Рішення № 12014700, 28.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.10 Справа№ 10/198(10)

За позовом Закрите акціонерне товариство «Світлиця»м. Львів

До відповідача 1 Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , м. Пустомити, Львівської області

До відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Новасофт-Україна», селище Дослідне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області

Про визнання недійсною повністю Додаткової угоди № 1 від 15 травня 2010 року до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009 року, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт-Україна»

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

від позивача Парамонов С.О. - , довіреність б/н від 10.09.2010 року

від відповідача ОСОБА_3 - доручення б/н від 27.09.2010 року

від відповідача 2 Барабаш П.Г. - представник за довіреністю

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Закритого акціонерного товариства «Світлиця»м. Львів до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Пустомити, Львівської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Новасофт-Україна», селище Дослідне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області про визнання недійсною повністю Додаткової угоди № 1 від 15 травня 2010 року до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009 року, укладену між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт-Україна».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.10.2010р.порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2010р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 12.10.2010р.

В судових засіданнях представник Позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Наголосив, що 01 липня 2009р. між ЗАТ «Світлиця»та Відповідачем-1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н, згідно якого останній було передано у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв. м. по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові. Згідно пунктів 3.1 та 8.1 цього договору, строк його дії був встановлений до 31.12.2009р. Зазначив зокрема, що в період дії договору від 01.07.2009р., а саме: 15 грудня 2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новасофт-Україна»(суборендар) було укладено договір б/н суборенди нежитлового приміщення, згідно якого останньому передано у строкове платне користування (суборенду) нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Дудаєва, 2. Пунктами 3.1 і 8.1 цього Договору встановлено, що строк його дії становить 6 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

В подальшому, а саме, 15 травня 2010р. між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт-Україна»було укладено додаткову угоду №1 від 15.05.2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15 грудня 2009р., якою внесено зміни до цього договору суборенди, зокрема в частині строку його дії, який згідно цієї додаткової угоди був визначений до 31 грудня 2010р.

Вважає, що додаткова угода №1 від 15.05.2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р., яка укладена між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, є незаконною, а також такою, що порушує права та законні інтереси ЗАТ «Світлиця»як власника нежитлових приміщень першого поверху за адресою: м. Львів. вул. Дудаєва, 2 щодо володіння, користування і розпорядження вказаним нерухомим майном, оскільки цією додатковою угодою унеможливлено його право на користування своїм майном; строк суборенди за додатковою угодою перевищує строк оренди за договором оренди та сторонами цієї додаткової угоди встановлено розмір та строк проведення розрахунків за користування обєктом оренди на майбутнє, а саме на період відсутності договірних відносин між орендодавцем (ЗАТ «Світлиця») та орендарем (ФОП ОСОБА_1). Просить позов задоволити.

Представник Відповідача-1 (ФОП ОСОБА_1) позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Ствердив, зокрема, що 22.10.2010р. господарським судом Львівської області було винесено рішення по справі № 30/168, сторонами в якій були ФОП ОСОБА_1, Закрите акціонерне товариство «Світлиця»та ТзОВ «Новасофт-Україна». Виносячи рішення по цій справі і між цими ж сторонами, суд дійшов висновку та в мотивувальній частині рішення зазначив, що договір суборенди від 15.12.2009р. (в тому числі з усіма додатками) припинив свою дію.

Оскільки додаткова угода № 1 від 15.05.2010р. до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. є його невід'ємною частиною, то відповідно до рішення суду по справі № 30/168 вона разом з договором припинила свою дію і таким чином не може бути визнана судом по іншій справі недійсною.

Зважаючи на те, що згідно ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при розгляді інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, то відповідно - додаткова угода № 1 від 15.05.2010р. до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. є такою що припинила свою дію.

Враховуючи вищевикладене, а також рішення господарського суду Львівської області по справі № 30/168, та п.2 ст.80 ГПК України, представник просить провадження у справі № 10/198 за позовом Закритого акціонерного товариства «Світлиця»про визнання недійсною повністю Додаткової угоди № 1 від 15.05.2010р. до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. укладену між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт-Україна»- припинити.

Представник Відповідача-2 (ТзОВ «Новасофт-Україна») позов визнав з мотивів, зазначених у відзиві від 28.10.12010 року № 03-01/09 ( вх. № 20892 від 28.10.2010 року). Ствердив, зокрема, що між ТОВ «Новасофт-Україна»(Відповідач - 2) та ФОП ОСОБА_1 (Відповідач - 1) 15 грудня 2009 року було укладено договір суборенди нежитлового приміщення, згідно якого 01 січня 2010 року ФОП ОСОБА_1 передав в суборенду, а ТОВ «Новасофт-Україна»прийняло в платне користування нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул.Дудаєва,2 загальною площею 85,5м.кв.

Відповідно до вимог ст.774 Цивільного кодексу України., передання ФОП ОСОБА_1 (Відповідач - 1) нежитлового приміщення ТОВ «Новасофт-Україна»(Відповідач-2) було можливе лише за згодою ЗАТ «Світлиця»(власника даного нежитлового приміщення), про що сказано і в самому договорі суборенди від 15 грудня 2009 року.

Крім того, відповідно до ч.2. ст.774 Цивільного кодексу України, строк договору Суборенди не може перевищувати строку договору Оренди.

На момент підписання договору суборенди нежитлового приміщення від 15 грудня 2009 року ФОП ОСОБА_1 не надав жодних договорів оренди із ЗАТ «Світлиця»(Позивач), не надав жодних дозволів на суборенду нежитлового приміщення за адресою м.Львів, вул.Дудасва,2. а лише повідомляв, що такі договори є в наявності і у ФОП ОСОБА_1 є згода на передання даного нежитлового приміщення у суборенду, чим вводив в оману ТОВ «Новасофт-Україна».

Отже, як зазначає представник Відповідача2, у зв'язку із закінченням 31 грудня 2009 року строку договору оренди між ЗАТ «Світлиця»(Позивач) та ФОП ОСОБА_1 (Відповідач -1), припинив свою дію 31 грудня 2009 року і договір суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт-Україна»(Відповідач-2).

Отримавши повідомлення від ЗАТ «Світлиця»(Позивач), про те що, ФОП ОСОБА_1 (Відповідач -1) починаючи з 01.07.2010 року немає жодних договорів оренди даного нежитлового приміщення, а отже і ніяких прав на користування даним нежитловим проміщенням, беручи до уваги не представлення ФОП ОСОБА_1 для ТОВ «Новасофт-Україна»документів щодо договірних відносин по оренді даного нежитлового приміщення з 01.07.2010 року, ТзОВ «Новасофт-Україна» на адресу ФОП ОСОБА_1, відповідно до ст.7. 10, 11 ГПК України було надіслано претензію від 27.07.2010 року №03-01/68 з проектом додаткової угоди від 30.06.2010 року щодо припинення дії договору суборенди від 15.12.2009 року та повернення сплаченої суборендної плати за ненадані послуги суборенди за грудень 2010 року, та повторне повідомлення від 19.08.2010 року № 03-01/79 з актом звірки взаєморозрахунків, які ФОП ОСОБА_1 отримав рекомендованим листом із повідомленням про вручення, та на які ТОВ «Новасофт-Україна», в супереч ст. 8 ГПК України, не отримало жодної відповіді.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

У відповідності до реєстраційного посвідчення № 006912 від 12 лютого 1999р., виданого Львівським обласним державним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки закрите акціонерне товариство «Світлиця»є власником нежитлового приміщення першого поверху, яке розміщене по вул. Дудаєва. 2 у м. Львові.

Матеріалами справи підтверджується, що 01 липня 2009р. між ЗАТ «Світлиця»та Відповідачем-1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н, згідно якого останньому було передано у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв. м. по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові. 01.07.2009р. сторонами вищевказаного договору було підписано акт приймання-передачі, на підставі якого нежитлові приміщення за вказаною адресою були передані в користування. Згідно пунктів 3.1 та 8.1 договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2009р. строк його дії був встановлений до 31.12. 2009р.

Підчас дії договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р. б/н, а саме - 15.12.2009р., між Відповідачем -1 (Орендар) та Відповідачем-2 (Суборендар) було укладено договір б/н суборенди нежитлового приміщення. У відповідності до п.1.1 цього договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване у м. Львові, вул. Дудаєва, 2, поверх №1, загальною площею 85,5 м. кв. (далі - обєкт оренди) для організації господарської діяльності суборендаря, в т. ч. для здійснення роздрібної торгівлі, розміщення магазину.

Пунктами 3.1 і 8.1 цього договору передбачено, що строк його дії становить 6 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення. 01 січня 2010р. між сторонами договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. (ФОП ОСОБА_1) та ТзОВ «Новасофт-Україна» було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові. При цьому, як вбачається з вказаного акту, його сторони керувались п. 2.2 договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. Доказів погодження передачі згаданих нежитлових приміщень в суборенду суду не надано.

Судом також зясовано, що 31 грудня 2009р. у відповідності до п.2.2 договору оренди нежитлових приміщень від 01.07.2009р. б/н його сторонами було підписано акт приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, згідно якого Орендарем (ФОП ОСОБА_1) передано (повернуто), а Орендодавцем (ЗАТ «Світлиця») прийнято зі строкового платного користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею, 85,5 м. кв., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Дудаєва, 2.

Відповідно до ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписом п.2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, з цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2009р. б/н, укладений між ЗАТ «Світлиця»та ФОП ОСОБА_1 у відповідності до пунктів 3.1 та 8.1 цього Договору та в контексті з актом приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень від 31.12.2009р. припинив свою дію 31 грудня 2009р.

Крім того, додатковим підтвердженням того, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2009р. б/н припинив свою дію 31.12.2009р., свідчить та обставина, що, як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено новий договір оренди нежитлового приміщення №01/01-10, згідно якого останньому передано у строкове платне користування ті ж самі нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Дудаєва, 2. Строк дії цього договору оренди встановлювався до 31 березня 2010р.

31.03.2010р. між вищезазначеними сторонами було підписано акт приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, згідно якого обєкт оренди, що розташований по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові був повернутий Орендарем (ФОП ОСОБА_1) та прийнятий Орендодавцем (ЗАТ «Світлиця») без зауважень.

За таких обставин, та з огляду на підписання сторонами акту від 31.03.2010р. приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові, договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010р. №01/01-10 згідно ст. 763, п. 1 ст. 785 та п. 2 ст . 785 ЦК України припинив свою дію.

Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2010р. між ЗАТ «Світлиця»та ФОП ОСОБА_1 було укладено ще один новий договір оренди нежитлового приміщення №01/04-10, згідно якого останньому передано у строкове платне користування ті ж самі нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 85,5 кв.м., за тією ж самою адресою.

Згідно пунктів 3.1 та 8.1 вказаного договору, а також акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2010р. строк дії зазначеного договору оренди становив 91 календарний день, а саме: до 30 червня 2010р.

При цьому, суду не надано доказів отримання відповідних письмових дозволів на передачу нежитлових приміщень по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові в суборенду як за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010р. №01/01-10, так і за договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10.

31 травня 2010р.на адресу ФОП ОСОБА_1- Орендаря за договором оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10 Позивачем було скеровано лист за № 15, яким останню було повідомлено, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10 припиняє свою дію 30 червня 2010р. і надалі продовжуватися не буде.

З огляду на вищенаведене, та в контексті з отримання відповідачем від ЗАТ «Світлиця»повідомлення при припинення дії договору оренди та не продовження його надалі, суд дійшов висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10 припинив свою дію 31 червня 2010р. і надалі не продовжувався.

Судом встановлено, що Відповідач-1, перебуваючи на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10 в орендних відносинах із ЗАТ «Світлиця», строк дії якого встановлювався до 30 червня 2010р., 15.05.2010р., уклав з ТзОВ «Новасофт Україна»додаткову угоду №1, якою було внесено зміни до п.п. 3.1; 4.1; 4.3 та 8.1 договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р.

Зокрема, вказаною додатковою угодою до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. були внесено зміни в частині набрання його чинності та строку дії; розміру суборендної плати та порядку її внесення, а саме, встановлено, що на період з червня 2010р. по листопад 2010р. суборендна плата становить 15000,00 грн., Суборендар на протязі пяти банківських днів від дня підписання сторонами договору перераховує Орендарю кошти в сумі 45000,00 грн., які є суборендою платою за грудень 2010р., а також продовжено термін дії договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. до 31.12.2010р.

За приписом ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як вбачається зі змісту та дати укладання з оспорюваної угоди №1 від 15.05.2010р. до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р., остання, була укладена не період дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2009р., укладеного між позивачем (ЗАТ «Світлиця») та Відповідачем -1 (ФОП ОСОБА_1), який, як зазначено вище, припинив свою дію 31.12.2009р (з моменту підписання його сторонами акту приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень), а в період дії вже нового договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2010р. №01/04-10, укладеного між тими ж сторонами, та на те ж саме нежитлове приміщення по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові, строк оренди за яким встановлювався до 30 червня 2010р.

Тим більше, як слідує з приписів вищевказаних правових норм з припиненням дії договору оренди припиняє свою дію й договір суборенди нерухомого майна.

Відтак, з огляду на фактичні обставини справи та приписи вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, про незаконність укладення додаткової угоди від 15.05.2010р., оскільки цією додатковою угодою внесено зміни до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р., який припинив свою дію; строк договору суборенди за вказаною додатковою угодою перевищує строк договору оренди нежитлового приміщення та сторонами цієї додаткової угоди встановлено розмір та строк проведення розрахунків за користування обєктом оренди на майбутнє, тобто на період відсутності договірних відносин, повязаних із орендою нерухомого майна по вул.. Дудаєва. 2 у м. Львові між Орендодавцем (ЗАТ «Світлиця») та Орендарем (ФОП ОСОБА_1).

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені в п.2 вказаної статті кодексу. Зокрема, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина перша ст. 203 цього ж кодексу передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як бачається з матеріалів справи, оспорювана додаткова угода до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. укладена всупереч нормам цивільного законодавства, які визначають та регулюють цивільно-правові відносини, повязані із суборендою нерухомого майна, зокрема: ст. ст. 774 ЦК України.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оспорювана додаткова угода від 15.05.2010р. №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. унеможливлює право позивача на реалізацію прав власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України)

Суд вважає, що заявлена закритим товариством «Світлиця»вимога про визнання недійсним додаткової угоди від 15.05.2010р. №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. першого поверху у м. Львові по вул. Дудаєва, 2, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Новасофт Україна»відповідає способу захисту цивільних прав та інтересів, є підставною та підлягає до задоволення.

Представником Відповідача-1 при наданому йому праві та можливостях не подано належних і допустимих доказів, які підтверджують правомірність укладення додаткової угоди №1 від 15 травня 2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на Відповідача-1 та Відповідача -2 порівну.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 763, 774, 785, 795 ЦК України, ст. ст. 32-35, 43, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати недійсною повністю додаткову угоду № 1 від 15 травня 2010р. до договору б/н суборенди нежитлового приміщення від 15.12.2009р. першого поверху по вул. Дудаєва, 2 у м. Львові, яка укладена між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Новасофт Україна».

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, МФО 380009, ІК НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Світлиця» ( 79000, м. Львів, вул. Чайковського,8, МФО 325019, код ЄДРПОУ 20777044) 51,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новасофт-Україна»( 52071, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, селище Дослідне, вул. Наукова,1, МФО 307231, код ЄДРПОУ 36441798) на користь Закритого акціонерного товариства «Світлиця» ( 79000, м. Львів, вул. Чайковського,8, МФО 325019, код ЄДРПОУ 20777044) 51,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя