідної мережі відповідачу могло бути відомо.

Щодо зауважень відповідача стосовно обрахування фактичного діаметру витоку газу та інших наведених в розрахунку величин, відповідні обставини ґрунтуються на власному тлумаченні відповідача, однак для їх достовірного встановлення необхідні спеціальні знання, про залучення яких відповідачем не заявлено, доказів самостійного замовлення та проведення експертних досліджень, суду не надано.

До того ж суд зауважує, що у разі дійсного усвідомлення відповідальності та наміру врегулювати питання, відповідач мав би вирішити з позивачем умови Договору відшкодування, а не ухилятись від його укладення.

В будь-якому випадку, пошкодження підземного газопроводу високого тиску відбулось в результаті дій відповідача, що супроводжувалось також порушенням вимог законодавства - Кодексу ГРМ та Правил безпеки систем газопостачання при проведенні робіт в охоронній зоні об`єктів ГРМ.

При цьому, відповідач не заперечує факту вчинення його працівником пошкодження газопроводу.

Вина у формі необережності має місце за відсутності у особи наміру завдати шкоди. При необережності особа не передбачала можливість настання шкідливих наслідків свого діяння, хоча могла та повинна була їх передбачити або легковажно (безпідставно) сподівалася на їх відвернення.

Відповідач, як особа, на чиїй території проходить газопровід, та особа, яка здійснювала земляні роботи із залученням техніки, повинен був проявити розумну обачність та знати, що на земельних ділянках проходить газопровід та проводити роботи із застереженнями, прямо встановленими чинним законодавством.

Виходячи із встановлених судом обставин справи, вина відповідача кваліфікується судом як необережність. Відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно міг і був зобов`язаний їх передбачити.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В будь-якому випадку має місце факт завдання шкоди майну позивача внаслідок його механічного пошкодження відповідачем через необережність останнього, тому шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України.

Як визначено ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач є Оператором газорозподільної системи. Відповідно до пунктів 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

Внаслідок пошкодження відповідачем газопроводу утворився отвір та відбувся витік природного газу протягом часу до повідомлення та усунення витоку газу, що зафіксовано у відповідному Акті про пошкодження, складеному уповноваженими працівниками позивача за участю особи, за участю якої було спричинено пошкодження, який не заперечував наведені в Акті обставини.

Позивачем проведено розрахунок відшкодування збитків (втрат газу) внаслідок пошкодження підземного газопроводу з врахуванням супутніх виробничо-технологічних витрат газу. Позивачем надано документально підтверджений та обґрунтований розрахунок вартості послуг по усуненню аварії, вартості виробничо-технологічних втрат та витрат природного газу.

З огляду на зазначене, наявний такий елемент складу цивільного правопорушення, як наявність шкоди в розмірі 39 449,14 грн., яка відповідає фактичним обставинам справи і не спростована відповідачем належними доказами. Суд погоджується з правильністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачу, яка не спростована відповідачем достовірними та правильними контррозрахунками.

За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Садівничого об`єднання «Трудовик» прo стягнення 39 449,14 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Садівничого об`єднання «Трудовик» (07412, Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул.Центральна, буд. 1-А ЄДРПОУ 23567169) на користь Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (08150, Київська обл., Фастівський р-н, місто Боярка, вул.Шевченка Т., будинок 178, ЄДРПОУ 45385755) 39 449,14 грн. шкоди та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 01.07.2024 року