Рішення № 12015046, 28.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" жовтня 2010 р.Справа № 28/111-09-3362 За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙС-ВІК"

про визнання дійсним договору та стягнення 110843,21грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: ФО-П ОСОБА_1, ОСОБА_3. - за дорученням;

Від відповідача: Смирнова К.П. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетта” про визнання договору дійсним та стягнення заборгованості в сумі 110843,21 гривень до господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 9 червня 2009 року матеріали за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 були направлені до господарського суду Одеської області на підставі ст..17 ГПК України.

16 червня 2009 року ухвалою суду порушено провадження у справі №28/111-09-3362 та призначено до розгляду на 8 липня 2009 року.

17 червня 2009 року до канцелярії суду надійшов зустрічний позов ТОВ „Бетта” про розірвання договору оренди та ухвалою суду від 18 червня 2009 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним.

Також ухвалою суду від 18 червня 2009 року зупинено провадження у справі у звязку з надходженням апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2009 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 16 листопада 2009 року, але вже 16 жовтня 2009 року провадження у справі було зупинено у звязку з надходженням касаційної скарги.

11 лютого 2010 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 24 лютого 2010 року та ухвалою суду від 17 лютого 2010 року провадження у справі було зупинено у звязку з надходженням касаційної скарги.

Ухвалою суду від 6 липня 2010 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 19 липня 2010 року.

19 липня 2010 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача оригіналу акту прийому-передачі майна за договором найму від 19.07.2008 року. Вказане клопотання було задоволено та ухвалою про відкладення розгляду справи від 19 липня 2010 року витребувано у позивача оригінали наданих матеріалів, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми, двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами на день розгляду справи, докази права власності на спірний об'єкт, оригінал та належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки під об'єктом нерухомості.

Крім того було задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи.

3 вересня 2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.

6 вересня 2010 року представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання про витребування доказів, а саме оригінал листа ТОВ „Бетта” від 30.04.2009 року та акт прийому-передачі від 30.04.2009 року. Друге клопотання про витребування оригіналу акту прийому-передачі майна за договором найму від 09.07.2008 року про передачу майна. Третя клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, яка необхідна на думку представника відповідача.

Позивач 6 вересня 2010 року звернувся до суд з клопотання продовжити строк розгляду справи та вирішити питання щодо розгляду заяви про забезпечення позову від 04.06.2009 року.

Вказані клопотання були розглянуті судом та задоволені частково. Ухвалою суду від 10 вересня 2010 року строк розгляду справи продовжено до 22 вересня 2010 року та витребувано у позивача: оригінали наданих матеріалів, обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми, двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами на день розгляду справи, докази права власності на спірний об'єкт, оригінал та належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки під об'єктом нерухомості, оригінал листа ТОВ "Бетта" від 30.04.2009 року та оригінал акту прийому-передачі від 30.04.2009 року, акт прийому-передачі майна за договором найму від 09.07.2008 року, письмові заперечення на відзив.

20 вересня 2010 року позивач на виконання ухвали суду надав до матеріалів справи: копію технічного паспорту та копії свідоцтва на право власності обєкту нерухомості, копія договору оренди землі від 9 січня 20008 року, копія акту прийому-передачі, копію акту звірки та копії поштових повідомлень. Крім того позивачем надано докази проплати оренди та акт прийому-передачі.

Ухвалою суду від 22 вересня 2010 року залучено до розгляду справи іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „АЙС-ВІК”.

11 жовтня 2010 року представник відповідача надав клопотання про огляд та дослідження доказів у місці їх знаходження, друге клопотання про витребування доказів.

Позивач 11.10.2010 року на виконання ухвали суду надав нормативне обґрунтування позовних вимог та письмові заперечення на відзив, крім того подано заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні 11 жовтня 2010 року вказані вище клопотання були розглянуті судом та у задоволені яких було відмовлено.

Позивач та представник позивача в судове засідання зявилися позов підтримали повністю.

Представник відповідача в судове засідання зявився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази на предмет відповідності чинному законодавству України, судом встановлено наступне:

9 липня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 /наймодавець/ та товариством з обмеженою відповідальністю „Бетта” /наймач/ був укладений та нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна / далі договір/, терміном дії 10 років з моменту підписання акту прийому-передачі обєкту оренди.

Відповідно до п.1.1. даного договору наймодавець (позивач) передає, а наймач (відповідач) приймає в строкове платне користування: автосервіс та вулканізація площею 528 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Хмельницький проспект Миру, 92 Б /надалі обєкт найму/.

Фактичний прийом передача нерухомого майна підтверджується підписаним сторонами актом приймання передачі від 18 липня 2008 року.

1 серпня 2008 року сторони уклали додатковий договір, посвідчений приватним нотаріусом, згідно якого було внесено зміни до п.3.1 договору та доповнено п.5.1.5.

Згідно п.3.1 додаткового договору, розмір плати за користування обєктом найму становить 75,8 грн. за 1 квадратний метр площі, що складає еквівалент 10 євро по курсу НБУ на день підписання договору. У подальшому оплата проводиться в гривні по курсу НБУ на день оплати із розрахунку 10 євро за 1 кв.м. площі обєкту найму, яка становить 528 кв.м.

Згідно наданих банківських виписок заборгованість по сплаті орендних платежів на 30 квітня 2009 року відсутня.

На адресу позивача 30 квітня 2009 року відповідач направив листа, згідно якого повідомляє про припинення дії договору, оскільки значно підвищена орендна плата та фактично орендарем є ФО-П ОСОБА_5, разом з листом було направлено акт прийому-передачі обєкту оренди.

Згідно довідки НБУ Управління національного банку України у Хмельницькій області від 04.06.2009 року №05-23/1542, офіційний курс гривні до євро складав станом на 30.04.2009 року 1021,4820 гривень на 100 євро та 31.05.2009 року 1055,6609 гривень за 100 євро.

За підрахунком позивача заборгованість по сплаті складає за травень місяць 2009 року 53934,14 гривень та за червень 2009 року 55738,84 гривень.

У звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору від 9 липня 2008 року дійсним та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 109672,98 гривень та пені в сумі 1170,23 гривень.

Відповідач в свою чергу позов не визнає та 17.09.2009 року звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом в якому просить суд розірвати з 1 травня 2009 року договір укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ „Бетта”. Відповідач вказує, що фактично з 1 травня 2009 року припинив використання обєкту оренди та звільнив приміщення у звязку із значним підвищенням орендної плати. Крім того відповідач зазначає що між сторонами було досягнуто згоди про дострокове припинення дії договору в усному порядку та у звязку з чим відповідачем було направлено акт прийому-передачі обєкту оренди, який на теперішній час не підписаний та не повернути відповідачу.

Представник відповідача в судовому засіданні 11 жовтня 2010 року та 28 жовтня 2010 року пояснив, що договір оренди був підписаний, але акт прийому-передачі та фактична оренда приміщення не відбулася, а кошти які перераховувалися в якості оплати оренди були помилково здійснені бухгалтером підприємства ТОВ „Бетта”. За таких обставин представник відповідача наполягав на проведені судової почеркознавчої експертизи щодо підпису та печатки на аті прийому-передачі від 18 липня 2008 року.

Крім того відповідачем до зустрічного позову надано копії платіжних доручень з яких вбачається, що поплати здійснювалися на протязі своєчасно та призначення платежу вказано за оренду липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року згідно договору 314 від 09.07.2008 року та квітень 2009 року згідно договору №314 від 09.07.2008 року. Також сторони 21 січня 2009 року підписали акт зарахування зустрічних вимог на суму 51445 гривень та 16 лютого 2009 року підписано акт про зарахування однорідних вимог на суму 52065 гривень, 11 березня 2009 року зараховано ще 53910 гривень, що підтверджується актом підписаним сторонами.

За таких обставин суд вважає посилання відповідача на те, що обєкт оренди прийнято не було а проплати здійснені помилково суд до уваги не приймає, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами справи. Крім того в матеріалах справи міститься лист ТОВ „Бетта” адресований ФО-П ОСОБА_1 щодо надання дозволу Хмельницької міської ради на використання земельної ділянки, оскільки ТОВ „Бетта” несе значні збитки у звязку з неможливістю використовувати обєкт найму відповідно до договору від 09.07.2008 року.

Ухвалою суду від 22 вересня 2010 року було залучено до участі у справі іншого відповідача ТОВ „АЙС-ВІК”, оскільки вказане підприємство зверталося до Верховного суду України з касаційною скаргою, до якої в якості доказів було прикладено договір відступлення права вимоги від 31.03.2009 року, за умовами якого ТОВ „Бетта” первісний кредитор передає належне йому право вимоги здіймо з договором від 09.07.2008 року, а новий кредитор ТОВ „АЙС-ВІК” приймає право вимоги, належне первісному кредитору за основним договором 9 липня 2008 року.

На адресу позивача ТОВ „АЙС-ВІК” 31.03.2009 року за №31/03 направив листа згідно якого повідомив, що вартість поліпшень орендованого майна станом на 31 березня 2009 року складає 155440,91 гривень.

Відповідач в свою чергу 01.02.2010 року направив на адресу ТОВ „АЙС-ВІК” листа в якому повідомив, що майнова відповідальність покладена на ТОВ „АЙС-ВІК” згідно договору від 31 березня 2009 року та направлено копію позовної заяви.

Дослідивши обставини справи та матеріали надані у ході розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

На думку суду договір від 9 липня 2008 року укладений сторонами добровільно, відповідає вимогам закону та посвідчений нотаріально, доказів визнання його недійсним суду не надано, тому доведення дійсності договору не потребує.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно п.7.3 договору, дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибель обєкту оренди; дострокове розірвання за згодою сторін у випадках передбачених цим договором та за рішенням суду та ін..

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів згоди сторін щодо дострокового припинення дії договору чи рішення суду про розірвання договору відповідачем не надано тому суд вважає заперечення відповідача безпідставними та до уваги не приймає.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3.2 договору, плата за користування обєктом перераховується на розрахунковий рахунок наймодавця позивача щомісячно не пізніше першого числа поточного місяця.

Дослідивши розрахунок суми заборгованості наданий позивачем, суд доходить висновку про законність та правомірність нарахованої суми 109672,98 гривень за травень та червень місяці 2009 року.

Доказів належного виконання зобовязання щодо своєчасної оплати оренди відповідачем не надано, наданий лист та акт прийому-передачі підписаний лише зі сторони відповідача суд не приймає з підстав викладених вище.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено у разі неналежного виконання зобовязань щодо здійснення оплати, наймач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення. Таким чином позивачем нараховано суму пені 1170,23 гривень обґрунтовано та суд стягує вказану суму з відповідача.

Доказів належного виконання зобовязання на день розгляду справи відповідач суду не надав, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 109672,98 гривень пені в сумі 1170,23 гривень, в решті позову суд відмовляє у звязку з невірним вибором способу захисту.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд зазначає, що відповідачем жодної ухвали суду не виконано, а саме від 18 червня 2009 року, 15 жовтня 2009 року, 11 лютого 2010 року, 6 липня 2010 року , 19 липня 2010 року, 10 вересня 2010 року, 22 вересня 2010 року та 11 жовтня 2010 року.

У відповідності до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, згідно до п .7 Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 (із змінами та доп.), застосування пункту 5 статті 81 ГПК України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Згідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу та згідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем за зустрічним позовом без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, перешкоджає вирішенню справи по суті, тому зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Бетта” відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення вказаних недоліків.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п.5 ст.81, ст.ст. 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТТА" /65091 місто Одеса вул. Південна 26; поштова адреса: 65009 місто Одеса вул.Сонячна,5 офіс 103, код ЄДРПОУ 32184130, р/р 26008311030601 в АБ "Південний", м. Одеса, МФО 328247/ на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /29000 АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АКІБ "УкрСіббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 2521601114/ заборгованість з орендної плати в сумі 109 672 /сто девять тисяч шістсот сімдесят дві/ гривни 98 копійок, пеню в сумі 1170 /одна тисяча сто сімдесят/ гривень 23 копійки, витрати по сплаті державного мита в сумі 1109 /одна тисяча сто девять/ гривень, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

3. В решті вимог відмовити.

4. Видати довідку на повернення надмірносплечених витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 79 /сімдесят девять/ гривень.

5. Зустрічний позов залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 2 листопада 2010 року.

Суддя