Рішення № 120153642, 02.07.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 р. № 400/444/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2023 № 948030176501, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-2), в якій просить:

« 1. Визнати протиправним і скасувати Рішення від 11.12.2022 № 948030176501 про відмову в перерахунку пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, ОСОБА_1 пенсію за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з 13.12.2023 з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати довідки від 06.12.2023 № 1536/09.01-3 про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 1537/09.01-3 про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії держаного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), № 1538/09.01-3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад в органах місцевого самоврядування, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади» державної служби видані Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII „Про державну службу (далі Закон № 889-VIII). Позивач вказує, що відповідач-2 не зарахував до стажу державної служби період її служби в органах місцевого самоврядування.

Ухвалою від 19.01.2024 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи та доказів, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду належно засвідчені копії всіх документів, на підставі та з урахуванням яких прийняте оскаржуване позивачем рішення про відмову в призначенні пенсії; зобов`язав позивача у 10-денний строк з дня вручення копієї ухвали подати до суду: копію заяви від 13.12.2023; письмові пояснення щодо того, за яким пунктом Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (10 або 12) позивач має право на призначення пенсії; зазначити, якими з доданих до позову доказів підтверджується дотримання відповідних умов (встановлених або пунктом 10, або пунктом 12).

У відзивах на позовну заяву відповідачі проти позовних вимог заперечують та просять відмовити в позові, посилаючись на недостатність у позивача стажу державної служби.

Відповідач-2 подав до суду повідомлення про неможливість виконання ухвали від 19.01.2024, посилаючись на повернення пенсійної справи позивача відповідачу-1, в якого позивач перебуває на обліку як пенсіонер за віком.

Позивач на ухвалу від 19.01.2024 не відреагувала. Ухвала від 19.01.2024 вручена позивачу 19.01.2024 доставленням на її електронну пошту, зазначену в позовній заяві. Визначаючи дату вручення позивачу копії ухвали від 19.01.2024 як 19.01.2024, суд урахував, що в постанові від 06.03.2023 у справі № 753/19393/20 Верховний Суд виходив із того що, "якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV).

13.12.2023 позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIII, що визнається сторонами.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянув відповідач-2.

За наслідками розгляду заяви позивача відповідач-2 прийняв рішення № 948030176501, датоване 11.12.2023 (вочевидь, дата містить описку, ураховуючи, що заява подана 13.12.2023), яким відмовив позивачу в переведенні з пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII. Як підставу для відмови відповідач зазначив, що з 25.07.2005 позивач працює на посадах місцевого самоврядування, які з 04.07.2001 не відносяться до категорій посад державних службовців.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно зі статтею 22 Закону України від 07.06.2001 № 2493-Ш «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493-ІІІ ), до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Положення вказаного Закону не передбачають прийняття окремого порядку, щодо обчислення стажу служби в органах місцевого самоврядування.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України № 889-VIII та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.

Пункт 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачає, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби та служби в органах місцевого самоврядування за періоди роботи (служби, навчання) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло до 01.05.2016, а за періоди роботи (служби, навчання) з 01.05.2016 відповідно до статті 46 Закону та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі Порядок № 283), додатку до нього та інших нормативно-правових актів.

Пункт 2 Порядку № 283 передбачає, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону № 2493-ІІІ, а також на інших посадах, не передбачених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Також до набрання чинності Законом № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширювалась чинність Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

З набранням чинності Закону № 2493-ІІІ керівні працівники і спеціалісти місцевих рад набули статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Стаття 2 Закону № 2493-ІІІ визначає, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і одержує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 22 Закону № 2493-ІІІ, до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється чинність цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Суд зазначає, відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ (в останній чинній редакції), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (№ 1058-1V), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунуту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2493-ІІІ, дія Закону України «Про державну службу» (№ 3723-ХІІ) поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР), цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовувалася до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов переконання, що стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування повинен бути зарахований до стажу державної служби.

Одночасно суд вказує, що матеріали справи не містять розрахунку страхового стажу позивача. Позивач не зазначила в позові, стаж державної служби якої тривалості вона, на її думку, має. Позивач на виконання ухвали від 19.01.2024 не повідомила, за яким, на її думку, пунктом Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (10 або 12) позивач має право на призначення пенсії; не зазначила, якими з доданих до позову доказів підтверджується дотримання відповідних умов (встановлених або пунктом 10, або пунктом 12).

У спірному рішенні відповідач-2 установив, що з 25.07.2005 позивач працює на посадах в органах місцевого самоврядування. Суд дослідив копію трудової книжки позивача і установив, що позивач дійсно з 25.07.2005 до 31.07.2023 працювала на різних посадах в органах місцевого самоврядування.

За такого суд установив, що позивач має щонайменше 18 років стажу роботи, який має зараховуватися до стажу державної служби. Записи в трудовій книжці позивача свідчать, що станом на дату набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016) позивач працювала на посаді, стаж роботи на якій має зараховуватися до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 10 Розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами статті 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У статті 37 Закону № 3723-XII також зазначено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622), передбачає призначення пенсії державного службовця на підставі відповідних довідок про заробітну плату (пункт 5).

Ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзивах на на позовну заяву немає доводів про невідповідність наданих довідок вимогам чинного законодавства, які мали б наслідком неможливість урахування їх для цілей призначення пенсії.

Суд не вважає позовні вимоги щодо вказаних довідок передчасними, оскільки чинне законодавство не передбачає призначення пенсії без урахування довідок про заробітну плату, а спосіб захисту порушеного права має бути ефектичним,

На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплачений за подання позовної заяви, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, з неправильних дій якого (прийняття оскаржуваного рішення) виник спір.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код - 13486010) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.12.2022 № 948030176501.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 періоди її служби в органах місцевого самоврядування з 25.07.2005 до 31.07.2023.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 13.12.2023 призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням заробітку, визначеного на підставі довідок про складові заробітної плати від 06.12.2023 № 1536/09.01-3, № 1537/09.01-3, № 1538/09.01-3.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ідентифікаційний код - 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Птичкіна