Ухвала суду № 120169343, 04.07.2024, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3620/23

Провадження № 6/727/73/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Калмикової Ю. О.,

за участю секретаря Макогон А. А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Чернівці заяву ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення у цивільнійсправі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

Установив:

Описова частина

Зміст вимог заяви

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла заява ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення у цивільнійсправі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування своїх вимог заявник посилалася на те, що в 11.04.2024 постановою Чернівецького апеляційного суду по справі №727/3620/23 постановлено апеляційну скаргу акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 січня 2024 року скасувано та ухвалено нове. Позовні вимоги акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» 51832 (п`ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять дві) грн 44 копійки 3% річних за період з 10.04.2020 по 23.02.2022 за невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2007 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати в розмірі по 971,05 грн. з кожного.

ОСОБА_3 є ветераном війни - інвалідом війни 3 групи, який 20.07.2014 отримав травму на території аеропорту м. Луганськ під час артилерійського обстрілу в районі проведення АТО, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.04.2023. Крім того, статус особи з 3 групою інвалідністю продовжили до 01.05.2025.

Згідно з довідкою про обставини травми від 22.09.2014 відповідач отримав мінно-вибухову травму, гостро закрита черепно-мозкова травма, струс головного з незначними клінічними проявами, гострий лівобічний євстахіїт, гострий післятравматичний двобічний кохлеарний неврит.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1939 від 26.04.2024, перебував в амбулаторно-поліклінічному закладі з 29.09.2014 по 05.04.2024, а з 05.04.2024 по 26.04.2024 перебував на денному стаціонарі у 3 відділенні із діагнозом: помірні зміни особистості внаслідок перенесеної МВТ (20.07.2014) з вираженим астено-невротичним нашаруванням, зі стійкими помірно-вираженими психічними розладами (Р07/82).

Після виписки з денного стаціонару відповідачу ОСОБА_3 рекомендовано нагляд психіатра ПНД. Прийом: фенібут 0,25вранці і в обід, вальпроком хроно 0,3 ввечері, кветірон 0,025 на ніч. Курсами дегідраційна та судинна терапія. Уникати фізичних та психоемоційних навантажень.

Отже, данні захворювання потребують постійного лікування, що ускладнює фінансовий стан заявника, так як останній фактично постійно купує ліки, користується послугами психіатра. Крім того, даний вид захворювання, наявність 3 групи інвалідності також негативно впливає на пошук роботи.

Крім того, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан в України. З 2022 кількість вакантних місць для людей із групою інвалідності значно зменшилось.

ОСОБА_3 не відмовляється від виконання рішення суду, але у зв`язку із наявністю 3 групи інвалідності, діагнозу встановленому йому з 2014, необхідністю постійного придбання ліків, користуванням послугами психіатра та військовим станом в країні заявник знаходиться у крутному становищі та постійному пошуку роботи.

Отже, у зв`язку із воєнним станом на території України, хронічним захворюванням та скрутним фінансовим становищем заявник просить суд відстрочити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.04.2024 терміном на один рік.

На підставі викладеного, просив суд відстрочити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.04.2024 на один рік.

Доводи особи, яка подала заяву

Заява мотивована тим, що боржник не має можливості виконати судове рішення.

В судовомузасіданні представникпозивача (стягувача) ОСОБА_1 заперечувала проти заяви ОСОБА_3 про надання відстрочки виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.04.2024 на один рік з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Відповідач (заявник-боржник) ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, представлений адвокатом Калмиковою С.С..

В судовому засіданні представника відповідача (заявника-боржника) ОСОБА_2 підтримала заяву про відстрочення судового рішення та просила її задовольнити та відстрочити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 11.04.2024 на один рік з підстав, зазначених в заяві

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, заяв про відкладення слухання заяви суду не надала.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд уважає встановленими такі фактичні обставини справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно з довідкою про обставини травми від 22.09.2014, старшина ОСОБА_3 отримав мінно-вибухову травму, гостро закрита черепно-мозкова травма, струс головного з незначними клінічними проявами, гострий лівобічний євстахіїт, гострий післятравматичний двобічний кохлеарний неврит.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.04.2023 ОСОБА_3 має статус особи з 3 групою інвалідністю, що продовжено до 01.05.2025.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1939 від 26.04.2024 ОСОБА_3 перебував в амбулаторно-поліклінічному закладі з 29.09.2014 по 05.04.2024, а з 05.04.2024 по 26.04.2024 перебував на денному стаціонарі у 3 відділенні із діагнозом: помірні зміни особистості внаслідок перенесеної МВТ (20.07.2014) з вираженим астено-невротичним нашаруванням, зі стійкими помірно-вираженими психічними розладами (Р07/82).

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

5. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявностіобставин,що ускладнюютьвиконання рішенняабо роблятьйого неможливим(хворобасторони виконавчогопровадження,відрядження сторонивиконавчого провадження,стихійне лихотощо),сторони маютьправо звернутисядо суду,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції,із заявоюпро відстрочкуабо розстрочкувиконання рішення.Рішення пророзстрочку виконуєтьсяв частиніта устроки,встановлені цимрішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Так, недостатність чи відсутність коштів у боржника ОСОБА_3 , його хворобу та інвалідність, не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано відстрочення виконання судового рішення, а тому посилання заявника лише на стан здоров`я та інвалідність, без доказів його доходу, не є достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Разом з тим, суд критично відноситься до посилань відповідача щодо введення в Україні воєнного стану як на підставу для відстрочення виконання рішення, так як вказана обставина не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Крім того, обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань мають доводитися відповідачем щодо конкретних правовідносин. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вплив будь-яких форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань. Отже, посилання на військову агресію без надання належних та допустимих доказів безпосереднього впливу зазначених обставин на можливість виконання судового рішення також не є підставою для розстрочення виконання рішення.

З огляду на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, з урахуванням відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів винятковості обставин, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а також враховуючи інтереси позивача та ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд зазначає, що відстрочення виконання рішення у даному випадку суперечитиме завданням цивільного судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане у встановленому законом порядку, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення слід відмовити.

Керуючись ст. 260-261, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відстрочення виконання судового рішення у цивільнійсправі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у справі №727/3620/23, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. О. Калмикова