ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
14 жовтня 2010 року справа № 5020-11/174 За позовом: Малого приватного підприємства „Елефтерія”
(99011, м.Севастополь, вул.Некрасова, буд.1а кв.60)
до: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)
про: визнання прав на компенсацію витрат на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна,
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Шибкова М.М., довіреність б/н від 28.09.2010, МПП „Елефтерія”;
відповідача - Сарахман С.О., довіреність б/н від 30.07.2010, Фонд комунального майна СМР.
СУТЬ СПОРУ:
Мале приватне підприємство „Елефтерія” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про визнання прав на компенсацію витрат на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у якості орендаря спірних приміщень здійснив з відома орендодавця невід’ємні поліпшення об'єкту оренди - вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: майд.Захарова, 6, при цьому відповідач не визнає права позивача на компенсацію вартості зазначених поліпшень.
Ухвалою суду від 01.10.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5020-11/174 та призначено її до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2010 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у судове засідання 14.10.2010 на оголошення вступної та резолютивної частини рішення по справі не з’явився.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що договором оренди № 105-02 від 18.04.2002 в редакції 01.09.2009 встановлено, що вартість невід’ємних поліпшень, здійснених відповідачем, останньому не відшкодовується.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
18.04.2002 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Малим приватним підприємством „Елефтерія” (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 105-02 (далі - Договір) (а.с. 8-9).
Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.
Відповідно до пункту 1.1 Договору в редакції протоколу від 29.05.2007 узгодження змін до Договору (а.с. 17) з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення перукарні літ „А”, вхід у підвал, навіс літ „а”, крильце, навіс літ „а-1”, загальною площею 136,60 кв.м., які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул.Захарова, 6, які перебувають на балансі КП „Жилсервіс-13”, вартість якого складає, відповідно до незалежної оцінки від 28.02.2007 року –176597,00 грн.
Згідно з пунктом 2.6 Договору в редакції від 18.04.2002 всі поліпшення об’єкта оренди, які можуть бути відділені без шкоди об’єкту є власністю орендаря. Вартість поліпшень об’єкту оренди, здійснених орендарем за рахунок власних коштів, які не можуть бути відділені від об’єкта оренди без спричинення шкоди об’єкту, відшкодуванню Орендареві Орендодавцем не підлягають.
Проте, 28.08.2002 наказом №369 Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації дало згоду малому приватному підприємству „Елефтерія” на проведення ремонту в орендованому приміщенні за адресою: м. Севастополь, майд.Захарова, 6, за рахунок власних коштів (а.с. 19).
Актом приймання-передачі орендованого майна від 10.08.2003 (а.с. 13) також була встановлена необхідність проведення ремонту об’єкту оренди.
Протоколом від 10.03.2005 узгодження змін до Договору (а.с. 15) пункт 2.6 Договору викладений у новій редакції, з якої виключені умови стосовно того, що Вартість поліпшень об’єкту оренди, здійснених орендарем за рахунок власних коштів, які не можуть бути відділені від об’єкта оренди без спричинення шкоди об’єкту, відшкодуванню Орендареві Орендодавцем не підлягають.
На підставі викладеного, 05.01.2006 позивачем укладений договір підряду № 12/10 на виконання ремонту об’єкту оренди (а.с. 20-21).
30.12.2008 позивачем прийняті виконані за договором № 12/10 від 05.01.2006 роботи відповідно до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в (а.с. 22-26).
Висновком експерта про ідентифікацію поліпшень орендованого майна встановлено, що вартість здійснених орендарем за рахунок власних коштів невід’ємних поліпшень спірних вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, майд.Захарова, 6, станом на 20.09.2009 становить 124988,00 грн. (а.с.27).
Наказом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 247 від 18.03.2009 (а.с. 28) узгоджений обсяг витрат на здійснення невід’ємних поліпшень нежитлового приміщення, розташованого на майд.Захарова, 6 у місті Севастополі, у розмірі 124988,00 грн. (без ПДВ).
Однак, за твердженням позивача, відповідачем не визнається право відповідача на компенсацію вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна, здійснених останнім, мотивуючи свої заперечення тим, що пунктом 5.3 договору оренди № 105-02 від 18.04.2002 в редакції 01.09.2009 встановлено, що всі поліпшення об’єкту оренди, віддільні без шкоди об’єкту, є власністю орендаря. Сторони дійшли згоди, що витрати орендаря на проведення невід’ємних поліпшень об’єкту оренди, у тому числі поліпшень, здійснений зі згоди орендодавця, орендареві не відшкодовуються.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 2 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Протоколом від 10.03.2005 узгодження змін до Договору (а.с. 15) пункт 2.6 Договору викладений у новій редакції, з якої виключені умови стосовно того, що Вартість поліпшень об’єкту оренди, здійснених орендарем за рахунок власних коштів, які не можуть бути відділені від об’єкта оренди без спричинення шкоди об’єкту, відшкодуванню Орендареві Орендодавцем не підлягають.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем була надана згода на здійснення позивачем невід’ємних поліпшень орендованого майна, вказані поліпшення були здійснені позивачем у період дії редакції Договору, відповідно до якої відповідач зобов'язаний компенсувати позивачеві зазначені грошові кошти, при цьому зазначені поліпшення були прийняті відповідачем у встановленому законом порядку.
Доводи відповідача стосовно того, що згідно з договором оренди № 105-02 від 18.04.2002 в редакції 01.09.2009 вартість невід’ємних поліпшень, здійснених відповідачем, останньому не відшкодовується, суд не приймає до уваги з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про визнання права на компенсацію витрат на здійснення невід’ємних поліпшень орендованого майна у сумі 124988,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати право Малого приватного підприємства „Елефтерія” (99011, м.Севастополь, вул.Некрасова, буд.1а кв.60, код ЄДРПОУ 20749941, відомості про рахунки в установа банків відсутні) на компенсацію Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установа банків відсутні) витрат на здійснення невід’ємних поліпшень об’єкта нерухомого майна –вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 142,6 кв.м., розташованих за адресою: м.Севастополь, майд.Захарова, 6, у розмірі 124988,00 грн.
3. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установа банків відсутні) на користь Малого приватного підприємства „Елефтерія” (99011, м.Севастополь, вул.Некрасова, буд.1а кв.60, код ЄДРПОУ 20749941, відомості про рахунки в установа банків відсутні) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 19.10.2010.
Судове рішення № 12015066, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-11/174. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: