Постанова № 12015826, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 51/600

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Савицька Н.О. (дов. від 02.11.2009 року б\н); Рябчун О.І. (дов. від 12.01.20010 року , № 02)

відповідача: не з’явився

третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "ЕнергоСвіт" ТОВ "Будівельна компанія "Нігма"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2010

у справі № 51/600 ( .....)

за позовом                               Дочірнє підприємство "ЕнергоСвіт" ТОВ "Будівельна компанія "Нігма"

до                                                   Київська міська рада

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про                                                   визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.09.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2010 року у справі № 51\600 за позовом Дочірнього підприємства “ЕнергоСвіт” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” (далі по тексту – позивач, ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” ) до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.0-9.2008 року – в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2010 року у справі № 51\600.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті зазначеного рішення, судом першої інстанції порушено вимоги чинного законодавства, а саме норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 року апеляційну скаргу ВАТ “СК “Нова” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 45 хв. 29.06.2010 року.

29.06.2010 року в судове засідання з’явився представник відповідача. Представники позивача та третьої особи не з’явились. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 13.07.2010 року на 12 год. 00 хв.

13.07.2010 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники позивача. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились. Про час та місце розгляду справи всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, беручи до уваги положення ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Представники позивача в судовому засіданні усно просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.09.08р., укладеного між ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” та Київською міською радою. Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю позивача використовувати орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням через наявність на ділянці нерухомого майна.

Під час розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги та 10.03.2010 року звернувся з заявою про зміну предмету позову в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить суд:

- зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, площею 0,1109 га, кадастровий № 8000000000:85:341:0018, розташованої по вул. Почайнинській, 24 у Подільському районі м. Києва, а саме: знести не житлові споруди (гаражі), самочинно збудовані невідомими забудовниками та привести земельну ділянку у придатний для цільового використання стан,

- визнати пункти 4.3, п. 4.4 договору оренди земельної ділянки від 12.09.08р. недійсними з моменту їх укладення,

- об’єднати, в порядку ст. 58 ГПК України, його позовні вимоги, пов’язані між собою підставами виникнення та підтвердженими доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

При цьому, під зміною предмета позову слід розуміти зміну матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, яка ґрунтується на тих же фактичних обставинах, які були викладені у позовній заяві. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

В той же час, як вбачається з заяви про зміну підстав позову (уточнення позовних вимог) позивачем заявлено додаткову вимогу –про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою, площею 0,1109 га, кадастровий № 8000000000:85:341:0018, розташованої по вул. Почайнинській, 24 у Подільському районі м. Києва, а саме: знести нежитлові споруди (гаражі), самочинно збудовані невідомими забудовниками та привести земельну ділянку у придатний для цільового використання стан.

Беручи до уваги, що нормами ст. 22 ГПК України не передбачено заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві, колегія суду погоджується з висновком суду щодо прийняття до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) лише в частині зміни предмета позову, тобто щодо зміни матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, яка ґрунтується на тих же фактичних обставинах, які були викладені у позовній заяві, про визнання пунктів 4.3, п. 4.4 договору оренди земельної ділянки від 12.09.08р. недійсними з моменту їх укладення. А в іншій частині суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

Також, на думку колегії суду, судом першої інстанції обґрунтовано було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про об’єднання, в порядку ст. 58 ГПК України, його позовних вимог, пов’язаних між собою підставами виникнення та підтвердженими доказами з огляду на те, що ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” не конкретизовано, які позовні вимоги він змінює та має намір об’єднати.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1614/4447 “Про передачу ДП “ЕнергоСвіт”ТОВ “Будівельна компанія “Нігма” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними та торговельними приміщеннями на вул. Почайнинській, 24 у Подільському районі м. Києва” передано позивачу в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними та торговельними приміщеннями на вул. Почайнинській, 24 у Подільському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

На виконання вищевказаного рішення Київської міської ради та вимог діючого законодавства, 12.09.08р. між ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки (далі по тексту – договір), відповідно до якого відповідач на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007р. № 1614/4447, за актом приймання-передачі зобов’язався передати, а позивач –прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за № 1167, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 18.09.08р. за № 85-6-00415. а згідно з акту прийому-передачі земельної ділянки від 18.09.08 року, відповідачем було передано ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” об’єкт оренди .

Відповідно до умов договору, а саме п. 2.1 - об’єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування – вул. Почайнинська, 24 у Подільському районі м. Києва; розмір –0,1109 га; цільове призначення –для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими офісними та торговельними приміщеннями; кадастровий номер –8000000000:85:341:0018.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у розмірі 11,25 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Також, умовами договору - пунктом 4.3 передбачено, що у випадку, якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом 5 місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради, зазначеного у п. 1.1 договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 договору) на період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п’ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з п. 4.4 договору, після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у п’ятикратному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п. 4.2 договору.

ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма”, звертаючись до суду зі зміненими позовними вимогами зазначає, що вищевказані пункти 4.3-4.4 договору суперечать нормам діючого законодавства та порушують їх права та інтереси.

Колегія суду погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до вимог статті 6 Закону України “Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Положеннями статті 124 Земельного кодексу України та розділу ІІ Закону України “Про оренду землі” передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, що проводиться у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 125 Земельного кодексу України встановлено заборону використання земельної ділянки до визначення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Відповідно до положень оскаржуваних позивачем п.п. 4.3.- 4.4. договору передбачено, що “у випадку, якщо договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п’яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради зазначеного у п.п. 1.1 цього договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 договору) на період, аналогічний терміну прострочення терміну укладання договору оренди землі, встановлюється у п‘ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Після закінчення періоду за який сплачується орендна плата у п‘ятикратному розмірі, орендна плата розраховується відповідно до п. 4.2 договору”.

Між тим, відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 18 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, за змістом п.п. 4.3-4.4 договору оренди земельної ділянки, фактично встановлено зобов’язання щодо сплати орендної плати виходячи з періоду з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради до укладення договору оренди землі, тобто розмір орендної плати поставлено в залежність від обставин, що існували до укладення договору оренди, що прямо суперечить вимогам ст. 15 Закону України “Про плату за землю” та ст. 18 Закону України “Про оренду землі” та, відповідно до положень ст. 215 ЦК України є підставою для визнання правочину в цій частині недійсним.

Окрім того, встановлене у спірних пунктах договору зобов’язання вимагає від орендаря сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі невчасного підписання ним договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Згідно з положеннями статті 207 Господарського кодексу України нікчемними визнаються умови типових договорів і договорів приєднання, що вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про те, що п.п. 4.3 –4.4 договору оренди земельної ділянки суперечать вимогам Законів України “Про плату за землю” та “Про оренду землі”, а тому позовні вимоги ДП “ЕнергоСвіт” ТОВ “БК “Нігма” підлягають задоволенню, а спірні пункти договору мають бути визнані недійсними.

Відповідно до положень частини 3 статті 548 ЦК України недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання не спричиняє недійсність основного зобов’язання.

Оскільки спір у даній справі виник у зв’язку із тим, що позивач вважає, що вищевказані пункти договору суперечить положенням чинного законодавства України, оскільки завідомо порушують права та інтереси позивача, містять неправомірну вимогу про сплату непропорційно великого розміру санкцій за несвоєчасне укладання договору оренди, то у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

В свою чергу, слід також зазначити необґрунтованість посилання суду першої інстанції на п. 7 ст. 28 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві” (в редакції, яка діяла на момент винесення рішення КМР № 1614/4447 від 27.12.2007р.), відповідно до якого - якщо договір оренди землі не підписаний зацікавленою особою в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельної ділянки в оренду, розмір орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків від грошової оцінки земельної ділянки .

Так, ні умови договору, де є посилання на рішення Київської міської ради від 27.12.2007 року за № 1614\4447, ні вищезазначене рішення Київської міської ради не містять посилань на рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві” як на правову підставу укладання спірного договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, на думку колегії суду, позивачем апеляційні вимоги доведені в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд не повно з’ясував всі обставини справи та не вірно застосував норми матеріального права, що призвело до скасування прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “ЕнергоСвіт” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.04.2010 року у справі № 52\600 за позовом Дочірнього підприємства “ЕнергоСвіт” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” до Київської міської ради, третя особа, що на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.09.2008 року – скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Дочірнього підприємства “ЕнергоСвіт” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” задовольнити.

Визнати недійсними п.п. 4.3-4.4. договору оренди земельної ділянки від 12.09.2008 року , укладеного між Дочірнім підприємством “ЕнергоСвіт” Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” та Київською міською радою та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за № 1167, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 18.09.08р. за № 85-6-00415.

4. Стягнути з Київської міської ради ( 01044 м. Київ, вул. Хрещатик 36 , код ЄДРПОУ 22883141) на користь Дочірнього підприємства “ЕнергоСвіт” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Нігма” (04050 м. Київ, вул. Пимоненка 13-б, код ЄДРПОУ 30973053) 127 грн. 50 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне задоволення судового процесу.

5. Зобов’язати господарський суд м. Києва видати відповідний наказ

Справу № 51\600 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді