Постанова № 12016017, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 6/25-38/468

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача:                    Булгакова Я.А. – довіреність №1784 від 08.06.2010 р.

                              Яцюк М.І. – довіреність №85 від 18.01.2010 р.

відповідача:                    Майорова Л.Г. – довіреність № 105 і/в від 08.06.2010 р.

                              Шапіро С.Г. – довіреність №16-і/в від 22.02.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської клінічної лікарні № 1 та Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.02.2010

у справі № 6/25-38/468 ( .....)

за позовом                               Київської міської клінічної лікарні № 1

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія"

про                                                   визнання договорів недійсними та визнання відсутності прав

зустрічним позовом

          Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарантія”

до           Київської міської клінічної лікарні №1

про          зобов’язання повернути майно та стягнення 740717,72грн.

ВСТАНОВИВ:

Київська міська клінічна лікарня №1 (далі – позивач) звернулась до господарського суду з первісним позовом до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарантія” (далі – ЗАТ “СК “Гарантія”, відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди обладнання № 6 від 21.01.1999 р.

23.02.09 р. позивач подав доповнення до первісного позову, в якому просив крім раніше заявленої вимоги визнати недійсними також договори №7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002 р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №4/02 від 28.02.2002 р., № 5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002 р., №10/02 від 30.04.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002 р.

19.01.10 р. позивач змінив предмет первісного позову, просив суд:

1) визнати недійсними договори оренди обладнання №6 від 21.01.1999р., № 7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №4/02 від 28.02.2002р., № 5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002р., №10/02 від 30.04.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002р.;

2) визнати відсутність права за договорами №6 від 21.01.1999р., № 7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №4/02 від 28.02.2002р., № 5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002р., №10/02 від 30.04.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002р.

Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що, між ним та відповідачем було укладено ряд договорів оренди обладнання. Спірні договори є недійсними з моменту їх укладення, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства щодо істотних умов, зокрема у договорах відсутні такі істотні умови, як об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), порядок використання амортизаційних відрахувань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна та обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідач заперечив проти вимог, що наведені в первісному позові позивача, мотивуючи це наступним. Відповідно до п.10.2. договорів оренди обладнання №1/02, №2/02, №3/02, №4/02, №5/02, №6/02, №10/02 та п. 11.2. договорів №6, №7, №8, №9, №11/02, №12, №14 у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством України. Оскільки сторони не обумовили у договорах оренди спеціальні умови, то мають діяти норми чинного законодавства України.

Також, на думку відповідача, неправомірним є посилання позивача на п. 4 ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки позивачем не вказано, яку саме редакцію закону він враховує. Позовна вимога за первісним позовом щодо визнання відсутності права за спірними договорами не відповідає вимогам ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

ЗАТ “СК “Гарантія” звернулось до суду з зустрічним позовом до позивача про:

1) зобов’язання позивача повернути відповідачу майно згідно переліку після закінчення строку дії договорів оренди обладнання;

2) стягнення з позивача заборгованості по орендних платежах за договорами оренди обладнання в сумі 718 872,15 грн.;

3) стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 11 155,57 грн.;

4) стягнення з позивача 10 690,00 грн. на відшкодування вартості втраченого майна, що було надане в оренду відповідно договору №4/02 від 30.04.02р.

02.02.10р. відповідач подав заяву про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою, в якій просить суд:

1) зобов’язати Київську міську клінічну лікарню №1 повернути ТОВ “СК “Гарантія” майно згідно переліку після закінчення строку дії договорів обладнання;

2) стягнути з позивача заборгованість по орендним платежам за договорами оренди обладнання в сумі 253 173,93 грн.;

3) стягнути з позивача 3% річних в сумі 62 134,45 грн.;

4) стягнути з позивача інфляційні втрати в сумі 127 031,22 грн.;

5) стягнути з позивача неустойку за невиконання обов’язку щодо повернення майна з оренди в сумі 963 548,45 грн.;

6) стягнути з позивача 10 690,00 грн. на відшкодування вартості втраченого майна, що було надане в оренду відповідно договору №4/02 від 30.04.02р.

Зустрічний позов ЗАТ “СК “Гарантія” обґрунтовує наступним. На виконання умов спірних договорів оренди обладнання ЗАТ “СК “Гарантія” передав, а Київська міська клінічна лікарня №1 прийняла обладнання, проте свої зобов’язання належним чином не виконала, орендні платежі в повному обсязі не сплатила, таким чином заборгувавши ЗАТ “СК “Гарантія” суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пеню.

Також, спірні договори припинили свою дію, проте позивач майно не повернув, продовжує користуватися цим майном та орендні платежі не сплачує. Згідно з актом прийому-передачі орендованого обладнання від 16.05.08р. позивач повернув відповідачу частину орендованого обладнання, проте від повернення іншого майна відмовився, у зв’язку з чим повинен сплатити відповідачу 10690,00грн. на відшкодування вартості втраченого майна.

Позивач заперечив проти зустрічного позову аргументуючи наступним. Спірні договори не відповідають Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а тому є недійсними. Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу УРСР угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення, та не створює для сторін ніяких обов’язків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі №6/25 відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги позивача з урахуванням поданої ним заяви від 23.02.2009, задоволені повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 07.10.2009 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2009 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 у справі № 6/25 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В даній постанові Вищий господарський суд України встановив, що оскільки договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем не містить умови про незастосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, то правовідносини у даному випадку одночасно регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР та положеннями вказаного закону, у зв’язку з чим висновок суду про незастосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” до оспорюваного договору є неправильним.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 р. у справі № 6/25-38/468 було вирішено:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати відсутність прав за договорами оренди обладнання № 6 від 21.01.99р., № 7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №4/02 від 28.02.2002р., № 5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002р., №10/02 від 30.04.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002р., підписаними між Київською міською клінічною лікарнею №1 та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Гарантія”.

3. В іншій частині у первісному позові відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Гарантія” на користь Київської міської клінічної лікарні №1 державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп.

5. Зустрічний позов задовольнити частково.

6. Зобов’язати Київську міську клінічну лікарню №1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121; код 01981738) повернути Закритому акціонерному товариству Страхова компанія “Гарантія”(02140, м. київ, просп. Бажана, 12, кв. 425; код 21562908) офтальмологічний пристрій ULTRASCAN B в кількості 1 штука, офтальмологічний лазер EYELITE в кількості 1 штука, ендохірургічне обладнання, апарат 5” в кількості 1 штука, офтальмологічну багатофункціональну систему “Аccurus” в кількості 1 штука, монітор педіатричний в кількості 1 штука, ліжка функціональні нейрохірургічні в кількості 10 штук, набір хірургічних інструментів в кількості 1 штука, кушетки в кількості 2 штуки, стіл операційний в кількості 1 штука, шафи металеві багатофункціональні в кількості 10 штук, набір нейрохірургічний в кількості 1 штука, столи в кількості 2 штуки, лупи бінокулярні в кількості 3 штуки, набір хірургічних інструментів в кількості 1 штука, набір для проведення ТУР Storz”в кількості 1 штука, уретеро-ренофіброскоп URF-P3 (Olympus) Японія в кількості 1 штука, відеокомплекс ендоскопічний “Єндоскап-450”в кількості 1 штука, процесор цифрової обробки зображення ”(виробництва Storz”кат. №20201301) в кількості 1 штука, джерело світла галогенове, 150 Вт в кількості 1 штука, комплекс холтерівського моніторингу MARS PC (GE Medical Systems Information Technologies, Німеччина) в кількості 1 штука; наркозно-дихальний апарат “Фаза-5НР”в кількості 1 штука, верстат фугувальний мод. СФ4-1 в кількості 1 штука, верстат горизонтально-свердлильний мод. СВПГ-1Р в кількості 1 штука, які були передані Закритим акціонерним товариством Страхова компанія “Гарантія”за договорами оренди обладнання №6 від 21.01.99р., № 7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002р.

7. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121; код 01981738) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Гарантія”(02140, м. київ, просп. Бажана, 12, кв. 425; код 21562908) вартість майна в сумі 10690 (десять тисяч шістсот дев’яносто) грн. 00 коп., державне мито в сумі 15748 (п’ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 145 (сто сорок п’ять) грн. 75 коп.

Не погодившись з рішенням, Київська міська клінічна лікарня №1 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі зазначено, що оскаржуваним рішенням незаконно частково задоволено вимогу зустрічної позовної заяви відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача вартості майна в сумі 10 690 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за укладеним договором № 4/02 від 28.02,2002 р. орендоване майно: 1) Стоматологічні установки ХИРАДЕНТ 654с1 – 2 шт. по 9 800 грн./шт.; 2) Піч для обжигу кераміки “ФОТОН” – 1 шт. вартістю в 7 644 грн.; 3) Піскоструйний апарат – 1 шт. вартістю в 3046 грн. Усього передано в оренду майна на загальну суму – 30290,00 грн. за актом 01.03.2002 р. Термін дії договору – до 01.03.2007 р.

Однак, наведене майно раніше було передано позивачем відповідачу згідно договору оренди № 4 від 01.10.1997р. за актом передачі від 08.10.1997р. Термін амортизації майна – 5 років. Термін закінчення дії договору – 08.10.2002 р.

Позивач також зазначає, що: “З оборотної відомості по позабалансовому рахунку відповідача за 1-й квартал 2007 р. вбачається, що дане майно вже знаходилось у відповідача з 01.10.1997 р. за цим договором із незрозумілих причин за сім місяців до закінчення договору за № 4 від 01.10.1997р. без припинення дії даного договору та без повернення відповідачем майна позивачу за актом “зверху на діючий договір” укладається новий за № 4/02 від 28.02.2002 р. і неповернене майно (термін амортизації якого склав 4 роки і 5 місяців із 5 років, 88% зносу обладнання) вже знову позивачем передано відповідачу як нове з 01.03.2002 р. Більш того, частина орендованого майна, а саме: піч для обжигу кераміки “ФОТОН” – 1 шт. вартістю в 7644 грн. та піскоструйний апарат – 1 шт. вартістю в 3046грн., що орендувалося за раніше укладеним договором № 4 від 01.10.1997 р. була викрадена у відповідача в лютому 2001 р. про що, відповідачем було повідомлено одразу до органів внутрішніх справ. По факту крадіжки, правоохоронними органами порушена кримінальна справа і на сьогодні досудове слідство триває. Але наведені обставини, як вказано вище не були перешкодою відповідачу для того, щоб передати позивачу теж саме майно, включаючи і вкрадене у лютому 2001р., як нове за новим договором за № 4/02 від 28.02.2002р.”

Посилаючись на викладене, позивач просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 р. в частині стягнення з позивача на користь відповідача вартості майна в сумі 10 690 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідач, не погодившись з рішенням, також, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити Київській міській клінічній лікарні у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, та задовольнити у повному обсязі зустрічний позов ЗАТ “СК “Гарантія”.

Відповідач вважає, що:

1) Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності факту укладення договорів оренди обладнання, неправильно застосував норми матеріального права. В обґрунтування цього висновку суд застосовує до спірних правовідносин положення статті 180 ГК України, якого не існувало на час укладення спірних договорів, та положення статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” без зазначення у якій саме редакції судом застосовується вказана норма права до кожного з 14 договорів, які укладені протягом 3 років. Не застосувавши ст.ст. 2, 10, 24, п. 2 ст. 18, п. 3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, суд першої інстанції дійшов поспішного висновку щодо відсутності факту укладення договору оренди та безпідставного користування відповідачем за зустрічним позовом орендованим майном.

2) Суд першої інстанції залишив без оцінки наявні в матеріалах справи докази, а саме:

- рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2005 року по справі №16/653 про стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 на користь ЗАТ “Страхова компанія “Гарантія” заборгованості по орендним платежам за договорами оренди обладнання №№ 6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02;

- рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2006 року по справі № 23/203 про стягнення заборгованості та пені по договорам оренди обладнання за №№ 6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02;

          - рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2007 року по справі №21/184 про стягнення заборгованості по орендної платі та пені за договорами оренди обладнання за №№ 6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02;

-          рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 року по справі №17/511 про стягнення 339230,76 грн. за договорами за №№ 6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02,9,14, 11/02.

Відповідач зазначає, що дійсність, правомірність усіх 14 договорів оренди обладнання, які укладені сторонами у справі, умови укладених між сторонами договорів неодноразово досліджувалися господарськими судами у справах, пов’язаних із виконанням зобов’язань сторін за вказаними договорами. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відзивів на апеляційні скарги сторони не надали.

Ухвалами від 11.05.2010 р. апеляційні скарги прийняті до провадження, розгляд справи призначений на 08.06.2010 р.

В судовому засіданні 08.06.2010 р. оголошено перерву до 13.07.2010 р. і за заявою сторін продовжено строк розгляду апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

21.01.99 . між сторонами був підписаний договір оренди обладнання №6, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти у тимчасове володіння та користування наступне майно: офтальмологічний пристрій ULTRASCAN B та офтальмологічний лазер EYELITE на загальну суму 380000 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 5 років з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з п.5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача один раз на квартал не пізніше 25 числа останнього місяця поточного періоду.

10.02.99р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №6.

23.11.00р. між сторонами у справі був підписаний договір оренди обладнання №7, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти у тимчасове володіння та користування ендохірургічне обладнання на загальну суму 153 147,60 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача один раз на квартал не пізніше 15 числа місяця за звітним періодом.

09.01.01р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

21.03.01 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №8, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування Апарат 5”.

Відповідно до п.4.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з п.5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача один раз на квартал не пізніше 15 числа місяця за звітним періодом.

21.03.01р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №8.

21.03.01р. між сторонами був підписаний договір оренди обладнання №9, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти у тимчасове володіння та користування офтальмологічну багатофункціональну систему “Аccurus” на загальну суму 500 000 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок Відповідача один раз на квартал не пізніше 25 числа останнього місяця даного кварталу.

21.03.01р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №9.

28.02.02 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №1/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування монітор педіатричний на загальну суму 27 509,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п. 4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача один раз на квартал не пізніше 25 числа поточного місяця.

01.03.02р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №1/02.

28.02.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №2/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування ліжка функціональні нейрохірургічні 10 шт., набір хірургічних інструментів, кушетки 2 шт., стіл операційний, на загальну суму 42600,00 грн.

Відповідно до п.3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п.4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача один раз на квартал не пізніше 25 числа останнього місяця поточного місяця.

01.03.02р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №2/02.

28.02.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №3/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування шафи металеві багатофункціональні 10 шт., набір нейрохірургічний, стіл 2 шт., лупи бінокулярні 3 шт., на загальну суму 25680,00 грн.

Відповідно до п.3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п.4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача щомісячно 25 числа поточного місяця.

01.03.02р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №3/02.

28.02.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №4/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування стоматологічні установки “Хирадент 654с1” 2 шт., піч “Фотон” для обпалення кераміки, піскоструйний апарат, на загальну суму 30 290,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п. 4.2. договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок відповідача щомісячно 25 числа поточного місяця.

01.03.02р. р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08 р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінченням строку дії договору оренди обладнання №4/02.

16.05.08 р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі (повернення) орендованого обладнання, відповідно до якого позивач повернув відповідачу орендоване обладнання, перераховане у договорі №4/02, за виключенням печі “Фотон” для обпалення кераміки та піскоструйного апарату, вартість яких згідно з укладеним договором складає 10 690,00 грн.

28.02.02р. між сторонами у справі був підписаний договір оренди обладнання №5/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування набір хірургічних інструментів на загальну суму 8 200,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п. 4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача щомісячно 25 числа поточного місяця.

01.03.02р. р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №5/02.

28.02.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №6/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування набір для проведення ТУР Storz”, уретеро-ренофіброскоп URF-P3 (Olympus) Японія, відеокомплекс ендоскопічний “Єндоскап-450”, процесор цифрової обробки зображення video”(виробництва arl Storz”кат. №20201301), джерело світла галогенове, 150 Вт на загальну суму 160 183,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п. 4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок Відповідача.

01.03.02р. р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №6/02.

29.03.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №11/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування комплекс холтерівського моніторингу MARS PC (GE Medical Systems Information Technologies, Німеччина) в комплекті на загальну суму 97 222,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

На виконання умов укладеного договору відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №11/02.

30.04.02р. між сторонами був підписаний договір оренди обладнання №10/02, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування меблі у комплекті, Хеліодент Варіо на загальну суму 27 050,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору термін оренди складає 3 роки з моменту передачі майна, що орендується за актом прийняття.

Згідно з п.4.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок відповідача щомісячно 25 числа поточного місяця.

07.05.02р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

17.05.08р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі (повернення) орендованого обладнання.

14.11.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №12, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування апарат наркозно-дихальний “Фаза-5НР”Росія, на загальну суму 29 514,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 5 років із дати підписання акту по передачу майна, що орендується.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок Відповідача не пізніше 25 числа поточного місяця.

27.11.02р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №12.

02.12.02р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір оренди обладнання №14, відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове володіння та користування верстат фугувальний мод. СФ4-1 та верстат горизонтально-свердлильний СВИГ-1Р на загальну суму 20692,40 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оренди складає 5 років із дати підписання акту про передачу майна, що орендується.

Згідно з п. 5.2. договору орендна плата сплачується в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок Відповідача не пізніше 25 числа поточного місяця.

10.12.02 р. відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом про передачу обладнання.

15.04.08р. позивач надіслав відповідачу лист про повернення орендованого обладнання у зв’язку із закінчення строку дії договору оренди обладнання №14.

Судова колегія вважає, що як первісний, так і зустрічний позов підлягають лише частковому задоволенню, у зв’язку з наступним:

Спір по справі виник з причини того, що позивач вважає, що спірні договори не відповідають вимогам законодавства, а відповідач проти цього заперечує.

Згідно з ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав; присудження до виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент виникнення спірних договірних відносин, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, в редакції на час укладення спірних договорів, істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов’язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Оскільки, за вказаними вище договорами оренди, відповідач передав в оренду позивачу певне медичне обладнання, при цьому не погодивши умову про незастосування норм Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, то до цих договорів, місцевий господарський суд, на відносини щодо погодження, укладення, дії та припинення спірних договорів правомірно застосував норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Така позиція підтверджена і постановою Вищого господарського суду України від 07.10.09р. у цій справі, де прямо вказано, що оскільки договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем не містить умови про незастосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, то правовідносини у даному випадку одночасно регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР та положеннями вказаного закону.

У договорах №6 від 21.01.1999р., № 7 від 23.11.2000р., №8 від 21.03.2001р., №9 від 21.03.2001р., №1/02 від 28.02.2002р., №2/02 від 28.02.2002р., №3/02 від 28.02.2002р., №4/02 від 28.02.2002р., №5/02 від 28.02.2002р., №6/02 від 28.02.2002р., №11/02 від 29.03.2002р., №10/02 від 30.04.2002р., №12 від 14.11.2002р., №14 від 02.12.2002р. сторони погодили об’єкт оренди, його вартість без урахування його індексації, термін оренди, орендну плату без урахування її індексації, умови повернення об’єкту оренди, виконання зобов’язань, відповідальність сторін. Але, сторони у цих договорах не погодили такі суттєві умови договорів оренди, як вартість майна з урахуванням її індексації, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Тобто, суд першої інстанції вірно визнав зазначені договори неукладеними, і відмовив у визнанні їх недійсними, так як недійсним може бути визнано лише договір, який було укладено.

Даний висновок підтверджується п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.09 р. №9, в якому вказано, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини, у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Також, судова колегія підтримує позицію місцевого господарського суду щодо задоволення позовної вимоги позивача про визнання відсутності прав за спірними договорами на підставі ст. 20 Господарського кодексу України, оскільки спірні неукладені договори не можуть бути підставою виникнення, зміни або припинення прав та обов’язків за цими договорами.

Щодо зустрічного позову, судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. В зв’язку з тим, що спірні орендні відносини виникли між сторонами до прийняття вказаного кодексу, але продовжуються і до цього часу, при вирішенні спору має застосуваватись саме Цивільний Кодекс України 2004 р.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вже зазначалось раніше, 21.01.99р. - 02.12.02р. між позивачем та відповідачем було підписано 14 договорів оренди обладнання, за якими відповідач передав в оренду позивачу певне медичне обладнання.

Сторони при погодженні та підписанні вказаних договорів не дійшли згоди з усіх істотних умов, а саме з:

- вартості майна з урахуванням його індексації;

- орендної плати з урахуванням її індексації;

- порядку використання амортизаційних відрахувань відновлення орендованого майна;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов’язків сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Тому дані договори являються неукладеними і не можуть створювати прав та обов’язків для сторін, тобто позивач без достатньої правової підстави утримує майно відповідача, передане йому за вказаними неукладеними договорами, тому зобов’язаний повернути відповідачу зазначене вище майно.

Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується, що зустрічна позовна вимога відповідача про зобов’язання позивача повернути відповідачу передане в оренду майно є загалом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Однак, при цьому, колегія вказує, на те, що судом першої інстанції не повно було досліджено обставини справи щодо договору оренди обладнання №4/02 від 28.02.02р.

Так, судом не перевірено твердження відповідача про те, що позивачем втрачені передані йому в оренду за договором №4/02 від 28.02.2002 р. піч “Фотон” для обпалення кераміки, піскоструйний апарат загальною вартістю 10690 грн. та дані викладені в акті від 16.05.2008 р. прийому-передачі (повернення) орендованого обладнання за договором №4/02, в якому викладені претензії ЗАТ “СК “Гарант”, щодо викрадення у позивача вказаного обладнання в 2001 р. і повідомлення про це власника лише під час складання даного акту.

Щодо вказаного факту судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до листа №47/3-33 від 19.10.2001 р. Начальника СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві до головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №1 за заявою завідуючого стоматологічним відділенням КМКЛ № 1 Рашкевича С.І. по факту крадіжки майна з приміщення стоматологічного відділення лікарні порушено кримінальну справу № 2-9656 за ознаками злочину ч. 4 ст. 81 КК України.

Тобто, відповідач не міг передати позивачу в оренду у лютому 2002 року вказане майно, а саме: піч “Фотон” для обпалення кераміки, піскоструйний апарат, тому у нього відсутні підстави вимагати відшкодування вартості втраченого майна у розмірі 10690 грн.

Таким чином, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 вартості втраченого майна на суму 10690 грн., оскільки в задоволенні зустрічного позову у зазначеній частині вимог слід відмовити.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає в зв’язку з наступним:

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в зв’язку з не зазначенням у тексті рішення, яка саме редакція закону діяла на момент укладання кожного з оспорюваних договорів є безпідставним, оскільки кожна з редакцій містить всі вказані у рішенні істотні умови договору оренди державного та комунального майна, які не були обговоренні сторонами при укладенні спірних договорів оренди, а саме:

- Договір оренди № 6 від 21.01.1999 р. – редакція Закону станом на 14.10.1998 р.;

- Договори оренди № 7 від 23.11.2000 р., № 8 від 21.03.2001 р., № 9 від 21.03.2001 р. – редакція Закону станом на18.05.2000 р.;

- Договори оренди № 1/02 від 28.02.2002 р., № 2/02 від 28.02.2002 р., №3/02 від 28.02.2002 р., № 4/02 від 28.02.2002 р., № 5/02 від 28.02.2002 р., № 6/02 від 28.02.2002 р., №11/02 від 28.03.2002 р., № 10/02 від 30.04.2002 р., № 12 від 14.11.2002 р. – редакція Закону станом на 07.02.2002 р.

Не дослідження судом першої інстанції і не прийняття до уваги при розгляді даної справи рішень Господарського суду міста Києва № 16/653 від 13.12.2005 р., № 23/203 від 05.06.2006 р., № 21/184 від 23.04.2007 р., №17/511 від 21.05.2008 р. про стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 заборгованості за вказаними вище договорами оренди не являється порушенням норм процесуального права в зв’язку з тим, що в перелічених вище рішеннях не обговорювалось і не вирішувалося питання дійсності чи порядку укладання цих договорів, що було предметом перевірки у даному спорі.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд загалом повно і всебічно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку, окрім факту щодо договору оренди №4/02 від 28.02.2002 р.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в частині стягнення за зустрічним позовом з Київської міської клінічної лікарні №1 на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарантія” вартості майна в сумі 10690 грн. (п. 7 резолютивної частини рішення), оскільки в зазначеній частині зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито при частковому задоволенні вимог покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарантія” залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 р. у справі №6/25-38/468 скасувати в частині стягнення за зустрічним позовом з Київської міської клінічної лікарні №1 на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Гарантія” вартості майна в сумі 10690 грн. (п. 7 резолютивної частини рішення) і прийняти нове рішення, яким відмовити в зазначеній частині зустрічних позовних вимог.

В решті – рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2010 р. у справі №6/25-38/468 залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “Гарантія” (02140, м. Київ, просп. Бажана, 12, кв. 425; код 21562908) на користь Київської міської клінічної лікарні №1 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 121; код 01981738) державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 53,45(п’ятдесят три грн. 45 коп.) грн.

Справу №6/25-38/468 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.07.10 (відправлено)