Постанова № 12016228, 19.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2010                                                                                           № 6/114

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сербулов О.В., дов. № 01/05-98Д від 03.02.2010р.

від відповідача:           не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.03.2010

у справі № 6/114 ( .....)

за позовом                               Державне підприємство "Адміністрація річкових портів"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі"

про                                                   стягнення 59135,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 6/114 від 15.03.2010р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» 53286,97 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1532,15 грн. трьох процентів річних, 4300,34 грн. пені, 591,19 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 6/114 від 15.03.2010р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2010р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.07.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Мартюк А.І., Зубець Л.П.

В судовому засіданні 07.07.2010р. представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у справі № 6/114 від 15.03.2010р. без змін.

Представники відповідача у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2007 р. між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росичі» (замовником) був укладений договір надання послуг № 89/02-12, (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах визначених договором виконавець надає замовнику визначені Договором послуги, а саме: стоянка біля причалу «Березняки» (25,0 погонних метрів (схема № 1), за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, для відстою стоїчного судна, дебаркадера Д-223 (далі - послуги), яке належать замовнику, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги.

Вартість послуг виконавця становить 3930,64 грн., ПДВ - 786,13 грн. Всього -4716,77 грн. на місяць.

Згідно з п. 2.2 Договору оплата послуг виконавця здійснюється до 5 числа місяця, який йде за місяцем в якому надавались послуги, на підставі рахунку виставленого виконавцем.

Відповідно до п. 2.5, 2.6 Договору надання послуг підтверджується актом здавання-приймання підписаним сторонами.

Згідно з п. 3.5 Договору замовник зобов'язаний оплатити надані за договором послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виставлених позивачем рахунків, сторони щомісячно підписували акти здавання-приймання.

У період червень, вересень 2008 року - 15 травня 2009 року замовником були надані послуги на загальну суму 49526,09 грн.

Замовник частково сплатив за послуги у розмірі 2000 грн.

Оскільки, відповідач, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у нього на момент звернення з позовом до суду утворилась заборгованість в розмірі 47526,09 грн.

15.05.2009 р. за ініціативою замовника Договір було розірвано, при цьому замовник, зобов'язався погасити борг до 01.08.2009 р..

Станом на день розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, на день пред'явлення позову та розгляду справи відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, вартість виконаних робіт в повному обсязі не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, в якому зазначив, що заборгованість на момент подачі позовної заяви (29.01.2010р.) складає не 47526,08 грн.

Згідно зі ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору за прострочення оплати послуг, що надаються за цим Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань» боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4300,34 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав розрахунок суми пені, в якому зазначено загальна сума пені за договором складає 3778,81 грн.

Виходячи з розрахунку апеляційного господарського суду стягненню підлягає пеня в розмірі 3740,01 грн.

Також позивач надав розрахунки суми 3% річних, яка складає 1187,6 грн. та суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4225,27 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з розрахунками позивача та вважає, що стягненню підлягає сума боргу в розмірі 39526,08 грн., сума пені в розмірі 3740,01 грн., сума 3% річних 1187,6 грн. та сума інфляційних за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 4225,27 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Росичі» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2010р. у справі № 6/114 підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2010р. у справі № 6/114 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 7, р/р 26004401028005 у Центральній філії АППБ «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 21649265) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (юр. адреса: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 45/2, р/р 26008014038960 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 380333, код ЄДРПОУ 33404067) 36526,08 грн. боргу, 3740,01 грн. пені, 1187,6 грн. 3% річних, 4225,27 грн. інфляційних за несвоєчасне виконання зобов’язань, 486,78 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росичі» (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 7, р/р 26004401028005 у Центральній філії АППБ «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 21649265) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (юр. адреса: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 45/2, р/р 26008014038960 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 380333, код ЄДРПОУ 33404067) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 243,39 грн.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 6/114 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді