Ухвала суду № 12016611, 21.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4015/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" жовтня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовам Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінвал-2006»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000722304/0 від 04.08.2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Фінвал-2006»звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Черкаси, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000722304/0 від 04.08.2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порушення податкового законодавств з боку контрагентів платника податку не означає, що такий платник податку порушує законодавство, шляхом завищення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у м. Черкаси в період з 26.07.2010 року по 29.07.2010 року проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фінвал-2006»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що одним з постачальників позивача у квітні 2010 року було ПП «Петроліс». В період з 19.04.2010 р. по 29.04.2010 р. ПП «Петроліс»поставило позивачу товар, який було оплачено останнім в повному обсязі, в тому числі ПДВ в сумі 32000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Суми ПДВ підтверджені відповідними податковими накладними ПП «Петроліс»та включені позивачем до податкового кредиту. Податкові накладні, виписані вказаним постачальником, суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту у травні 2010 року.

Станом на 29.07.2010 року згідно бази даних «Співставлення сум податкових зобовязань та сум податкового кредиту на рівні ДПА України», ПП «Петроліс»не подавало декларацію податку на додану вартість за квітень 2010 року до ДПІ за місцем реєстрації, а саме до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську.

На думку відповідача, факт порушення контрагентом-постачальником своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених ТОВ «Фінвал-2006»сум бюджетного відшкодування ПДВ із Державного бюджету України.

За результатами перевірки складено акт № 1703/23-4/32882026 від 29.07.2010 року, відповідно до якого та у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»державною податковою інспекцією у м. Черкаси було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000722304/0 від 04.08.2010 р., яким позивачу було зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 32000,00 грн. за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд першої інстанції вірно встановив, що фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), в тому числі і ПДВ та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг), в якій зазначено суми ПДВ є підставою для виникнення права на податковий кредит.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що порушення ПП «Петроліс», своїх податкових зобовязань не є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ із Державного бюджету України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідальність за податковим законодавством настає за винне порушення встановлених нормами законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків.

Таким чином, з урахуванням викладеного та за наявності належним чином оформлених податкових накладних, колегія суддів не вбачає в діях позивача порушень вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто завищення податкового кредиту, а як наслідок і завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 32000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000722304/0 від 04.08.2010 року.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 27.10.2010 р.

Головуючий суддя: Е.Ю. Швед

Суддя: К.А. Бабенко

Суддя: В.П. Мельничук