Рішення № 12014674, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10                                                                                           Справа№ 13/149 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м. Городок Львівської області

про стягнення 456283,16 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Студенніков Д.М. –представник

Від відповідача: Дашо А.Ю. - представник

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м. Городок Львівської області про стягнення 456283,16 грн.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав відзив в якому заборгованість визнав у повному розмірі, клопотання про відкладення розгляду справи для можливості мирного врегулювання спору та про відстрочення виконання рішення до 01.02.2011р. в зв’язку з важким фінансовим становищем.

Представником позивача в судовому засіданні позов підтримано, з підстав викладених у позові і заперечено щодо клопотань відповідача про відкладення розгляду справи та про відстрочення виконання рішення.

З’ясовано:

23.04.2008 р. між позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль») та відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар") укладений договір фінансового лізингу №L2336-04/08 (надалі - «договір»). Загальні умови фінансового лізингу викладені в додатку № 4 до договору лізингу. Згідно з п. 1.1 договору лізингу лізингодавець (позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (додаток №2 до договору лізингу), а лізингоодержувач (відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору згідно з графіком платежів від 23.04.2008р. (додаток 1 до договору лізингу), який змінювався угодою від 01.10.2009р. про внесення змін до договору фінансового лізингу.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу.

Проте, відповідач в порушення умов договору, зокрема, п.п. 5.1-5.5, п. 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору (надалі - загальні умови), належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 456 283,16 гривень за наступними рахунками №№ L2336-04/08/25-002 від 01.06.2010, L2336-04/08/26-004 від 01.07.2010, L2336-04/08/27-005 від 02.08.2010, L2336-04/08/28-007 від 01.09.2010.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 Договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію лізингодавця. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Такі умови Договору повністю відповідають ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися:

а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б)платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсація відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

У відповідності до п.3 ч. 2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п.5.1, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У п. 5.3 Загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Причому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар") з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») не звертався.

Таким чином, Відповідач порушив зобов'язання за договором.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі с. 525 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором чи законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем не погашена і становить 456283,16 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підтверджений поданими документами та визнаний відповідачем - підлягає до задоволення.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення до 01.02.2011р. і про відкладення розгляду справи суд вважає за необхідне відхилити, оскільки судом надано достатньо часу для врегулювання спору і відповідачем не подано жодних доказів про намагання часткової сплати заборгованості.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», (81500, Львівської області, м.Городок, вул.Львівська, 274-а п/р 2600401023919 в Самбірській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 325332, код ЄДРПОУ 32475074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен лізинг Аваль» (04073, м.Київ, просп.Московський , 9 корп.5, п/р 2600514928 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість за договором фінансового лізингу L2336-04/08 від 23.04.2008р. в сумі 456283,16 грн., 4562,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набранням рішення законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набранням рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене

і підписане 03.11.2010р.

Суддя