Постанова № 12015977, 15.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2010                                                                                           № 4/415

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Кольфман Л.М. ( за довіреністю), Грідіна В.В. ( за довіреністю)

від відповідача: Михайленко Д.В. ( за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.12.2009

у справі № 4/415 ( .....)

за позовом                               Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до                                                   ВАТ "Страхова компанія "Нова"

про                                                   стягнення 437873,98 грн. по первісному позову та стягнення 210312,44 грн. по зустрічному позову

за зустрічним позовом

          Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова”

до          Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-гарант”

про          стягнення 210312,44грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року ТДВ “Страхова компанія “Альфа-гарант” (позивач) звернувся до ВАТ “Страхова компанія “Нова” (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з ВАТ «Страхова компанія «НОВА» суми перестрахового відшкодування у розмірі 279961, 19 грн., пені -106214, 62 грн., інфляційні збитки в сумі 48259, 90 грн., З % річних - 3438, 27 грн., а всього 437873, 98 грн. заборгованості за договором №91-017/06-03 від 27.12.2005р.

У липні 2009 року ВАТ “Страхова компанія “Нова” звернувся ТДВ “Страхова компанія “Альфа-гарант” до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з позивача суму по Рахункам - бордеро премій у розмірі 107675,26 грн., пені - 39301,47 грн., інфляційних в сумі 54556,49 грн., 3 % річних - 8779,22грн., всього 210312,44 грн.

У листопаді 2009 року ТДВ “Страхова компанія “Альфа-гарант” подала до Господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з ВАТ «Страхова компанія «НОВА» суму перестрахового відшкодування у розмірі 275714, 05 грн., пені -50179,96 грн. (за 183 дня), інфляційних в сумі 82 319, 63 грн., 3 % річних – 13 879, 00 грн., а всього 422 092, 64 грн. заборгованості за договором № 91-017/06-03 від 27.12.2005р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. у справі № 4/415 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ Страхова компанія «НОВА» ( м. Київ, вул. м. Раскової, 11, ЄДРПОУ 31241449) на користь ТДВ Страхова компанія „Альфа - Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 275 714,05 грн. перестрахового відшкодування, 50 179, 96 грн. пені, 82319,63 грн. інфляційних, 13 879,00 грн. 3% річних, 4220,92 грн. державного мита та 301,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частини первісного позову провадження у справі припинено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ Страхова компанія „Альфа - Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь ВАТ Страхова компанія «НОВА» ( м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ЄДРПОУ 31241449) 107 675,26 грн. перестрахового відшкодування, 19650,73 грн. пені, 54556,49 грн. індексу інфляції, 8 779,22 грн. 3% річних, 1 906,62 грн. державного мита та 285,57грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частини вимог про стягнення пені відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №4/415 від 03.12.2009р. в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме: при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідно до п.4 Угоди № 1, після проведення заліку взаємних однорідних вимог сторони не мають претензій одна до одної щодо перестрахування премій за договорами страхування, які зазначені у п. 1, п. 2 даної угоди. Отже, позивач по даних Рахунках Бордеро премій немає заборгованості перед відповідачем, а звідси і немає підстав і для стягнення штрафних санкцій.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі №4/415 від 03.12.2009р. в частині стягнення з відповідача суми заборгованості - 275714,05 грн., пені - 50179,96 грн., інфляційних - 82319,63 грн., 3% річних - 13879,00 грн., державного мита – 4220,92 грн., інформаційно – технічне забезпечення судового процесу – 301,00 грн., всього - 426614,80 грн., та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову позивачу, а в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи які мають значення для справи. А саме: при винесенні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що позивачем було порушено п.п.3.2.3., 3.4.3., 4.2. договору № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005 р. Також відповідач зазначає, що він не отримував від відповідача документи, що передбачені п. 3.2.2 договору.

Позивачем було надано письмовий відзив, в якому він заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважаючи їх не обґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності, та просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2009 року у справі №4/415 в частині задоволення зустрічного позову, в решті рішення залишити без змін.

          30.06.2010 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про залучення доказів у справі, в якому просить залучити до справи експертне заключення від 25.05.2010 року, виконане на замовлення позивача за № 03/1504 від 25.05.2010 р. аудитором Ф. Пчелінцевою, сертифікат № 001607 Аудиторської фірми «Алма - Аудит», свідоцтво № 002030 від 30.03.2001 року.

          Колегія суддів, дослідивши вищезазначені додаткові докази, які були подані позивачем, дійшла висновку, що вони не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 101 ГПК України «У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього»

          Таким чином, колегія суддів вважає, що експертне заключення від 25.05.2010 року, яке було проведено ПП Аудиторська фірма «АЛМА-АУДИТ» та надано ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Київського апеляційного господарського суду є неналежним доказом, оскільки ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» не обґрунтувало неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього і не може братися до уваги.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2005 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» було укладено договір № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005р.

Відповідно до пункту 1.1. договору встановлено умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного (обов'язкового) перестрахування ТЗ на засаді ексцеденту сум.

За умовами пункту 2.13 договору основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення Перестрахувальником щомісячних Рахунків - бордеро премій, щомісячних Рахунків -бордеро збитків та щоквартального Переліку збитків, які заявлені але не сплачені.

Як зазначено в абзаці першому пункту 3.2.2 договору, перестрахувальник зобов'язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати Перестраховику Рахунок-бордеро премій та Рахунок-бордеро збитків. Один раз в квартал, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати Перестраховику Бордеро заявлених, але не сплачених збитків. Під звітним кварталом розуміємо календарні квартали 2006 року.

Перестраховик має право вимагати від Перестрахувальника надати йому додаткову інформацію (якщо така інформація є в розпорядженні Перестрахувальника) та копію договору страхування щодо окремих ризиків, зазначених в Рахунку-бордеро премій.

Вимагати від Перестрахувальника надати копії документів, зазначених в п. 3.2.3.3. Договору, що стосуються окремого страхового випадку.

За умовами договору, Перестраховик зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника Рахунку-бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань (перелік зазначений в п.3.2.3) сплатити Перестрахувальнику свою частку в сумі страхового відшкодування, зазначену в такому Рахунку - бордеро збитків.

Пунктом 3.4.4. Договору передбачено, що «У випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п. 4.3. цього договору, протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від Перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування сплатити свою частку у сумі страхового відшкодування».

Відповідно до п. 3.4.5. договору відшкодовувати Перестрахувальнику свою частку в витратах Перестрахувальника на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитків оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки органів МВС, тощо).

Втрати Перестрахувальника на врегулювання збитку не можуть перевищувати 10,0 % страхової суми по відповідному договору страхування.

Згідно п. 3.4.6. договору направляти Перестрахувальнику повідомлення про згоду чи відмову стосовно змін умов перестрахування конкретного транспортного засобу, які були направлені йому відповідно до п. 3.1.6 договору протягом 1 (одного) робочого дня з дати отримання такого запиту.

Як вбачається з абзацу першого пункту 4.3 договору збитки, суми страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, можуть перевищувати суму 70 000 грн., врегульовуються окремо (індивідуально) і не включаються до щомісячного Рахунку - бордеро збитків.

Пунктом 4.4 договору встановлюється касовий збиток Перестрахувальника, який становить 70 000 грн.

Відповідно до матеріалів справи, 27.12.2005 позивач та відповідач уклали додаток № 1 до договору, в якому узгодили базові нетто-тарифи в залежності від типу наземних транспортних засобів.

На виконання умов договору позивач та відповідач уклали Рахунок - бордеро збитків:

Рахунок Бордеро збитків № 5-2 за травень 2006 р., згідно п. 5 - 3 934,50 грн. (Лист-вимога № 1108 від 24.07.2006 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 8 за серпень 2006 р., згідно п. 12, 15 - 14 653,90 грн. (Лист-вимога № 1195 від 24.04.2007 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 9 за вересень 2006 р., згідно п. 13 - 181,69 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 10 за жовтень 2006 р., згідно п. 18-11 828,70 грн. (Лист-вимога № 1858 від 25.06.2007 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 11 за листопад 2006 р., згідно п. 24, 25, 69-18 901,91 грн. (Лист-вимога № 2460 від 08.08.2007 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 13 за січень 2007 р., згідно п. З, 7, 13, 19, 33, 40, 56, 61-2 901,09 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 14 за лютий 2007 р., згідно п. 11, 75, 90, 93, 97, 98 - 12 463,68 грн. (Лист-вимога № 332 від 05.02.2008 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 15 за березень 2007 р., згідно п. 38, 51, 58, -26 623,38 грн. (Лист-вимога № 1678 від 20.05.2008 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 15 за березень 2007 р., згідно п. 21, 47, 55, 56, 69 -З 093,74 грн.

Рахунок Бордеро збитків № 17 за травень 2007 р., згідно п. 9, 33, 89 - 12 179,31 грн. (Лист-вимога № 4930 від 13.11.2008 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 18 за червень 2007 р., згідно п. 8, 15, 18, 21, 27-29, 31, 34, 35, 37, 40, 43, 44, 49, 51, 55, 57, 59, 60, 63, 67 - 43 503,62 грн. (Лист-вимога № 09/982 від 22.01.2009 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 19 за липень 2007 р., згідно п. 1, 2, 4, 6-12, 15, 18, 20, 22, 23, 26, 27, 29-32, 34, 36-41, 43, 44, 47-53, 55, 57-61, 63, 65, 66, 69-71 - 18 297,74 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 20 за серпень 2007 р., згідно п. 1,2, 6, 10-12, 14, 17-19, 22-27, 30-32, 34, 36, 38-43, 45-49, 51, 54-56, 58-63, 65, 67-72, 74-77, 79, 81-83 -19 045,33 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 21 за вересень 2007 р., згідно п. 1, 3-5, 8-11, 13, 15-18, 21, 22, 24, 25, 28-30, 33-39, 41, 42 - 10 193,44 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 22 за жовтень 2007 р., згідно п. 1, 3, 5, 7, 8, 10-15, 17, 19-25, 27-36, 39, 40-47, 49, 51, 52, 56-58, 60, 62-64, 66-70, 72-76 - 18 907,33 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 23 за листопад 2007 р., згідно п. 2, 3, 5-7, 10-12, 15-24-5 348,01 грн.;

Рахунок Бордеро збитків № 25 за січень 2008 р., згідно п. 6, 8 -4 275,32 грн. (Лист-вимога № 1987 від 04.06.2008 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 26 за лютий 2008 р., згідно п. 2 - 727,70 грн. (Лист-вимога № 1390 від 24.04.2008 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 29 за травень 2008 р., згідно п. 1-3-1 383,76 грн. (Лист-вимога № 09/862 від 19.02.2009 р.);

Рахунок Бордеро збитків № 30 за червень 2008 р., згідно п. 5 - 2 505,67 грн. (Лист-вимога № 4300 від 09.10.2008 р.);

Лист-вимога № 1245 від 26.04.2007 р. - Страхувальник - Старих Олег Анатолійович - 24 907,65 грн.;

Лист-вимога № 2501 від 10.08.2007 р. - Страхувальник - Марченко Андрій Михайлович - 19 950,32 грн.

Згідно ст. 12 Закону України «Про страхування», Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Дослідивши належні та допустимі докази у справі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як свідчать матеріали справи, 27 грудня 2005 року між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА» було укладено договір № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що перестрахування здійснюється на облігаторній пропорційній основі на засаді ексцеденту сум з пропорційним розподілом суми ексцеденту між перестраховиками.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, Перестраховиком не було сплачено частини страхового відшкодування за перестрахованим ризиком. А отже, порушено зобов'язання, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що загальна сума боргу по несплаті частини страхового відшкодування за перестрахованим ризиком за договором складає 275 714,05 грн., а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за своєчасне виконання передбачених договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

За таких обставин, порушення відповідачем умов передбачених п. 11.3 договору від 27.12.2005р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем також обгрунтовано заявлена уточнена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню в сумі 50 179,96 грн., відповідно до уточненого розрахунку позивача.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За таких обставин, судом першої інстанції також правомірно була задоволена уточнена вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних в сумі 82 319,63 грн. та 13 879,00 грн. інфляційних.

Посилання відповідача, в апеляційній скарзі на те, що ним не отримувались документи, що передбачені п. 3.2.2 договору, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази на підтвердження направлення позивачем на адресу відповідача відповідних документів поштовим зв’язком (фіскальні чеки відділення поштового зв’язку, реєстри на відправлення поштової кореспонденції з відбитком календарного штемпеля.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не обґрунтована та не заслуговує на увагу, а позовні вимоги, судом першої інстанції обгрунтовано були задоволені, відповідно до уточненого розрахунку позивача. В решті частині позову, враховуючи заяву позивача про уточнення позовних вимог, господарським судом міста Києва правомірно було припинено провадження у справі, згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору. При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач не надав до суду першої інстанції належних та допустимих доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

Стосовно зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2005 року між ВАТ «Страхова компанія «НОВА» та ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» було укладено договір № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум та додаткові угоди до нього, а саме: 1. Додаткова угода № 1 від 02.01.2006 р., 2. Додаткова угода № 2 від 01.02.2006 р., 3. Додаткова угода № 3 від 01.04.2006 р., 4. Додаткова угода № 4 від 14.04.2007 р.

За умовами п. 3 п.п. 3.2.4. договору № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум «протягом 5-ти робочих днів, з дати отримання від Перестраховика підписаного примірника Рухунку-бордеро премій, сплатити Перестраховику премію за цим Рахунком-бордеро».

Як встановлено судом першої інстанції неналежне виконання зобов'язань Товариством з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант», а саме: п. 3 п.п. 3.2.4. Договору № 91-017/06-03 призвело до заборгованості ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» по сплаті наступних Рахунків-бордеро премій:

1. Рахунок Бордеро премій № 06-03/01 за січень 2006 року, згідно п. 2, 4, 48, 49, 69 - 2 660,09 грн.

2. Рахунок Бордеро премій № 06-03/02 за лютий 2006 року, згідно п. 5, 17, 22,

27,44, 51, 62,/Р-4 962,71 грн.

3. Рахунок Бордеро премій № 06-03/03 за березень 2006 року, згідно и. 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, ЗО, 31, 35, 66, 73, 100, 109, 135, 154, 155, 160, 184, 189, 190, 193, 217, 225, 240, 247, 249,251,254- 14 033,62 грн.

4. Рахунок Бордеро премій № 06-03/04 за квітень 2006 року, згідно п. 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31,32,33,34,35,37,38,39,40,41,42,51,52,61,63,73,81, 103, 108, 112, 119, 164,209,211,217, 218,- 10226,95 грн.

5.Рахунок Бордеро премій № 06-03/05 за травень 2006 року, згідно п. 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, ЗО, 31, 32, 59, 67, 89, 146, 171,200, 240-6 830,02 грн.

6. Рахунок Бордеро премій № 06-03/06 за червень 2006 року, згідно п. 1,6, 8, 27, 37, 38, 39, 57, 63, 70, 74, 88, 95, 105, 164, 170, 172, 186, 205, 206, 207, 224, 244, 245, 254, 255,257,- 12 184,91 грн.

7. Рахунок Бордеро премій № 06-03/07 за липень 2006 року, згідно п. 67, 76, 78, 91, 153, 168, 199, 212, 214, 221, 228, 236, 25/1, 252, 306, - 7 428,56 грн.

8. Рахунок Бордеро премій № 06-03/08 за серпень 2006 року, згідно п. 12, 19, 21, 28, 29, 30, 31, 34, 35, 50, 53, 61, 68, 72, 74, 85, 104, 107, 114, 123, 126, 127, 129, 133, 137, 148, 157, 161, 170, 172, 180, 191, 192, 196, 199, 225, 230, 236, 237, 256, 258, 262, 265,- 16 864,23 грн.

9. Рахунок Бордеро премій № 06-03/09 за вересень 2006 року та Додаткова угода № 1 до Рахунку Бордеро премій, згідно п. 16, 17, 30, 41, 52, 61, 62, 63, 64, 65, 67, 68, 69, 70, 81, 92, 102, 118, 124, 165, 169, 174, 190, 215, 240, 245, 251, 255, 275, 277, 280, 191, 192, 196, 199, 225, 230, 236, 237, 256, 258, 262, 265,- 2, 7, 8, 10, 31, 32, - 18 919,13 грн.

10. Рахунок Бордеро премій № 06-03/10 за жовтень 2006 року, згідно п. 6, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 26, 31, 37, 50, 66, 84, 89, - 7 978,41 грн.

11. Рахунок Бордеро премій № 06-03/11 за листопад 2006 року, згідно п. 6, 13, 18, 29, 61, 67, 84, 85, 89, 91, 121, 122, 125,-3 292,88 грн.

12. Рахунок Бордеро премій № 06-03/12 за грудень 2006 року, згідно п. 50, 75, 83, -2 293,76 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТДВ Страхова компанія «Альфа - Гарант» по сплаті Рухунку-бордеро премій за договором № 91-017/06-03 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005 р. складає - 107 675,26 грн.

Пунктом 11.3. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0.1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

Дослідивши зустрічний позов, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно визнав його обґрунтованим, та таким що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, сума премій по рахунку - бордеро премій складає 107 675,26 грн., і тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, на думку колегії, вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних в сумі 8 779,22 грн. та 54 556,49 грн. інфляційних правомірно була задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Пунктом 11.3. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність одна перед одною за своєчасне виконання передбачених договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

За таких обставин, порушення відповідачем умов передбачених п. 11.3 договору., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору, обгрунтовані та заслуговують на увагу, але вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 9301, 47 грн. (за 365 прострочених днів) правомірно була задоволена частково, у розмірі 19650, 73 грн. оскільки, у відповідності до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, колегія суддів вважає, що за прострочення терміну платежу з відповідача по зустрічному позову правомірно було стягнуто, судом першої інстанції, пеню у розмірі 19650, 73грн. (183 прострочених днів).

Колегія суддів, встановила, що відповідач за зустрічним позовом не надав до суду першої інстанції належних та допустимих доказів по справі на спростування позовних вимог в частині основного боргу, інфляційних, річних та 19650, 73 грн. пені. В свою чергу позивач довів, що його зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно були задоволені в частині основного боргу, інфляційних, річних та 19650, 73 грн. пені, в решті частини пені правомірно відмовлено судом першої інстанції на підставі вищевикладеного.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, позивач та відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надали суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим, законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2009р. у справі №4/415 залишити без змін.

2. Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-гарант” та Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова” залишити без задоволення.

3.Матеріали справи №4/415 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.07.10 (відправлено)