Рішення № 120178916, 09.05.2024, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2024 р. м. Київ Справа №911/492/21

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2) в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Тараса Шевченка, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф.22)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

прокурор: Скляр Д.Ю.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Колодій О.М.

Обставини справи:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (далі позивач) звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (далі відповідач/ТОВ «Вишгород Плаза») про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем 11.11.2016 за реєстровим номером 1127 Договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що рішенням Вишгородської міської ради від 17.10.2016 № 17/73 земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 передано відповідачу для реконструкції та обслуговування майнового комплексу - будівлі ресторану "Вишгород" (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування). Після цього між сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Проте, як зазначав прокурор, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 ТОВ "Вишгород Плаза" організувало будівництво багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення на вул. Набережній, 6 у м. Вишгороді Київської області (нове будівництво). Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на порушення відповідачем вимог земельного законодавства України та умов договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 № 1127, укладеного між сторонами у справі. Прокурор зазначав, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей земельної ділянки, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2021 у справі № 911/492/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, у задоволенні позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза" про розірвання укладеного між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишгород Плаза" 11.11.2016 за реєстровим номером 1127 договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №911/492/21 зазначені постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2021 у справі №911/492/21 були скасовані, а справа №911/492/21 передана до Господарського суду Київської області на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 23.05.2023 у цій справі №911/492/21 вказав, зокрема, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази щодо дотримання орендарем умов договору оренди з огляду на положення статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", зокрема, акт від 18.01.2021 №1542-ДК/З/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, не надали правової оцінки доводам прокурора про те, що на земельній ділянці проводяться роботи відповідно до дозволу, наданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 19.09.2019 № ІУ 113192620262, на виконання будівельних робіт: "Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення на вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області", і при цьому не дослідили, чи дотримані вимоги, встановлені законом, для використання земель цієї категорії з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/492/21 справу прийнято до провадження суддею Третьяковою О.О., підготовче засідання призначено на 27.07.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи з урахуванням висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у цій справі.

05.07.2023 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення, у яких прокурор повторив свою правову позицію у спорі про те, що відповідач використовує надану йому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, а саме не для реконструкції та обслуговування будівлі ресторану "Вишгород", а для будівництва багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва), що підтверджується актом від 18.01.2021 №1542-ДК/З/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки.

26.07.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 27.07.2023.

27.07.2023 підготовче засідання у справі не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою від 02.08.2023 підготовче засідання призначено на 07.09.2023.

07.08.2023 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява від 04.08.2023 про забезпечення позову, в якій прокурор просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, із забороною відповідачу чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на вказаній земельній ділянці підготовчі та будівельні роботи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2023 відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви прокурора від 04.08.2023 про забезпечення позову.

В підготовче засідання 07.09.2023 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав зайнятості представника відповідача в цей день в іншій судовій справі, ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 21.09.2023.

В підготовче засідання 21.09.2023 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав зайнятості представника відповідача в цей день в іншій судовій справі, ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 12.10.2023.

12.10.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав, пославшись на те, що цільовим призначенням спірної земельної ділянки визначено саме будівництво та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки будівлі змішаного використання. Відповідач при цьому також послався на розроблений на замовлення відповідача проект будівництва Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення за адресою: Київська обл, м.Вишгород, вул.Набережна, 6. Відповідач при цьому пояснив, що зазначений проект будівництва отримав позитивний експертний звіт №21-2302-18/ЕП від 29.08.2018, а 19.09.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл №1У113192620262 на виконання будівельних робіт з будівництва зазначеного Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення. Щодо складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області акта від 18.01.2021 №1542-ДК/З/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, на який посилався прокурор у позові, відповідач пояснив, що представник відповідача не був присутнім під час складення цього акта, а в подальшому відповідач надав до Головного управління Держгеокадастру у Київській області пояснення з копіями документів щодо цільового використання спірної земельної ділянки. Відповідач при цьому послався на лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20.04.2021 №29-10-0.47-4322/2-21, у якому зазначено, серед іншого, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області за наслідками перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки та складеного акта від 18.01.2021 №1542-ДК/З/АП/09/01/-21 протокол про адміністративне правопорушення стосовно невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням не складався.

В підготовче засідання 12.10.2023 з`явились прокурор та відповідач, позивач не з`явився, ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 09.11.2023.

26.10.2023 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор заперечив доводи відповідача та послався на те, що відповідач отримав спірну земельну ділянку в оренду для здійснення реконструкції та обслуговування будівлі ресторану "Вишгород", в той час як фактично відповідач її використовує для будівництва багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва), що свідчить про нецільове, всупереч умовам договору оренди, використання відповідачем спірної земельної ділянки.

В підготовче засідання 09.11.2023 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 23.11.2023.

В підготовче засідання 23.11.2023 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав зайнятості представника відповідача в цей день в іншій судовій справі. Враховуючи, що підготовче засідання раніше вже неодноразово відкладалось у т.ч. через неявку представника відповідача і у відповідача та усіх інших учасників справи було достатньо часу для подання суду необхідних заяв та клопотань з метою виконання завдання підготовчого провадження та розгляду судом тих питань, які підлягають вирішенню в підготовчому провадженні, в підготовчому засіданні 23.11.2023 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2024.

В судове засідання 11.01.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи не з`явились, від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання з підстав зайнятості представника відповідача в цей день в іншій судовій справі, ухвалою суду судове засідання відкладено на 01.02.2024.

01.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 08.02.2024 судове засідання перепризначено на 22.02.2024.

22.02.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач пояснив, що він 03.01.2024 уклав із ТОВ «Інвент-Компані» договір №1/01/2024 про надання послуг в сфері землеустрою, в результаті надання яких відповідачем отримано витяг від 19.02.2024 №НВ-9929692322024 з Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки із зміною цільового призначення земельної ділянки. Новим видом цільового призначення земельної ділянки є 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

В судове засідання 22.02.2024 з`явились прокурор та відповідач, позивач не з`явився, ухвалою суду судове засідання відкладено на 07.03.2024.

06.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що у відповідності до плану зонування території м.Вишгород відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 05.04.2018 спірна земельна ділянка відноситься до території, яка за функціональним використанням передбачає будівництво багатоповерхових житлових будинків, громадських та комерційних споруд. У зв`язку з цим під час розгляду справи №911/492/21 відповідачем забезпечено здійснення реєстрації зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а саме новим цільовим призначенням спірної земельної ділянки з урахування внесених змін є 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, що підтверджується витягом від 19.02.2024 №НВ-9929692322024 з Державного земельного кадастру. Також, рішенням Вишгородської міської ради від 29.02.2024 №40/35 були внесені зміни до спірного договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 за реєстровим номером 1127, про розірвання якого прокурором заявлено позовну вимогу у справі №911/492/21, а саме замість «для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» новим цільовим призначенням з урахуванням внесених змін є «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що відповідає фактичному цільовому використанню відповідачем вказаної земельної ділянки. Таким чином, посилаючись на приведення умов договору оренди про цільове призначення земельної ділянки із фактичним цільовим використанням її відповідачем, відповідач у клопотанні від 06.03.2024 просив суд закрити провадження у справі №911/492/21 з підстав відсутності предмету спору, а судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В судове засідання 07.03.2024 з`явились прокурор та відповідач, позивач не з`явився, ухвалою суду судове засідання відкладено на 21.03.2024.

20.03.2024 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач в доповнення до раніше поданого ним клопотання про закриття провадження у цій справі зазначив, що 18.03.2024 між Вишгородською міською радою (позивачем у справі) та ТОВ «Вишгород Плаза» (відповідачем у справі) була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 № 1127, відповідно до якої цільовим призначенням земельної ділянки є «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».

В судове засідання 21.03.2024 з`явились прокурор та відповідач, позивач не з`явився. У судовому засіданні відповідач підтримав подане ним суду 06.03.2024 клопотання про закриття провадження у справі, прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання та наполягав на продовженні розгляду справи. З`ясувавши думку відповідача та прокурора, які з`явились в судове засідання, з приводу поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що оскільки прокурор, незважаючи на укладену 18.03.2024 між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 № 1127 про приведення умов договору оренди про цільове призначення земельної ділянки у відповідність із фактичним цільовим використанням її відповідачем, продовжує підтримувати заявлений ним позов про розірвання договору оренди, то у суду відсутні підстави для закриття провадження у даній справі за відсутності предмету спору, оскільки предмет позову розірвання договору оренди не змінився та не припинений, про відмову від позову суду також не заявлено. В судовому засіданні оголошувалась перерва на 18.04.2024.

18.04.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Києві, ухвалою суду від 19.04.2024 судове засідання було призначено на 09.05.2024.

В судове засідання 09.05.2024 з`явились прокурор та відповідач, які надали пояснення по суті спору. Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом неодноразово, а тому неявка позивача не перешкоджає розгляду справи судом. В судовому засіданні 09.05.2024, за результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів, після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них та надані учасниками справи пояснення, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Учасники справи не оспорюють та наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.12.2020 № 234818698 підтверджується, що відповідач ТОВ «Вишгород Плаза» (колишнє найменування якого - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київкоопбуд», код ЄДРПОУ 39028856) є власником об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі ресторану «Вишгород», який розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, будинок 6. Державна реєстрація права власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомого майна вчинена 05.04.2016.

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області «Про затвердження проекту із землеустрою товариству з обмеженою відповідальністю «Київкоопбуд» від 17.10.2016 №17/73 затверджено відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,3757 га для реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу будівлі ресторану «Вишгород» (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по вул. Набережна, 6 у м. Вишгороді. Передано відповідачу, за умови виконання п. 2 цього рішення Вишгородської міської ради, в оренду на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 3221810100:01:257:6002) площею 0,3757 для реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу будівлі ресторану «Вишгород» (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування) по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення Вишгородської міської ради від 17.10.2016 №17/73 між позивачем в якості орендодавця та відповідачем в якості орендаря був укладений договір оренди земельної ділянки від 11.11.2016 (далі договір оренди), відповідно до умов якого позивач-орендодавець надає, а відповідач-орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться в межах міста Вишгорода по вулиці Набережна, номер 6 (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка).

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3757 га; експлікація земельних угідь: усього земель 0,3757 га, у т.ч. за земельними угіддями, землі під громадською забудовою - 0,0759 га, землі під громадською забудовою - 0,2998 га. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Кадастровий номер земельної ділянки - 3221810100:01:257:6002. Місце розташування - Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 6.

В пункті 2.2 договору оренди вказано, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: будівля ресторану, загальною площею 1123,1 кв.м., зазначена в плані літерою «А», овочесховище - «Б», огорожа- «І», вимощення - «І-IV», стінка підпірна - «V», сходи - «VI», що належить орендареві на праві приватної власності на підставі інформації з Державного реєстру речових прав, згідно з якою будівля ресторану має реєстраційний номер об`єкта нерухомо майна: 603226032218, номер запису про право власності: 14077849.

Договір оренди укладено строком на 49 років та набирає чинності з моменту державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки: з 11.11.2016 по 11.11.2065 (пункт 3.1 договору оренди).

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

В пункті 5.2 договору оренди визначене цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Пунктом 5.3 договору оренди сторони визначили наступні умови збереження стану об`єкта оренди, зокрема: орендареві забороняється використовувати земельну ділянку з іншою метою ніж для використання її відповідно до цільового призначення, змінювати цільове призначення земельної ділянки, самовільне будівництво будь-яких будівель та споруд.

Умовами пункту 9.1 договору оренди визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором. У випадку виявлення орендодавцем використання земельної ділянки орендарем не за цільовим призначенням, орендодавець направляє орендареві письмову вимогу про усунення такого порушення протягом одного місяця.

Згідно з пунктом 9.3 договору оренди орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до пункту 9.4 договору оренди орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки після підписання цього договору та державної реєстрації речового права оренди; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення: повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії цього договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки (пункт 15.1 договору оренди).

Вказаний договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В. 11.11.2016 та зареєстрований в реєстрі за № 1127.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Київкоопбуд» від 15.12.2016 №3 вирішено змінити найменування юридичної особи ТОВ «Київкоопбуд» новим найменуванням ТОВ «Вишгород Плаза».

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки» від 26.01.2017 № 20/25 вирішено внести зміни до договору оренди, а саме змінити назву орендаря з «Київкоопбуд» на «Вишгород Плаза».

Додатковою угодою від 20.04.2017 до договору оренди земельної ділянки сторони домовились внести зміни в преамбулу договору оренди земельної ділянки, вказавши орендарем земельної ділянки ТОВ «Вишгород Плаза», а також внесли зміни в розділ договору «реквізити сторін» у зв`язку із зміною найменування орендаря. Вказана додаткова угода від 20.04.2017 до договору оренди посвідчена приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В. 20.04.2017 та зареєстрована в реєстрі за №623.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.01.2021 № 240374996 власником земельної ділянки площею 0,3757 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, земельна ділянка 6, є Вишгородська міська рада (позивач у справі №911/492/21), право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Вишгород Плаза» (відповідачем у справі №911/492/21).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 01.04.2021 №НВ-3222373782021 державна реєстрація земельної ділянки площею 0,3757 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 6, проведена 07.10.2016, вказана земельна ділянка відноситься до комунальної власності, цільове призначення земельної ділянки: 03.08 - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, категорія землі: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: будівлі змішаного використання.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано відповідачу як замовнику дозвіл від 19.09.2019 № ІУ 113192620262 на виконання будівельних робіт, найменування об`єкта будівництва: «Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області (нове будівництво)».

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор наголошував на тому, що рішенням Вишгородської міської ради від 17.10.2016 № 17/73 спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 передано відповідачу для реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород» (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування). Після чого між позивачем та відповідачем у справі укладено договір оренди земельної ділянки, умовами якого цільовим призначенням земельної ділянки визначено - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Тобто, згідно з класифікатором видів цільового призначення земель, передана в оренду відповідачу земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 відносилась до земель громадської забудови, код класифікатора 03.08 - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Разом з тим, як зазначав прокурор, на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 відповідачем фактично організовано будівництво багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області (нове будівництво), що свідчить про використання земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород», а для будівництва нових об`єктів житлової забудови (багатоквартирного будинку), що є іншим видом цільового використання земель, код класифікатора 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Прокурор зазначає, що порушення норм земельного законодавства, зокрема, нецільове використання земельної ділянки, а також нездійснення Вишгородською міською радою повноважень по зверненню до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки стало підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради, як власника земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач спочатку проти вказаних позовних вимог у справі заперечував з підстав, які зводились до того, що зміна виду використання земельної ділянки її користувачем в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення. Відповідач при цьому посилався, зокрема, на розроблений на замовлення відповідача проект будівництва Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення за адресою: Київська обл, м.Вишгород, вул.Набережна, 6. Відповідач при цьому пояснював, що зазначений проект будівництва отримав позитивний експертний звіт №21-2302-18/ЕП від 29.08.2018, а 19.09.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України був виданий дозвіл №1У113192620262 на виконання будівельних робіт з будівництва зазначеного Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення.

Однак після прийняття Верховним Судом постанови від 23.05.2023 у справі №911/492/21, якою вказана справа була передана до Господарського суду Київської області на новий розгляд, відповідач під час розгляду справи по суті змінив свою правову позицію у справі, а саме у поданому 06.03.2024 до Господарського суду Київської області клопотанні про закриття провадження у справі відповідач повідомив суд про те, що в лютому 2024 відповідачем забезпечено здійснення реєстрації зміни цільового призначення спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а саме новим цільовим призначенням спірної земельної ділянки з урахування внесених змін є 02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, що підтверджується витягом від 19.02.2024 №НВ-9929692322024 з Державного земельного кадастру. Також, рішенням Вишгородської міської ради від 29.02.2024 №40/35 були внесені зміни до договору оренди, а саме замість «для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» новим цільовим призначенням орендованої земельної ділянки стало «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що відповідає фактичному цільовому використанню відповідачем вказаної земельної ділянки. Посилаючись на приведення умов договору оренди про цільове призначення земельної ділянки із фактичним цільовим використанням її відповідачем, відповідач у клопотанні від 06.03.2024 просив суд закрити провадження у справі №911/492/21 з підстав відсутності предмету спору, а судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Також, як встановлено судом, 18.03.2024 між Вишгородською міською радою (позивачем) та ТОВ «Вишгород Плаза» (відповідачем) була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 11.11.2016 № 1127, відповідно до якої було змінено цільове призначення земельної ділянки в договорі оренди, а саме внесено зміни до пунктів 2.1, 5.1 та 5.2 договору оренди. Відповідно до внесених 18.03.2024 змін в договір оренди цільовим призначенням земельної ділянки в договорі оренди стало: «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури». Вказана додаткова угода від 18.03.2024 посвідчена приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Семенюк Т.В. та зареєстрована в реєстрі за №270.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи та вирішуючи спір з урахуванням висновків у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №911/492/21, суд виходить з того, що правовідносини сторін, що виникли з договору оренди від 11.11.2016 за №1127, регулюються вказаним договором оренди, Законом України «Про оренду землі» та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

У статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Також згідно зі ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Так, відповідно до ч.4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "ґ" частини 1 ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї із сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. При цьому окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Надаючи правову оцінку доводам прокурора про нецільове використання відповідачем спірної земельної ділянки, яка була отримана відповідачем в оренду для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород», а фактично використовується відповідачем для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, та запереченням відповідача, які зводились до того, що зміна виду використання земельної ділянки її користувачем в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, суд виходить з того, що відповідно до положень ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачено Земельним кодексом України.

Стаття 19 Земельного кодексу України визначає категорії земель. Відповідно до цієї статті землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, серед яких виділяють землі житлової та громадської забудови.

Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено у статті 38 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об`єктів загального користування.

Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.

При цьому пунктами 2.1, 5.1 та 5.2 договору оренди (в редакції до моменту укладення додаткової угоди від 18.03.2024 №270) було передбачено, що земельна ділянка передається в оренду саме для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, а відповідно до п.5.3 договору оренди орендареві забороняється використовувати земельну ділянку з іншою метою, ніж для її використання відповідно до цільового призначення, змінювати цільове призначення земельної ділянки, здійснювати самовільне будівництво будь-яких будівель та споруд.

Наявними у справі доказами підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач фактично використовує орендовану земельну ділянку не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород», а для будівництва Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва). Зазначене підтверджується як актом від 18.01.2021 №1542-ДК/З/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, так і виданим відповідачу як замовнику Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволом від 19.09.2019 № ІУ 113192620262 на виконання будівельних робіт. Доводи відповідача про те, що використання земельної ділянки як у випадку реконструкції та обслуговування будівлі ресторану «Вишгород», так і у випадку будівництва Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва) є різними видами використання земельної ділянки в межах однієї і тієї ж самої категорії землі землі житлової та громадської забудови не спростовує висновок суду про те, що відповідач фактично використовує земельну ділянку не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород» (як було обумовлено договором оренди при його укладенні), а для будівництва Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва), що є порушення пунктів 2.1, 5.1-5.3 договору оренди (в редакції до укладення додаткової угоди від 18.03.2024 №270) з боку відповідача.

Вказаний висновок суду про те, що фактичне використання відповідачем земельної ділянки для будівництва «Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва)» було порушенням з боку відповідача умов пунктів 2.1, 5.1-5.3 договору оренди), якими було передбачено, що земельна ділянка передається в оренду саме для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, підтверджується також чинною на момент виникнення спірних правовідносин Класифікацією видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, надалі Класифікація. Так, як випливає із вказаної Класифікації, цільове призначення земельної ділянки 03.08 (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), яке було передбачено в договорі оренди, та цільове призначення земельної ділянки 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури), за яким відповідач фактично використовує земельну ділянку при здійсненні будівництва «Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва)», є різними (відмінними) видами цільового призначення земельної ділянки.

Крім того, вказаний висновок суду про те, що фактичне використання відповідачем земельної ділянки для будівництва «Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва)» було порушенням з боку відповідача умов пунктів 2.1, 5.1-5.3 договору оренди, якими було передбачено, що земельна ділянка передається в оренду саме для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, підтверджується також подальшими діями позивача та відповідача (після подання прокурором позову у справі №911/492/21 та прийняття постанови Верховного Суду від 23.05.2023 у цій справі) щодо приведення умов договору оренди про цільове призначення земельної ділянки у відповідність із фактичним цільовим її використанням відповідачем шляхом: 1) прийняття рішення Вишгородської міської ради від 29.02.2024 №40/35 про внесення змін до договору оренди про цільове призначення земельної ділянки; та 2) укладення позивачем та відповідачем 18.03.2024 додаткової угоди до договору оренди, відповідно до якої було змінено цільове призначення земельної ділянки, а саме замість «для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» новим цільовим призначенням орендованої земельної ділянки стало «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що відповідає фактичному цільовому використанню відповідачем вказаної земельної ділянки.

Отже, доводи прокурора про нецільове використання відповідачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, а саме не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород» (що охоплюється видом цільового використання за кодом Класифікації 03.08 - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), а для будівництва нових об`єктів житлової забудови, а саме Багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення (нового будівництва) (що охоплюється видом цільового використання за кодом Класифікації 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) знайшли підтвердження в ході розгляду справи та відповідачем не спростовані.

Разом з тим, на момент розгляду справи судом та до моменту ухвалення судом цього рішення суду у справі №911/492/21, відповідач вказане порушення у вигляді використання земельної ділянки не за тим цільовим призначенням, яке було передбачено договором оренди, фактично усунув шляхом укладення відповідачем з позивачем 18.03.2024 додаткової угоди до договору оренди, відповідно до якої було змінено цільове призначення земельної ділянки, а саме замість «для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» новим цільовим призначенням орендованої земельної ділянки стало «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», що відповідає фактичному цільовому використанню відповідачем вказаної земельної ділянки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Як встановлено судом, 18.03.2024 між Вишгородською міською радою (позивачем у справі №911/492/21) та ТОВ «Вишгород Плаза» (відповідачем у справі №911/492/21) була укладена додаткова угода до договору оренди, якою умови договору оренди про цільове призначення орендованої земельної ділянки були приведені у відповідність із фактичним цільовим використанням відповідачем вказаної земельної ділянки, а саме позивач в цій додатковій угоді від 18.03.2024 погодився на зміну цільового призначення земельної ділянки за договором оренди, а саме на використання відповідачем орендованої земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Оскільки відповідач на момент розгляду справи судом усунув допущене відповідачем порушення умов пунктів 2.1, 5.1-5.3 договору оренди щодо цільового використання земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди від 18.03.2024 до договору оренди, а позивач в додатковій угоді від 18.03.2024 погодився на зміну цільового призначення орендованої земельної ділянки, а саме на використання відповідачем орендованої земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, то на момент розгляду справи судом відсутнє порушення передбаченого статтями 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» та договором оренди права позивача-орендодавця вимагати від відповідача-орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, на захист яких був спрямований поданий прокурором позов.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1-3 ст.4 цього Кодексу право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Особливості участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначено в ст.53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Із наведеного випливає, що прокурор є не альтернативним, а субсидіарним суб`єктом звернення до суду. Прокурор при цьому не є учасником спірних матеріально-правових відносин, що виникають між сторонами і становлять предмет відповідного судового розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

Оскільки порушення прав позивача-орендодавця на момент розгляду справи судом відповідачем-орендарем було усунуте та позивач, уклавши додаткову угоду від 18.03.2024 до договору оренди про зміну цільового призначення земельної ділянки, тим самим фактично погодився на продовження дії договору оренди із зміненим цільовим призначенням, що відповідає фактичному цільовому використанню орендованої відповідачем земельної ділянки, то в такому разі задоволення судом поданого прокурором позову про розірвання договору оренду вже не призведе до поновлення порушених прав позивача, у зв`язку з чим в позові про розірвання договору оренди необхідно відмовити.

Разом з тим, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який вказане порушення умов договору оренди щодо цільового використання земельної ділянки усунув лише на стадії розгляду справи по суті шляхом укладення з позивачем додаткової угоди від 18.03.2024 до договору оренди, то суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати прокуратури по сплаті судового збору в загальному розмірі 10215,00 грн за подання позову, апеляційної та касаційної скарги на рішення суду у цій справі покладає на відповідача.

Витрати прокуратури по сплаті судового збору за подання заяв про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України залишаються на прокуратурі.

Таким чином, на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь прокуратури у зв`язку із розглядом справи №911/492/21 підлягають відшкодуванню (стягненню) 10215,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Відмовити в задоволенні позову Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» про розірвання укладеного між Вишгородською міською радою (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Тараса Шевченка, 1, ідентифікаційний код 04054866) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф.22, ідентифікаційний код 39028856) 11.11.2016 за реєстровим номером 1127 договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002, для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф.22, ідентифікаційний код 39028856) на користь Київської обласної прокуратури (01601 м.Київ, бул.Л.Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 10215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2024.

Суддя О.О. Третьякова