Рішення № 120178917, 28.05.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2713/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністраціїдо Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачаДержавне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»провитребування земельної ділянкиза участю представників:

прокуратури:Білоконь І.А. посвідчення від 01.03.2023 № 069065позивача:не з`явилисьвідповідача:Косарецьков В.М. адвокат, дов. від 09.01.2024третьої особи:Семко В.Ю. адвокат, ордер від 16.08.2023 серія АІ № 1443840суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі позивач) до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» (далі відповідач) про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 (індексний номер рішення 62299856 від 15.12.2021); усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 шляхом її повернення від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, яким позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, за участю ряду третіх осіб про визнання недійсними розпорядження, рішення, акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки та визнання права постійного користування на неї задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Визнано недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради». Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 658673 від 25.10.06, виданий на ім`я ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Водночас у ході виконання вказаного судового рішення встановлено, що спірну земельну ділянку відчужено на користь третіх осіб.

Так, рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ТОВ «Анталія плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія Плюс» перед ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 . Припинено право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому, між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» укладено договір від 27.12.2018 № UKR.-2018-1 про відступлення прав вимоги, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Веста» перейшли права вимоги, що існували на момент переходу цих прав за кредитним договором № 437- 290611 від 29.06.2011, укладеним між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Анталія Плюс». Між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» укладено договір 27.12.2018 про відступлення прав за договором іпотеки від 29.06.2011 № 669-290611/1, що укладений між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1

Загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста», оформленими протоколом від 06.08.2019, ТОВ «Фінансова компанія «Веста», перейменовано на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», яке згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником вказаної земельної ділянки.

Проте, як зазначає прокурор, державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 за відповідачем здійснена всупереч положень земельного та лісового законодавства, а тому рішення про державну реєстрацію за Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 підлягає скасуванню в судовому порядку, а земельна ділянка має бути повернута Київській обласній державній адміністрації.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2023 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 07.11.2023. Запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача надати суду письмові пояснення щодо заявленого позову.

Через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшов відзив на позовну заяву від 06.11.2023 (вх. № суду 4220/23 від 06.11.2023), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що прокурор як на підставу позову посилається на преюдиційність рішення Обухівського районного суду Київської облсті від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, яким, зокрема, витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на неї, а також прокурор зазначає те, що втручання держави у право власності відповідача є виправданим з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, ігноруючи при цьому існування іншого рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, яким, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 , припинено його право власності на вказану земельну ділянку та не звертає увагу на той факт, що саме з вини власника та користувача спірної земельної ділянки, які зловживаючи та повністю ігноруючи свої обов`язки, щодо реєстрації права власності та користування на неї, Відповідач змушений шукати захисту та доводити свою добросовісність, відносно вільного володіння та користування своїм майном спірною земельною ділянкою, яке ним було набуто на підставі дійсного договору купівлі-продажу. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц набрало законної сили 15.05.2015, про що свідчить відмітка суду на тексті судового рішення, і саме з цього строку власник та користувач спірної земельної ділянки наділені усіма правами наданими Законом, щодо реєстрації за собою права власності та користування на спірну земельну ділянку та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав. Що в свою чергу призвело б до того, що ПАТ «Європейський газовий банк» не включило до складу лоту спірну земельну ділянку та не виставляло право вимоги за договором іпотеки від 29.06.2011 № 669-290611/1 на прилюдних торгах, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 22.04.2021 не реєструвало б за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду по справі № 372/3487/15, та як наслідок відповідач не укладав договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. Відповідач вказує, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, яке набрало законної сили та станом на сьогоднішній день не скасовано, а тому у відповідності до приписів Конституції України, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду, яке є чинним та обов`язковим до виконання, то відсутні правові підстави для її витребування у відповідача - добросовісного набувача, оскільки добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати. Відповідач також посилається на безпідставність посилань прокурора на преюдиційність рішення у справі від 19.03.2015 № 372/276/15-ц. Відповідач вказує, що прокурором обрано невірний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позов прокуратури є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» подало до суду пояснення від 02.11.2023 (вх. № суду 20890/23 від 06.11.2023), в якому третя особа зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення (лісовий масив в кварталі 110 Козинського лісництва, виділи 13-20), що встановлено рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц та не потребує доказуванню. Третя особа вказує, що оскільки судовим рішенням у справі № 372/276/15-ц були визнані недійними первісні розпорядження про передачу земельних ділянок у приватну власність, визнано недійним рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки та відповідний державний акт на земельну ділянку, подальші відчуження спірної земельної ділянки іншим особам завідома є незаконними. З огляду на викладене, третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги.

Від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 11.12.2023 № 15/1-1337вих-23 (вх. № суду 23014/23 від 13.12.2023), в якій прокурор наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема прокурор вказує, що 22.04.2021, тобто після ухвалення 21.01.2021 Київським апеляційним судом остаточного рішення у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц, ТОВ «Фінансова компанія Інвестохіллс Веста», неправомірно на підставі заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку та в подальшому її відчужило на користь відповідача. Саме вказана неправомірна реєстрація спірної земельної ділянки за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» та її подальше відчуження відповідачу, а не зволікання щодо виконання судового рішення органами прокуратури стали підставою для пред`явлення даного позову. Прокурор також спростовує твердження відповідача про відсутність преюдиційних обставин, які встановлені у справі № 372/276/15-ц та вказує, що рішеннями у зазначеній справі судами усіх інстанцій встановлені обставини неправомірного вибуття спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель державної власності, що перебуває в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство» та саме вказані обставини належність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення є підставою для звернення до суду із позовом у даній справі. Ухвалені судові рішення у справі № 372/276/15-ц є обов`язковими для вирішення цієї справи. Прокурор зазначає, що зі змісту судового рішення у справі № 372/3487/15-ц вбачається, що судове рішення у цій справі не містить встановлених обставин щодо наявності чи відсутності прав фізичних та юридичних осіб на спірну земельну ділянку, змісту цих прав, підстав їх набуття, припинення, повноважень позивача у спірних правовідносинах. ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» будучи учасником справи № 372/276/15-ц, зареєструвала за собою право власності на спірну земельну ділянку лише після ухвалення остаточного рішення у вказаній справі, тобто усвідомлюючи та будучи належним чином обізнаним про витребування спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності на користь її законного користувача. В той же час, Київська обласна державна адміністрація, Кабінет Міністрів України (як попередник), Київська обласна прокуратура не були учасниками справи № 372/3487/15-ц.

Через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшли заперечення на відповідь на відзив від 23.01.2024 (вх. № суду 793/24 від 23.01.2024), в яких відповідач наводить свої спростування на доводи прокурора, викладені у відповіді на відзив, зокрема, відповідач вкотре звертаємо увагу суду на те, що саме власником та користувачем проігноровано свої права та обов`язки щодо реєстрації права власності та користування на спірну земельну ділянку, і саме з їх вини відбулись обставини того, що станом на сьогодні відповідач змушений в судовому порядку доводити свою добросовісність набуття права власності на земельну ділянку. Також відповідач зазначає, що слід звернути увагу на ту обставину, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, і прокурор так і не надав обґрунтування з приводу тих аргументів які були надані відповідачем у своєму відзиві, адже прокурор безпідставно надає перевагу судовому рішенню у справі № 372/276/15-ц посилаючись на його преюдиціність у даній справі та нівелює існування рішення у справі 372/3487/15-ц, яке набрало законної сили та станом на сьогоднішній день не скасовано, а тому у відповідності до приписів Конституції України, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Через систему «Електронний суд» Київська обласна прокуратура подала заяву про зміну предмета позову від 29.01.2024 (вх. № суду 837 від 29.01.2024), в якій просить суд позовні вимоги за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» у справі № 911/2713/23 розглядати в наступній редакції: «Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 у даній справі запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення чи заперечення щодо поданої прокурором заяви від 29.01.2024 (вх. № 837 від 29.01.2024) про зміну предмета позову.

В судовому засіданні призначеному на 20.02.2024, дослідивши заяву Київської обласної прокуратури про зміну предмета позову від 29.01.2024 (вх. № суду 837 від 29.01.2024), заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників учасників справи з приводу зазначеної заяви, суд постановив протокольну ухвалу якою прийняв подану прокуратурою заяву до розгляду та вирішив розглядати позовні вимоги в редакції заяви про зміну предмета позову від 29.01.2024 (вх. № суду 837 від 29.01.2024).

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2024 у даній справі запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовні вимоги в новій редакції, які викладені в заяві Київської обласної прокуратури від 29.01.2024 (вх. № суду 837 від 29.01.2024) про зміну предмета позову.

Київська обласна державна адміністрація подала клопотання від 20.02.2024 № 1808/09.02.5-N/09.02- N/2024 (вх. № суду 2315/24 від 20.02.2024), в якому просить суд розглядати дану справу без участі її представника та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 у даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2024 о 12:00.

Через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» надійшла заява від 23.04.2024 (вх. № суду 4362/24 від 23.04.2024) про застосування строків позовної давності.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2024, яка відображена в протоколі судового засідання від 23.04.2024 у даній справі оголошено перерву у судовому засіданні до 28.05.2024 о 14:30.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник третьої особи повністю підтримали позовні вимоги в редакції заяви Київської обласної прокуратури про зміну предмета позову від 29.01.2024 (вх. № суду 837 від 29.01.2024) та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Частино 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації «Про передачу земель лісового фонду у постійне користування Обухівському, Козинському лісництвам та Ржищівському держлісгоспу для ведення лісового господарства» від 23.06.2003 № 333 у постійне користування Козинському лісництву передано 1155,1 га земель лісового фонду для ведення лісового господарства, в тому числі 492,5 га на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про передачу земельних ділянок у власність» від 29.12.2003 № 746 затверджено технічну документацію із складання державних актів на право приватної власності на землю в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району та передано у приватну власність земельні ділянки громадянам України для ведення особистого селянського господарства загальною площею 41,046 га.

На підставі вказаного розпорядження державні акти на право власності на земельні ділянки отримали, зокрема: ОСОБА_2 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278372 від 30.12.2003), ОСОБА_3 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278373 від 30.12.2003), ОСОБА_4 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278375 від 30.12.2003), ОСОБА_5 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278376 від 30.12.2003), ОСОБА_6 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278378 від 30.12.2003), ОСОБА_7 (державний акт на право власності на землю площею 1,001 га серії РЗ № 278379 від 30.12.2003), ОСОБА_8 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278374 від 30.12.2003), ОСОБА_9 (державний акт на право власності на землю площею 1,000 га серії РЗ № 278377 від 30.12.2003).

Вказані фізичні особи на підставі договорів купівлі-продажу від 09.03.2006 за № 698, 710, 707, 683, 704, 701, 761, 755 відчужили належні їм земельні ділянки загальною площею 8,0032 га на користь ОСОБА_1 , яким, у свою чергу, отримано державний акт від 28.03.2006 серії ЯГ № 233834 на право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Старобезрадичівської сільської ради від 18.08.2006 № 93 (підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 змінено з особистого селянського господарства на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, про що ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на землю від 25.10.2006 серії ЯД № 658673.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київськогї області, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, за участю ряду третіх осіб про визнання недійсними розпорядження, рішення, акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки та визнання права постійного користування на неї задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Визнано недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради». Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 658673 від 25.10.06, виданий на ім`я ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Вказане рішення у справі № 372/276/15-ц мотивоване тим, що з державної власності без згоди Київського обласного управління лісового та мисливського господарства та згоди землекористувача ДП «Київське лісове господарство», незаконно вибули земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 8,0032 га в кварталі 110 Козинського лісництва, виділах 13-20 ДП «Київське лісове господарство» шляхом прийняття оскаржуваного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , чим порушено інтереси держави.

Належність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га до земель лісогосподарського призначення та їх вибуття з власності держави встановлено Обухівським районним судом Київської області з посиланням на наступне.

Відповідно до листів Головного управління Держземагенства в Київській області від 25.11.2014 року, ДП «Київське лісове господарство» від 26.11.2014 року № 02-868 земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1 знаходяться на території земель лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва квартал 110. Вказане, підтверджується викопіюваннями з планшету матеріалів лісовпорядкування 2003 року, з корегування проекту формування та встановлення меж Старобезрадичівської сільської ради, із чергового кадастрового плану Старобезрадичівської сільської ради та викопіювання з карти території Старобезрадичівської сільської ради.

Вищезазначене, також, підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.12 № 45/01, складеним державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель Управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Київській області Бендерцем О.В. та ОСОБА_10 .

Так, з вказаного акта перевірки вбачається, що за документами та матеріалами, наданими Управлінням Держкомзему в Обухівському районі, даними Геодезичної інформаційної системи управління, матеріалами наданими ДП «Київліс» встановлено, що спірні земельні ділянки повністю або частково накладаються на землі лісового фонду (квартал 110 Козинського лісництва, виділи 13-20).

Судом при вирішенні справи № 372/276/15-ц встановлено, що Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДП «Київське лісове господарство» погодження про можливість вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення загальною площею 8,0032 га в кварталі 110 Козинського лісництва, виділах 13-20 ДП «Київське лісове господарство» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не надавались.

На виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, державним реєстратором 21.08.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування за ОСОБА_1 , права власності на вказану земельну ділянку (індексний номер рішення 23844038).

Постановою Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 16.10.2015 закінчено виконавче провадження № 48097081 з примусового виконання виконавчого листа № 372/276/15-ц, виданого 26.06.2015 Обухівським районним судом Київської області про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку площею 8,0032, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 у зв`язку з виконанням рішення суду, що підтверджується актом вилучення та актом прийму-передачі від 13.10.2015.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, було оскаржено в судах апеляційної та касаційної інстанціях.

Так, остаточною постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021 залишено без змін рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено зазначеним вище судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, яким позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, за участю ряду третіх осіб про визнання недійсними розпорядження, рішення, акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки та визнання права постійного користування на неї задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.03 № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність», в частині передачі у власність земельних ділянок, загальною площею 8,0032 га ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Визнано недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.06 № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради». Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 658673 від 25.10.06, виданий на ім`я ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на земельну ділянку площею 8,0032 га, з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Водночас у ході виконання вказаного судового рішення встановлено, що спірну земельну ділянку відчужено на користь третіх осіб.

Так, між ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» та ТОВ «Анталія Плюс» - боржник було укладено кредитний договір 29.06.2011 № 669-290611/І зі змінами та доповненнями, у відповідності з яким банк надав кредит ТОВ «Анталія Плюс» та відкрив відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості 41684595 грн. 00 коп. на строк до 24.03.2015р.

З метою забезпечення зобов`язань боржника між ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» та ОСОБА_1 , було укладено іпотечний договір від 29.06.2011 року. Відповідно до умов іпотечного договору предметом іпотеки є - земельна ділянка площею 8,0032 га з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, що розташована на території Старобезрадичівської сільської ради, Обухівського району Київської області.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Анталія Плюс» своїх зобов`язань, які забезпечені іпотекою, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ТОВ «Анталія плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Анталія Плюс» перед ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» за кредитним договором № 437-290611 від 29.06.2011 року у розмірі 61 250 752 грн., 21 коп., в межах вартості предмета іпотеки звернуто стягнення на предмет іпотеки, за договором іпотеки № 669-290611/І, посвідченим 29.09.2011 року приватним нотаріусом Київського КМНО Васько А.В., та зареєстрованим в реєстрі за № 1863, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 658673, виданого 25.10.2006 року Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району Київської області на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області 4 сесії 5 скликання від 18 серпня 2006 року, яка розташована в Київській області, Обухівського району с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку за ціною визначеною на підставі звіту про оцінку майна від 06.03.2015 року в сумі 26 773 105 грн. 00 коп. Припинено право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 658673, виданого 25.10.2006 року Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району Київської області, яка розташована в Київській області, Обухівського району с. Старі Безрадичі, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку.

Між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» укладено договір від 27.12.2018 № UKR.-2018-1 про відступлення прав вимоги, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Веста» перейшли права вимоги, що існували на момент переходу цих прав за кредитним договором № 437- 290611 від 29.06.2011, укладеним між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Анталія Плюс».

Між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» укладено договір 27.12.2018 про відступленпя прав за договором іпотеки від 29.06.2011 № 669-290611/1, що укладений між ПАТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1

Загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста», оформленими протоколом від 06.08.2019, ТОВ «Фінансова компанія «Веста», перейменовано на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

22.04.2021, тобто після ухвалення остаточного рішення та набрання ним законної сили у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, за участю ряду третіх осіб про визнання недійсними розпорядження, рішення, акта на право власності на землю, витребування земельної ділянки та визнання права постійного користування на неї, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ТОВ «Анталія плюс» про звернення стягнення на предмет іпотеки, зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відчужено земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 на користь Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», яке в свою чергу згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.04.2023 № 328956500, є власником земельної ділянки площею 8,0031 га з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Проте, як зазначає прокурор, вибуття спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення з державної власності відбулося незаконно за відсутності відповідних правових підстав. Набуття відповідачем у власність вказаної земельної ділянки та державна реєстрація права власності на неї за відповідачем здійснено всупереч вимог ст.ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України та ст.ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України, а тому підлягає витребуванню з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації в порядку ст. 387 Цивільного кодексу України.

В якості доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги прокурор посилається, зокрема, на такі документи, які надає до матеріалів справи:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.02.2012 № 45/01, складений державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель Управління Держземінспекції Головного Держкомзему у Київській області, відповідно до якого у результаті перевірки встановлено, що ряд земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 накладаються на землі лісового фонду (110 квартал Козинського лісництва, виділи 13-20), що знаходяться в постійному користуванні ДП «Київський лісгосп»;

- лист Управління Держземагенства в Обухівському районі Головного управління Держземагенства у Київській області від 25.11.2014 № 1.1-24/245, відповідно до якого, зокрема, в архіві управління відсутні, не обліковуються та розробником на зберігання не передавалися другі примірники державних актів на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- лист ДП «Київське лісове господарство» від 26.11.2014 № 02-868, в якому підприємство повідомляє про те, що земельна ділянка площею 34,0127 га, частина якої перебуває у власності, зокрема ОСОБА_1 знаходиться на території земель лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва квартал 110. Земельна ділянка площею 8,0032 га за кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 накладається на землі які обліковуються за матеріалами лісовпорядкування 2003 року;

- Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, яким, зокрема, витребувано спірну земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_1 ;

- лист Філії «Київське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 11.12.2023 № 02-1174, відповідно до якого згідно знімків з бази ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 накладається на квартал 110 виділів 14-20 Козинського лісництва. До вказаного листа додано копії планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років (протокол другої лісовпорядної наради від 10.07.2015 з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Київське лісове господарство» Київської області; протокол першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування державних лісогосподарських підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 03.06.2014; протокол другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 з розгляду проекту організації і розвитку лісового господарства Київського держлісгоспу Київської області на 2004 2013 роки (складений за даними розширеного безперервного лісовпорядкування 2003 року); план лісонасаджень ДП «Київський лісгосп» Козинське лісництво. Лісовпорядкування 2014 року; план лісонасаджень Козинського лісництва Виробничої частини ДЛГО «Київської області. Лісовпорядкування 2013 року; проект організації та розвитку лісового господарства виробничої частини ДЛГО «Київліс» Державного лісгосподарського об`єднання «Київліс», 2004 рік; проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Київське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Козинське лісництво 2015 рік.

Також у вказаному листі Філії «Київське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 11.12.2023 № 02-1174 повідомляється, що Філія «Київське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», а також ДП «Київське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, не надавали жодних погоджень на вилучення, чи зміну цільового призначення вищезазначеної земельної лісової ділянки (переведення до інших категорій), що розташовані в кварталі 110 виділів 14-20 Козинського лісництва.

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» заперечує проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що прокурор як на підставу позову посилається на преюдиційність рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, яким, зокрема, витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на неї, а також прокурор зазначає те, що втручання держави у право власності відповідача є виправданим з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, ігноруючи при цьому існування іншого рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, яким, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» на земельну ділянку, загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 , припинено його право власності на вказану земельну ділянку та не звертає увагу на той факт, що саме з вини власника та користувача спірної земельної ділянки, які зловживаючи та повністю ігноруючи свої обов`язки, щодо реєстрації права власності та користування на неї, Відповідач змушений шукати захисту та доводити свою добросовісність, відносно вільного володіння та користування своїм майном спірною земельною ділянкою, яке ним було набуто на підставі дійсного договору купівлі-продажу. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц набрало законної сили 15.05.2015, про що свідчить відмітка суду на тексті судового рішення, і саме з цього строку власник та користувач спірної земельної ділянки наділені усіма правами наданими Законом, щодо реєстрації за собою права власності та користування на спірну земельну ділянку та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав. Що в свою чергу призвело б до того, що ПАТ «Європейський газовий банк» не включило до складу лоту спірну земельну ділянку та не виставляло право вимоги за договором іпотеки від 29.06.2011 № 669-290611/1 на прилюдних торгах, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 22.04.2021 не реєструвало б за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду по справі № 372/3487/15, та як наслідок відповідач не укладав договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки. Відповідач вказує, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, яке набрало законної сили та станом на сьогоднішній день не скасовано, а тому у відповідності до приписів Конституції України, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду, яке є чинним та обов`язковим до виконання, то відсутні правові підстави для її витребування у відповідача - добросовісного набувача, оскільки добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати. Відповідач також посилається на безпідставність посилань прокурора на преюдиційність рішення у справі від 19.03.2015 № 372/276/15-ц. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позов прокуратури є безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.

З огляду на вказані вище підстави позовних вимог та заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Тому, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19), постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 907/459/17, від 19.06.2019 у справі № 911/604/18, від 21.04.2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 07.04.2021 у справі № 367/3877/15-ц, від 01.03.2018 у справі № 910/19932/16, від 08.02.2018 у справі № 910/9256/16.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст. 14 Конституції України, яка кореспондується з положеннями ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 18 Земельного кодексу України унормовано, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

У відповідності до ст. 1 Лісового Кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7 Лісового кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21), вказала, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності. Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 Лісового кодексу України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181 цс 18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)). Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (buchbesitz (нім. - книжкове володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 70).

З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Заявляючи віндикаційний позов про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, перебуває в постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», правонаступником якого є ДСГП «Ліси України» для потреб лісового господарства, в підтвердження чого надав вищеперелічені судом документи.

Доказів, які б спростовували зазначені твердження прокурора, що спірна земельна ділянка відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021 та перебуває в постійному користуванні третьої особи, учасники справи суду не надали.

У даному випадку належним способом захисту порушеного права власності на земельну ділянку є подання саме віндикаційного позову до добросовісного набувача, який заявлений у даній справі Заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка є землею державної форми власності лісогосподарського призначення, відноситься до лісового фонду, незаконно вибула з власності держави за відсутності відповідних правових підстав шляхом неправомірного її відведення у власність фізичних осіб, що встановлено судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, набута у власність відповідачем від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею та зареєстрована за відповідачем всупереч перелічених вище норм земельного та лісового законодавства України, наявні правові підстави для її витребування з незаконного володіння товариства на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації. Доказів протилежного суду не надано.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав того, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц набрало законної сили 15.05.2015, про що свідчить відмітка суду на тексті судового рішення, і саме з цього строку власник та землекористувач були наділені усіма права наданими Законом, щодо реєстрації права власності та користування на спірну земельну ділянку та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав, що в свою чергу призвело до того, що ПАТ «Європейський газовий банк» не включало б до складу лоту та не виставляло право вимоги за договором іпотеки від 29.06.2011 № 669-290611/1 на прилюдних торгах, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 22.04.2021 не реєструвало б за собою право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду по справі № 372/3487/15, та як наслідок відповідач не укладав договір купівлі-продажу земельної ділянки, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на те, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц набрало законної сили 21.01.2021 з прийняттям остаточного рішення у зазначеній справі постанови Київського апеляційного суду від 21.01.2021. ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», яке є правонаступником ПАТ «Європейський газовий банк» у вказаній справі було учасником справи Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц та йому було відомо про наявність спору щодо незаконного вибуття з власності держави спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення. Разом з тим, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» будучи обізнаним про те, що спірна земельна ділянка державної власності відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах виділів 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 кварталу 110 Козинського лісництва та була неправомірно відведена у приватну власність фізичних осіб, що встановлено зазначеним вище судовим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, на підставі заочного рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, 22.04.2021, тобто після ухвалення остаточного рішення у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц, зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та в подальшому її відчужило на користь відповідача.

Суд не може визнати дії відповідача з набуття права власності на спірну земельну ділянку добросовісними, оскільки відповідач проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що спірна земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою, зокрема, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки, а також наявністю у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про судові спори відносно спірної земельної ділянки та судових рішень у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц, здійснивши пошук, зокрема, за кадастровим номером спірної земельної ділянки.

Заперечення відповідача проти позовних з підстав того, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» зареєструвало за собою право власності на підставі рішення Обухівського районного суду від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, яке набрало законної сили та станом на сьогоднішній день не скасовано, а тому у відповідності до приписів Конституції України, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» набуло право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду, яке є чинним та обов`язковим до виконання, то відсутні правові підстави для її витребування у добросовісного набувача, оскільки за таких обставин добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що як встановлено судом ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» знало про неправомірне вибуття з власності держави спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення та ухвалення рішення у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц про витребування спірної земельної ділянки на користь держави.

Суд зазначає, що ухвалюючи рішення від 12.11.2015 у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/3487/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки на спірну земельну ділянку, у вказаній справі не досліджувалося питання правомірності набуття права власності фізичними особами на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення та правомірність її вибуття з власності держави, а вирішувалися інші питання щодо наявності зобов`язань з погашення кредитної заборгованості, які (зобов`язання) забезпечені іпотекою. Крім того держава в особі уповноважених органів не була учасником вказаної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що наявність вказаного рішення не впливає на вирішення спору у даній справі, позаяк станом на проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на спірну земельну ділянку на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.11.2015 у справі № 372/3487/15-ц, було прийнято остаточне рішення по справі № 372/276/15-ц, яке набрало законної сили, яким, зокрема, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, в якій досліджувалися питання правомірності набуття права власності фізичними особами на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення та правомірність її вибуття з власності держави. Та вказані обставини не були враховані на час реєстрації приватного права власності на спірну земельну ділянку та такі обставини не були враховані сторонами правочину за яким відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку.

За таких обставин, вимога прокурора про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» зазначає, що вказані вимоги заявлені з пропуском позовної даності, обґрунтовуючи це тим, що у справі № 372/276/15-ц судом серед іншого вирішено витребувати на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015. Визнано за Державним підприємством «Київське лісове господарство» право постійного користування на вказану земельну ділянку. Тобто, земельна ділянка витребовувалась не на користь власника в особі Держави, а на користь Державного підприємства «Київське лісове господарство», яке є лише землекористувачем, проте аж ніяк не власником. Тобто позивачем у справі № 372/276/15-ц обрано неналежний спосіб захисту. Надалі вже у справі, яка розглядається позивачем заявлено належний та ефективний спосіб захисту, проте у позові не наведено жодних підстав, чому він з 2015 року знаючи про своє порушене право звернувся із належним способом захисту лише у 2023 році. З огляду на зазначене, позовна заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації подана зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб`єктивного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.03.2023 у справі № 908/423/20, від 15.05.2020 у справі № 922/1467/19, від 17.03.2021 у справі № 922/1017/20, від 30.06.2021 у справі № 922/3274/19, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 23.10.2019 у справі № 359/6456/15, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц.

Судом з відомостей, які містяться на сайті судової влади України встановлено, що на початку 2015 року Перший заступник прокурора Київської області з метою захисту інтересів держави звертався в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» до Обухівського районного суду Київської області з позовними вимогами, зокрема, про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, зокрема, витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

З викладеного вбачається, що позовні вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння спірної земельної ділянки перебували на розгляді в суді протягом 2015 2021 років.

Звернення прокурора з даним позовом слугувало те, що в ході виконання прийнятого 21.01.2021 остаточного рішення у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц, яке набрало законної сили, прокурором встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 22.04.2021 зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та в подальшому її відчужило відповідачу, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом у 2023 році.

Прокурор, Київська обласна державна адміністрація, враховуючи, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.03.2015 у справі № 372/276/15-ц, залишеним в силі постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2021, зокрема, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку, не могли довідатися про порушення прав на спірну земельну ділянку та про особу яка порушила права держави на спірну земельну ділянку, раніше аніж 22.04.2021 коли була проведена державна реєстрація права приватної власності на спірну земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації 31.08.2023, про що свідчить відмітка суду на позовній заяві.

Враховуючи, що прокурор вчиняв заходи щодо відновлення порушених прав та інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову до Обухівського районного суду Київської області з відповідними позовними вимогами про витребування з незаконного володіння спірної земельної ділянки, проте після ухвалення остаточного рішення у справі Обухівського районного суду Київської області № 372/276/15-ц про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 22.04.2021 зареєструвало за собою право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 та в подальшому її відчужило відповідачу, беручи до уваги те, що прокурор, Київська обласна державна адміністрація не могли довідатися про порушення прав на спірну земельну ділянку та про особу яка порушила права держави на спірну земельну ділянку, раніше аніж 22.04.2021 коли була проведена державна реєстрація права приватної власності на спірну земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», суд дійшов висновку, що прокурор з урахуванням вказаних фактичних обставин даної справи, не пропустив строк позовної давності за позовними вимогами у даній справі.

Посилання відповідача на те, що прокурором у справі № 372/276/15-ц обрано неналежний спосіб захисту не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на те, що рішенням у справі № 372/276/15-ц не встановлено обставин обрання прокурором неналежного способу захисту, вимоги прокурора у вказаній справі визнані доведеними, обґрунтованими та задоволені, а господарський суд Київської області вирішуючи даний спір не наділений правом перегляду такого рішення.

За таких обставин, суд відмовляє в застосуванні позовної давності до доведених вимог прокурора.

Відшкодування витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015 задовольнити повністю.

2. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, ідентифікаційний код 00022533) з незаконного володіння Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» (вул. Рейтарська, 17, нежит. приміщ. 14, літ А, офіс 7, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 43680551) земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» (вул. Рейтарська, 17, нежит. приміщ. 14, літ А, офіс 7, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 43680551) на користь Київської обласної прокуратури (бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) 67824 (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.07.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк