Рішення № 12015075, 25.10.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 жовтня 2010 року справа № 5020-11/164 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СТ Комплекс”

(49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд.16, кв.74)

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

(АДРЕСА_2)

про: стягнення 42760,00 грн.,

суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Михайлець І.В., довіреність б/н від 17.07.2010, ТОВ „СТ Комплекс”;

відповідач - не зявився, ФОП ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СТ Комплекс” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 42760,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1 від 16.06.2010, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.09.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/164.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання 06.10.2010 повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 40), за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 52).

Враховуючі те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.06.2010 між ТМ „Пан мясник” в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „СТ Комплекс” (Покупець) укладений договір поставки №1 (далі - Договір) (а.с. 30-32).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник передає окремими партіями у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, узгодженими сторонами у специфікаціях додатках (далі - Специфікації), які є після їх підписання сторонами невідємними частинами даного Договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна товару, а також строки поставки та порядок розрахунку за кожну окрему партію товару зазначаються в Специфікаціях.

Відповідно до пункту 9.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010.

На виконання умов Договору сторонами підписана специфікація №1 (а.с. 33), згідно з якою відповідач зобовязався поставити на склад позивача 17.06.2010 мясо яловичини блочне 80/20 в кількості 10000,00 кг на загальну суму 230000,00 грн. У вказаній специфікації сторонами був передбачений порядок оплати попередню оплату у розмірі 40000,00 грн., сума, що залишилася сплачується за фактом поставки.

При цьому, платіжним дорученням №8 від 11.06.2010 (а.с. 37) позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 40000,00 грн.

19.07.2010 між сторонами підписана додаткова угода №1 до Договору, відповідно до якої пункт 9.1 Договору викладений у наступній редакції: „9.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 01.08.2010 року”.

Проте, за твердженням позивача, відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, товар позивачеві не поставив.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами специфікації №1 до Договору відповідач зобовязався поставити товар позивачеві 17.06.2010.

Проте, станом на момент вирішення спору докази здійснення відповідачем поставки товару на загальну суму 230000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно з пунктом 9.1 Договору у редакції додаткової угоди від 19.07.2010 №1 до Договору строк його дії закінчився 01.08.2010.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми виконаного позивачем у зобов'язанні у розмірі 40000,00 грн.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 611 вказаного кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 5.5 Договору за прострочення поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2760,00 грн. за період з 18.06.2010 по 29.06.2010.

Перевіривши розрахунок неустойки, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита пропорційно сумі заборгованості на момент звернення позивача до суду із даним позовом та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СТ Комплекс” (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-2, буд.16, кв.74, код ЄДРПОУ 36206990, відомості про рахунки в установах банків відсутні) суму попередньої оплати у розмірі 40000,00 грн., неустойку у розмірі 2760,00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 427,60 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 25.10.2010