Постанова № 12015822, 13.07.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010                                                                                           № 23/292

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Комельга С.В. (директор);

Руденко І.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - Малєєв Є.С. (представник за довіреністю);

від третьої особи – не з‘явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "ЛеЮр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.03.2010

у справі № 23/292 ( .....)

за позовом                               ТОВ "КСВ-Буд"

до                                                   ТОВ "ЛеЮр"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра"

про                                                   стягнення 187179,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд»звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» 187 179,72грн., у тому числі 51671,94грн. основної заборгованості, 104346,66грн. гарантійного фонду, 6703,26грн. збитків, 4930,90грн. інфляційних втрат, 2485,77грн. 3% процентів річних та 17041,19грн. пені.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» уточнювало свої позовні вимоги та просило суд стягнути на його користь 51671,94грн. основного боргу, 104346,66грн. гарантійний фонд, 6703,15грн. збитків, 1741,27грн. 3% річних, в іншій частині позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» заявило відмову.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року у справі №23/292 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» 51671,94грн. заборгованості за виконані роботи, 104346,66грн. гарантійного фонду, 4930,90грн. інфляційних, 2485,77грн. 3 % річних, 1634,35грн. державного мита та 206,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. По решті - відмовлено.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» умов генеральної угоди від 15.03.2007 року, протоколу розуміння та договору про розірвання угоди генерального підряду, в частині оплати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2010 року у справі №23/292 скасувати та прийняте нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована відсутністю доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» умов п.п. 3.1.1. - 3.1.4. Договору про розірвання; висновок щодо строку сплати гарантійного строку не відповідає дійсним обставинам справи.

Також апелянт посилається на сплату 51671,94грн. згідно платіжного доручення №428 від 21.01.2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» стверджує, що господарським судом міста Києва невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, не застосовано ст.ст. 538, 613 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України. Враховуючи вимоги ст.ст. 612, 613, 538 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, на думку апелянта, останній має усі законні підстави до повного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» відповідних етапів, згідно п. 3.1. Договору про розірвання, зупинити виконання свого обов‘язку.

Окрім цього, апелянт посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 43, 38, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, не врахування господарським судом міста Києва уточненого розрахунку позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» заперечує проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, посилаючись на належне виконання умов Договору про розірвання, зокрема, п.п. 3.1.1. – 3.1.4. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» зазначає, що відсутні докази щодо витрат, які апелянт здійснив або мав здійснити, що необхідні для компенсації належним чином виконаних зобов‘язань.

Від Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, порадившись, приходить висновку, що клопотання задоволенню не підлягає. Окрім цього, суд обмежений процесуальними строками під час розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» - Замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» - Генпідрядник укладено угоду генерального підряду на реконструкцію нежитлових приміщень Замовника площею 5028,7 м2 у місті Біла Церква по вулиці Першого травня 13.

Згідно п. 12.1. Договору термін початку виконання робіт за цією угодою: 15 березня 2007 року.

Термін завершення всіх робіт Генпідрядника та відкриття об‘єкта за цією Угодою визначається як 01 грудня 2007 року. Деякі прикінцеві роботи, що не перешкоджають проведенню робочих комісій та монтажу технологічного обладнання, можуть за дозволом Замовника виконуватись до 15 грудня – п. 12.2.

Додатковою угодою від 15 березня 2008 року сторони продовжили термін завершення всіх робіт до 01 листопада 2008 року.

16 січня 2009 року сторони підписали протокол розуміння про наступне: по акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.12.2008 року загальна заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» складає 51671,94грн., Гарантійний фонд, утриманий на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» складає 131346,66грн.

Сторони не мають претензій один до одного по об‘ємам виконаних робіт та передачі будівельних матеріалів, на загальну суму 264888,91грн. та згідно накладної №РН-0000008.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.12.2008 року та підписаного сторонами 16.01.2009 року протоколу розуміння за договором генерального підряду від 15.03.2007 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» за виконані роботи склала 51671,94 грн. Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» 51671,94грн. ним сплачено по платіжному дорученню №428 від 21.01.2009 року.

Однак, як свідчать матеріали справи грошові кошти у сумі 51671,94грн. знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» №26001004604001 в КБ «Надра» та на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» не поступали, про що свідчать банківський витяг по рахунку останнього та скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр», копії в матеріалах справи.

Відповідно до п. 30.4 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

З огляду на викладене, вимога по стягненню 51671,94грн. заборгованості за виконані роботи є обґрунтованою, підлягає задоволенню.

18 лютого 2009 року сторони підписали договір про розірвання угоди генерального підряду б/н від 15 березня 2007 року, за яким Замовник та Генпідрядник вирішили за взаємною згодою достроково розірвати угоду генерального підряду б/н від 15 березня 2007 року.

Згідно п. 3.1.1. зазначеного договору Сторони обумовили, що Генпідрядник зобов‘язався виконати всі зауваження, виявлені інспектором ДАСК на об‘єкті в ході планової перевірки, за власний рахунок сплатити штрафи, пов‘язані з генпідрядною діяльністю на Об‘єкті.

Генпідрядник зобов‘язався здійснити повний розрахунок із коштів гарантійного фонду з ЗАТ БСУ-548 «Сантехмонтаж», орієнтованою вартістю 50000,00грн., при цьому погашення суми заборгованості проводиться в процентному відношенні від перерахованої суми гарантійного фонду до повного погашення.

Генпідрядник зобов‘язався розрахуватись з іншими Субпідрядниками на свій розсуд і за власний рахунок.

Генпідрядник гарантує, що Замовнику передано правильно заповнена будівельна і виконавча документація, заповнені журнали загальних робіт, зварювальних робіт, акти прихованих робіт, сертифікати якості, згідно Акту приймання-передачі будівельної і виконавчої документації від 25.12.2008 року п.п. 3.1.2. – 3.1.4. Договору про розірвання.

За умовами зазначеного Договору Замовник зобов‘язався оплатити Генпідряднику суму гарантійного фонду в розмірі 131346,66грн. після виконання Генпідрядником всіх зобов‘язань за цим договором про розірвання у порядку, що визначений п. 3.2.2. У випадку неякісного чи неповного виконання Генпідрядником зобов‘язань за цим Договором про розірвання Замовник має право утримати суму необхідну для компенсації виконання невиконаних Генпідрядником зобов‘язань із гарантійного фонду.

Пунктом 3.2.2. Договору Замовник зобов‘язався оплатити Генпідряднику суму Гарантійного фонду при якісному і повному виконанні Генпідрядником зобов‘язань за цим Договором наступним чином: 27000,000грн. підлягають сплаті не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання Договору про розірвання; залишок у розмірі 104346,66грн. буде сплачено поетапно по виконанню своїх зобов‘язань Генпідрядником. За умови повного виконання Генпідрядником своїх зобов‘язань по даному Договору про розірвання, повна оплата вищевказаного залишку буде здійснена до 30 березня 2009 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» свої зобов‘язання в частині сплати 27000,00грн. виконало, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 19.02.2009 року та банківським витягом від 19.02.2009 року, копія в матеріалах справи.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» згідно актів прихованих робіт №№45, 47, 48 внесло зміни в проектну документацію; уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ-Сервіс» угоду про погашення заборгованості 11.02.2009 року; розрахувався із ЗАТ БСУ-548 «Сантехмонтаж».

Щодо виконання п. 3.1.4. Договору про розірвання, то у протоколі порозуміння від 16.01.2009 року зазначено, що передані правильно заповнена будівельна та виконавча документація, заповнені журнали загальних робіт, зварювальних робіт, акти прихованих робіт, сертифікати якості згідно Акту приймання-передачі будівельної і виконавчої документації від 25.12.2008 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» становить 104346,66грн., яка мала бути сплачена до 30 березня 2009 року.

Статтею 318 Господарського кодексу України та статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення іншої сторони збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Доказів оплати до суду не подано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов‘язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в частині стягнення збитків, оскільки відповідно до п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Що належним чином Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» не наведено та не доведено.

Разом з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» в процесі розгляду справи уточнювались позовні вимоги на що суд першої інстанції не відреагував.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд міста Києва всупереч ст.ст. 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України не дав належної оцінки уточненню позовних вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд».

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2010 року у справі № 23/292 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2010 року у справі № 23/292 змінити та викласти у наступній редакції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» (02094, м. Київ, вулиця Віскозна, будинок 5, ідентифікаційний код 31987926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» (04213, м. Київ, вулиця Прирічна, будинок 1-А, квартира 52, ідентифікаційний код 34709517) 51671,94грн. заборгованості за виконані роботи; 104346,66грн. гарантійного фонду; 1741,27грн. 3% річних; 1 577,59грн. державного мита та 198,90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині без змін.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КСВ-Буд» (04213, м. Київ, вулиця Прирічна, будинок 1-А, квартира 52, ідентифікаційний код 34709517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеЮр» (02094, м. Київ, вулиця Віскозна, будинок 5, ідентифікаційний код 31987926) 28,37грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.          Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

4.          Матеріали справи № 23/292 повернути господарському суду міста Києва.

5.          Копію постанови надіслати сторонам у справі та третій особі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

15.07.10 (відправлено)