Постанова № 12016032, 01.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2010                                                                                           № 54/152-20/401

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ та Національної телекомпанії України

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2010

у справі № 54/152-20/401 ( .....)

за позовом                               Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Чернігівської філії Концерну РРТ

до                                                   1. Національної телекомпанії України

                                                  2. Державного комітету телебачення та радіомовлення України

про                                                   стягнення 451879,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Нежива А.І. – предст. за дов.

від відповідача-1 Костогризова Г.С. – предст. за дов.

від відповідача-2 Дімідюк І.В. – предст. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ (надалі – позивач, апелянт-1) в грудні 2008 року звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, у відповідності до якого просив стягнути з Національної телерадіокомпанії України (надалі – відповідач-1, апелянт-2) заборгованість у розмірі 451879,84 грн. у зв’язку з невиконанням останнім зобов’язання по оплаті за Державним контрактом № 196-42 від 26.03.2007 за період з вересня по грудень 2007 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2008 до участі у справі в якості відповідача-2 був залучений Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 у справі № 54/152 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009) позов задоволено повністю; стягнуто з Національної телерадіокомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Чернігівської філії Концерну 451879,84 грн. боргу; у позові до Державного комітету телебачення і радіомовлення України відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 у справі № 54/152 рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що для правильного вирішення даного спору господарським судам при новому розгляді слід зробити обґрунтований висновок щодо строку дії Державного контракту № 196-42 та зобов’язати позивача подати окремий розрахунок заборгованості, яка виникла в межах строку дії Державного контракту № 196-42 - до 21.09.2007 (з урахуванням доказів обсягу фінансування в 2007 році видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб); перевірити, чи не перевищує заявлена позивачем сума загальну вартість замовлених за Державним контрактом № 196-42 послуг, зокрема, враховуючи, що цей обсяг визначається “належним” або “неналежним” фінансування та, за необхідності, з’ясувати визначені позивачем підстави для стягнення коштів поза межами дії Державного контракту № 196-42.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 справу № 54/152 прийнято до провадження та присвоєно їй № 54/152-20/401.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/152-20/401 позовні вимоги, пред’явлені до Національної телекомпанії України, задоволено частково; стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ 71839,75 грн. заборгованості, 718,40 грн. державного мита, 18,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог, пред’явлених до Національної телекомпанії України, відмовлено; у позові до Державного комітету телебачення і радіомовлення України відмовлено; повернуто Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ з Державного бюджету України 3800,40 грн. державного мита, 99,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що, оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. Контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007, а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007, а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, суд дійшов висновку, що державний контракт № 196-42 від 26.03.2007 свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинив 21.09.2007. Отже, вимоги позивача про стягнення з Національної телекомпанії України заборгованості за надані позивачем у вересні-грудні 2007р. послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, підлягають частковому задоволенню в розмірі 71839,75 грн., оскільки на момент звернення позивача з указаним позовом до суду, відповідачем-1 не сплачено борг, який виник за вересень 2007 у межах дії державного контракту до 21.09.2007.

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 104 від 03.03.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/152-20/401 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача-1 на користь позивача борг у сумі 451879,84 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що фактично відповідачем-1 за період вересень-грудень 207 розподіл обсягів послуг в межах обсягів забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надався, у зв’язку з чим у позивача були відсутні підстави для складання актів виконаних робіт за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи технічних засобів, і, відповідно, відсутні підстави для надання в цей період телекомунікаційних послуг, так як за вказаний період ним були отримані листи від відповідача-1 щодо розподілу фактичних обсягів мовлення, які перевищують загальний обсяг мовлення, зазначений у державному контракті № 196-42 від 26.03.2007, та на підставі яких позивачем складались акти виконаних робіт.

Національна телекомпанія України, також не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 8-0116/327 від 23.02.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/152-20/401.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято при неповному з’ясуванні обставини, що мають значенням для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також судом неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт стверджує, що замовником послуг є Державний комітет телебачення і радіомовлення України, а не Національна телекомпанія України, а тому відповідальність за невиконання зобов’язань за Державним контрактом № 196-42 від 26.03.2007 повинно нести Держкомтелерадіо.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Національної телекомпанії України, в якому він проти доводів відповідача-1 заперечує та просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Національної телекомпанії України, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ, відповідно до якого він просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник апелянта-1 (позивача) у судовому засіданні апеляційної інстанції свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та скасувати рішення в частині відмови у позові.

Представник апелянта-2 (відповідача-1) у судовому засіданні апеляційної інстанції свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та скасувати рішення в частині задоволення позову.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу Національної телекомпанії України підтримав, а проти апеляційної скарги Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ заперечував.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 10.01.2007 між Національною телекомпанією України (відповідач-1) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (відповідач-2) укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік, за умовами якого відповідач-2 розміщує, а відповідач-1 приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 році загальним обсягом мовлення 5535,5 год. на рік (т.1 а.с. 180).

12 03.2007 між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (як довірителем) та Національною телекомпанією України (як повіреним) був укладений договір доручення № 167-08 (копія – т. 1 а.с.118), відповідно до умов якого повірений зобов’язався від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році (п.1.1 контракту).

Умовами вказаного договору було передбачено, що:

- повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

обсяг послуг: 4 008,3 години;

строки надання послуг: з 01.01.2007 до 21.09.2007;

вартість послуг: 23000000,00 грн.;

порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя (п.3.1 договору);

- повірений зобов’язаний інформувати довірителя на його вимогу про хід виконання доручення (п.3.2.1 договору);

- повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21.09.2007р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення – 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31.12.2007 року (п.3.2.2 договору);

- довіритель зобов’язаний щомісячно перераховувати на рахунок повіреного бюджетні кошти, передбачені Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” відповідною бюджетною програмою згідно з затвердженим кошторисом (п.4.2.1 договору).

На підставі цього Національною телекомпанією України (як замовником) з Державним підприємством “Чернігівський обласний радіотелевізійний передавальний центр” (як виконавцем), правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), був укладений державний контракт № 196-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (копія – т. 1 а.с.27).

Відповідно до п.1.1 державного контракту № 196-42 від 26.03.2007 даний контракт укладений відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, “Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Умовами вказаного державного контракту було передбачено, що:

- виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у додатку № 1 до державного контракту, зобов’язується надати замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб” (п.1.2 контракту);

- ціна контракту становить 981913,25 грн. (у тому числі ПДВ - 163652,21 грн.), що відповідає вартості трансляції 4 008,3 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 981913,25 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення (п.3.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1356031,43 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1356031,43 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення (п.3.2 контракту);

- розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно. Оплаті підлягають фактично надані послуги (п.4.1 контракту);

- виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи технічних засобів з урахуванням п.2.2.1 цього контракту, після чого направляє рахунок, акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п.4.2 контракту);

- замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (п. 4.3 контракту);

- зміна суми, зазначеної в актах, в односторонньому порядку не допускається (п.4.5 контракту);

- оплата наданих послуг здійснюється замовником за цінами додатку № 1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів (п.4.6 контракту);

- щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п.4.7 контракту);

- контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 21 вересня 2007р. (п.7.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2 контракту, він розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 31 грудня 2007р. (п.7.2 контракту).

Внаслідок того, що відповідачем-2 був направлений лист відповідачу-1 про зменшення бюджетного фінансування, між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду №1 від 02.10.2007 до договору доручення №167-08 від 02.03.2007, відповідно до умов якої визначили, що загальна вартість послуг складає 20950000,00 грн., обсяг телемовлення 3690,77 годин, строки надання послуг з 01.01.2007 по 31.08.2007.

Згідно письмових пояснень відповідача-2, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, було зменшено ціну послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, а саме: обсяг послуг - 3690,77 годин телемовлення на суму 20950000,00 грн., про що 02.10.2007 було укладено між відповідачем-2 та відповідачем-1 додаткову угоду №1 до договору-доручення №167-08 від 12.03.2007. Крім того, відповідно до умов вищезазначеної додаткової угоди відповідач-1 зобов’язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни контракту № 196-42 від 26.03.2007 та відповідний додаток до зазначеного контракту.

Відповідач-1 зазначає, що державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків – скоротити строк дії цього договору та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов’язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Відповідач-1 надіслав позивачу додаткову угоду № 2 до державного контракту № 196-42 від 26.03.2007, відповідно до умов якої ціна контракту становить 903739,00 грн. з ПДВ, що відповідає вартості трансляції 3 690,77 годин мовлення.

Проте, позивач вказану додаткову угоду № 2 до державного контракту не підписав та з матеріалів справи вбачається, що вказана додаткова угода № 2 була отримана позивачем від відповідача-1 для підписання лише 18.12.2007р.

Матеріалами справи також підтверджено та не заперечується представниками сторін, що:

- відповідач-1 після 31.08.2007 не припиняв трансляцію телепрограм, вироблених для державних потреб, на передавачі Чернігівської філії Концерну РРТ;

- позивачем було складено та надіслано відповідачу-1 акти наданих послуг за Державним контрактом № 196-42 за вересень-грудень 2007р.;

- відповідачем-1 зазначені акти не підписано та вартість наданих позивачем послуг у сумі 451879,84 не оплачено;

- відповідач-2 повністю сплатив відповідачу-1, а відповідач-1 сплатив позивачу вартість послуг, наданих позивачем за січень-серпень 2007р., що відповідає обсягу 3690,77 год. мовлення.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у сумі 451879,84 грн. за надані на підставі державного контракту № 196-42 від 26.03.2007 у вересні-грудні 2007 року послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, підлягають частковому задоволенню у розмірі 71839,75 грн. (в межах строку дії державного контракту - до 21.09.2007) з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Статуту Національна телекомпанія України є державною телерадіокомпанією, відповідно, є неприбутковою організацією. Фінансування відповідача-1 здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

У відповідності до п.п. 6, 11 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07. 2004 № 918:

вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік;

фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до умов п.2.1.3 контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007, а в разі належного фінансування до 31.12.2007 на виконання п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р. №413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п.3.1 контракту ціна контракту становить 981913, 25 грн., що відповідає вартості 4 008,3 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 981913,25 грн., що відповідає 4 008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п.3.2 контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1356031,43 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідач-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1356031,43 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

У пунктах 7.1, 7.2 визначено, що контракт діє до 21.09.2007, а у разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. контракту, контракт діє до 31.12.2007.

Отже, безпосередньо умовами контракту сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Пунктом 4.7. контракту передбачено здійснення щомісячної оплати відповідачем-1 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Таким чином, здійснення оплати відповідачем-1 наданих позивачем телекомунікаційних послуг згідно контракту ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на виконання умов додаткової угоди № 1 до договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 відповідач-1 направив позивачу для підписання додаткову угоду № 2 від 02.10.2007 до державного контракту № 196-42 від 26.03.2007 про зменшення вартості послуг за державним контрактом.

Фактично позивач та відповідач-1 не досягли згоди щодо внесення відповідних змін до контракту, зокрема, зменшення вартості послуг, а заінтересована сторона не передала спір про внесення змін до державного контракту №196-42 від 26.03.2007 на вирішення суду у відповідності до ст.188 ГК України.

Згідно з частиною першою ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (чинного на момент укладання державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

Отже, укладеним сторонами державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, надходили не в повному обсязі.

Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням відповідачем-2 (Держкомтелерадіо України) та відповідачем-1 (Національною телекомпанією України) додаткової угоди № 1 від 02.10.2007 до договору доручення №167-08 від 12.03.2007, а також звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 (т.2, а.с. 129).

Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період – 20943 581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році” (т.2, а.с.133) було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000 грн., фактично профінансовано – 20950 000,00 грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007 році – 6 418,99 грн.). Таким чином, надходження коштів за звітний період складало 20943581,01 грн.

Таким чином, у позивача відповідно до п.4.2 державного контракту від 26.03.2007 у період з 21.09.2007 по 31.12.2007 були відсутні підстави для складання актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи технічних засобів, а відповідно, відсутні й підстави для надання відповідачу-1 телекомунікаційних послуг на підставі даного контракту у вказаний період.

У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача-1 щодо надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік на період з 21.09.2007 по 31.12.2007 з метою уникнення настання негативних наслідків у вигляді неотримання оплати за надані телекомунікаційні послуги.

Отже, умовами п.п. 7.1, 7.2 контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007 (у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007), а зменшення бюджетного фінансування підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, дія державного контракту № 196-42 від 26.03.2007 на правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинилась 21.09.2007.

А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача-1на користь позивача вартості послуг на суму сумі 451879,84 грн., як таких, що надані за період з 01.09.2007 по 31.12.2007 у відповідності до державного контракту № 196-42, підлягають частковому задоволенню у розмірі 71839,75 грн. (в межах строку дії державного контракту - до 21.09.2007).

Доводи апелянта-1 про неповідомлення відповідачем-1 позивача про недофінансування та не підписання позивачем додаткової угоди до державного контракту судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини не є підставою для стягнення з відповідача-1 коштів понад загальну вартість замовлених за державним контрактом послуг (з урахуванням того, що такий обсяг послуг визначається у контракті “належним” або “неналежним” фінансуванням та докази “належного” фінансування у матеріалах справи відсутні).

Судова колегія також зазначає, що відповідно до п.11 Положення „Про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.04р. № 918, передбачено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Судова колегія не вбачає підстав для стягнення вартості наданих позивачем послуг з відповідача-2, оскільки з вищенаведеного вбачається, що відповідачем-2 свої обов’язки як генерального державного замовника по закупівлі послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, повністю виконані. Крім того, відповідач-2 не є стороною державного контракту № 196-42 від 26.03.2007, не виступає в якості третьої особи чи гаранту, а відтак, невиконання відповідачем-1 своїх зобов’язань за контрактом по сплаті телекомунікаційних послуг не породжує наслідку виникнення зобов’язання відповідача-2 по оплаті таких послуг.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/152-20/401.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ та Національної телерадіокомпанії України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/152-20/401 за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Чернігівської філії Концерну РРТ до Національної телерадіокомпанії України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України – без змін.

2. Матеріали справи № 54/152-20/401 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді