Ухвала суду № 120167352, 03.07.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3890/24

Провадження № 1-кп/210/619/24

03 липня 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вмісті КривийРіг обвинувальнийакт укримінальному провадженні№ 12024040000000025від 05.01.2024року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження № 12024040000000025від 05.01.2024року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 332 КК України.

Прокурор надав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , яке підтримав в судовому засіданні. Крім того, прокурор у судовому засіданні просив визначити розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_4 у сумі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму.

Також,надав клопотанняпро продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді нічного домашнього арешту ОСОБА_5 , яке підтримав в судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просила змінити запобіжний захід на більш м`який цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 не заперечувала з приводу продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 суд, вислухавши доводи сторін, приходить до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотанняпрокурора пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,суд враховує,що начас здійсненнясудового провадженняіснують ризики,передбачені п.п.1,3ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Обвинувачений ОСОБА_8 не працевлаштований, тобто відсутнє законне джерело доходів, неодружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків, йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, тому усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Свідки, які мають бути допитані під час судового розгляду кримінального провадження на даний час не допитані.

Суд, приходить до висновку, що обвинувачений може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків, з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Враховуючи вищевикладене,до спливутерміну триманняпід вартоювинести вироксуду усправі неможливо,обставини,що явилисяпідставою длявзяття обвинуваченогопід вартуна данийчас незмінилися,суд вважаєза недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно останнього для запобігання ризикам передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2024 року включно.

У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.

Щодо визначення розміру застави ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу. Розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_8 , а також беручі до уваги наявність вищевказаних ризиків, є об`єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту ОСОБА_5 , суд вислухавши доводи сторін, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогамист. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1ст.177 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Обвинувачений ОСОБА_5 , не працевлаштований, тобто відсутнє законне джерело доходів, неодружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків, йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, тому усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Свідки, які мають бути допитані під час судового розгляду кримінального провадження на даний час не допитані.

Суд, приходить до висновку, що обвинувачений може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків, з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Оцінюючи всукупності вищевикладеніобставини,підстави,за якихсудом булообрано обвинуваченомузазначений вищезапобіжний захід,а такожберучи доуваги відомостіщодо особиобвинуваченого,суд приймаєдо увагипринцип презумпціїневинуватості,правил повагисвободи особи,враховуючи те,що обраний ОСОБА_5 ,домашній арешт спливає06.07.2024року,а довказаного термінусудове провадженняне можебути завершено,обставини,що явилисяпідставою дляобрання запобіжногозаходу наданий часне змінилися,суд вважаєнеобхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу.

Будь-якихобставин,які бсвідчили проте,що запобіжнийзахід увигляді нічного домашнього арешту, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд, на теперішній час, не встановив.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

На переконання суду, домашній арешт із забороною залишати житло у зазначений період доби забезпечить можливість задоволення потреб обвинуваченого та сприятиме реалізації його конституційних прав.

Керуючись ст.ст.177,314-316,370, ч. 2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31 серпня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 31 серпня 2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави на строк до 31 серпня 2024 року включно наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, за місцем проживання: АДРЕСА_1 строком до 31 серпня 2024 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

- не залишати у період з 21-00 години вечора до 06-00 години ранку наступної доби приміщення квартири АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи.

З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на працівників ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області обов`язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Роз`яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захисникам.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 03 липня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1