Вирок № 120163783, 04.07.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 588/879/24

провадження № 1-кп/578/138/24

В И Р О К

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

04 липня 2024 року селище Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснопілля кримінальне провадження №12024200540000116 від 19.04.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станова Тростянецького району Сумської області, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,

установив:

19.04.2024 близько 11 години ОСОБА_5 перебував біля заготівельного кіоску, який розміщений на території центрального ринку за адресою: АДРЕСА_2 , у якому здійснює підприємницьку діяльність зі збору вторинної сировини ФОП ОСОБА_6 . Перебуваючи поряд із кіоском, ОСОБА_5 побачив, що на столі, який розміщений у даному кіоску, лежить гаманець, належний ОСОБА_6 , на викрадення якого разом із його вмістом у ОСОБА_4 раптово виник прямий корисливий умисел.

Реалізовуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, скориставшись вільним доступом до майна, діючи таємно по відношенню до власника та інших покупців ринку, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», ОСОБА_5 дістав вищевказаний гаманець зі столу кіоску, в якому знаходились грошові кошти у сумі 1600 гривень купюрами різного номіналу, а також документи ОСОБА_6 та помістив до кишені своєї кофти, після чого одразу направився до залізничного вокзалу, що на площі 40-ї Армії у м. Тростянець, таким чином отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.

Учиняючи вказані злочинні дії, ОСОБА_5 усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій у вигляді спричинення матеріальної

шкоди власнику майна та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, суспільно небезпечними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною четвертою статті 185 КК України.

Не зупинившисьна вчиненому,19.04.2024у точноневстановлений досудовимрозслідуванням час, ОСОБА_5 пішов дораніше йомузнайомого ОСОБА_7 за місцеммешкання останнього,а саме: АДРЕСА_3 .Зайшовши через вхіднухвіртку наподвір`я вказаногогосподарства,він побачивбіля будинкувелосипед марки «Україна», тоді у останнього раптово виник прямий корисливий умисел на викрадення вказаного велосипеду, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи таємно по відношенню до інших осіб, та до власника вказаного майна, викрав із вказаного подвір`я господарства велосипед марки «Україна».

Після цього ОСОБА_5 покинув вказане господарство із предметом протиправних дій та маючи об`єктивну можливість розпорядитись предметом протиправних дій, у подальшому поїхав у с. Олексине та продав за грошові кошти викрадений ним велосипед марки «Україна» місцевому жителю вказаного села.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан на території України.

Отже своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 вчинив крадіжку та завдав потерпілому ОСОБА_7 , матеріальних збитків, сума яких згідно з висновком судової-товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-24/7131-ТВ від 10.05.2024 становить 1338 гривень (одна тисяча триста тридцять вісім гривень 00 копійок).

Учиняючи вказані злочинні дії, ОСОБА_5 , усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином своїми умисними, протиправними, суспільно небезпечними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України.

Допитаний всудовомузасіданніобвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, не заперечував факту їх скоєння, часу, місця та способу, за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся та засуджує свою поведінку, пояснив, що не може пояснити, навіщо вчинив крадіжки чужих речей. Просив суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілі у судове засідання не прибули, відповідно до заяв, які надійшли до суду, просили проводити судовий розгляд кримінального провадження за їх відсутності, зазначили, що завдані обвинуваченим збитки їм відшкодовані шляхом повернення викраденого майна, претензій до обвинуваченого потерпілі не мають.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за правилами частини третьої статті 349 КПК України з урахуванням визнання вини обвинуваченим.

Оскільки учасникисудового провадженняне оспорювалиобставин вчиненихзлочинів тане заперечувалипроти скороченогосудового розгляду,у відповідностідо вимогчастини третьоїстатті 349Кримінального процесуальногокодексу України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд дійшов висновку про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими у судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 та «Боротюк проти України» від 16.12.2010, де зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).

Також усвоїх рішеннях«Ірландія протиСполученого Королівства»від 18.01.1978,«Коробов протиУкраїни» від21.10.2011Європейський судз правлюдини повторює,що приоцінці доказівсуд,як правило,застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих,чітких іузгоджених між собою висновків.

Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Разом з тим Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що винуватість ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження у ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною четвертою статті 185 КК України.

Крім повноговизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини,його винау вчиненніним злочинів,передбачених частиноючетвертоюстатті 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд, відповідно до вимог статей 65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив тяжкі злочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За змістом частин першої, другої статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Аналогічні роз`яснення наведені також у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», пунктом 1 якої визначено, що суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом враховані вимоги частини другої статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого. Так вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 вчинив тяжкі злочини, раніше неодноразово судимий, у тому числі за злочини проти власності, однак відбувши покарання за попередніми вироками судів, належних висновків не зробив та на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований та не має постійного місця проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Також судом враховано, що обвинувачений вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими та послідовними показаннями обвинувачений сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні, претензій до обвинуваченого з боку потерпілих сторін не заявлено, збитки потерпілим відшкодовані, що суд визнає пом`якшуючими покарання обставинами, відповідно до вимог статті 66 КК України.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до статті 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи,щоматеріальна шкода,спричинена потерпілому ОСОБА_6 та потерпілому ОСОБА_7 повністю відшкодована,беручи доувагинаявністькількох обставин,щопом`якшуютьпокаранняобвинуваченого тавідсутність обставин,обтяжуючих покарання,судвважає задоцільне призначитиобвинуваченому покараннязавчинені нимкримінальні правопорушенняу видіпозбавленняволіна мінімальнийстрок,передбаченийсанкцієючастини четвертоїстатті 185 КК України.

Водночас враховуючи всі обставини справи, тяжкість та кількість вчинених обвинуваченим кримінально караних діянь, зважаючи на те, що злочини ОСОБА_5 вчинив з корисливих мотивів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без його ізоляції від суспільства, а тому не знаходить достатніх підстав для застосування при призначенні покарання положень статей 75,76 КК України.

З цих же підстав суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, як то обмеження волі, виправні роботи тощо.

Саме такий вид покарання, на думку суду, відповідає тяжкості вчинених злочинів та є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому враховуючи, що на досудовому розслідуванні до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, згідно з положеннями частини п`ятої статті 72 КК України до строку відбування покарання належить зарахувати строк перебування обвинуваченого під вартою з 08.05.2024.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись.

Відповідно до статті 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи за висновком експерта СЕ №19/119-24/7131-ТВ від 10.05.2024 у розмірі 1135,92 грн за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Враховуючи, що ухвалою суду від 08.05.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 06.07.2024 включно, а прокурором 04.07.2024 подане до суду клопотання про продовження на 60 діб строку дії запобіжного заходу, водночас за результатом судового розгляду судом 04.07.2024 ухвалений обвинувальний вирок у кримінальному провадженні, у судовому засіданні прокурором заявлено про недоцільність розгляду клопотання, клопотання прокурора належить залишити без розгляду як таке, що втратило актуальність, залишивши без змін до набрання вироком законної сили раніше застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-371, 373-376, 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Станова Тростянецького району Сумської області, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його взяття під варту за ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 08.05.2024.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 строк перебування під вартою із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі статті 72 Кримінального кодексу України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 вдохід Державногобюджету Українипроцесуальні витратиза проведеннясудової товарознавчоїекспертизи урозмірі 1135,92грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень дев`яносто дві копійки) за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження».

Речові докази:

- гаманець коричневого кольору, паспорт на ім`я ОСОБА_6 ; технічний паспорт транспортного засобу; картку платника податків на ім`я ОСОБА_6 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_6 ; дві банківські картки: АТ «Ощадбанк» із номером « НОМЕР_1 » та «Райффайзен банк Аваль» із номером « НОМЕР_2 », грошові кошти різними банкнотами, а саме: дві купюри номіналом 500 грн, дві купюри номіналом 200 грн, дві купюри номіналом 100 грн, одна купюра номіналом 50 грн та одна купюра номіналом 20 грн, які передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_6 після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ОСОБА_6 ;

- велосипед марки «Україна», який передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ОСОБА_7 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до положень частини п`ятнадцятої статті 615 КПК України після складання та підписання повного тексту вироку оголошено його резолютивну частину з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1