Рішення № 12014643, 16.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.10                                                                                           Справа№ 6/32

За позовом: Фонду комунального майна Буської районної ради, м.Буськ та Буської районної ради, м.Буськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”, м.Львів

про: визнання договору купівлі-продажу будинків військового містечка укладеного 07.09.2007р. між Фондом комунального майна Буської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод” недійсним та зобов”язання повернути Буській районній раді будинки військового містечка

                              Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача 1, 2: Лесенко В.М.

від відповідача : Бень Т.Т.

Представникам сторін роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Фондом комунального майна Буської районної ради та Буської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод” про визнання договору купівлі-продажу будинків військового містечка укладеного 07.09.2007р. між Фондом комунального майна Буської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод” недійсним та зобов”язання повернути Буській районній раді будинки військового містечка.

Ухвалою суду від 23.02.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.03.2010р.

Представник позивачів в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.09.2009р. рішенням господарського суду Львівської області у справі №19/125 визнані недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.07.2007р. за реєстраційним №19419457 та рішення виконавчого комітету Боложинівської сільської ради Львівської області від 21.02.2007р. №10 “Про оформлення та реєстрацію права власності на нерухоме майно”, на підставі яких 07.09.2007р. укладався договір купівлі-продажу будинків військового містечка.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 15.03.2010р. №707, зокрема покликається на те, що на день укладення оспорюваного правочину Фонд комунального майна Буської районної ради володів повним обсягом цивільної дієздатності, що підтверджується додатково фактом завірення оспорюваного правочину нотаріусом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

07.09.2007р. між Фондом комунального майна Бузької районної ради як державним органом приватизації і продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничою компанією “Львівхолод” як остаточним переможцем конкурсу по приватизації нежитлових будівель в с.Боложинів (протокол засідання конкурсної комісії №3 від 29.08.2007р.) і покупцем було укладено договір купівлі-продажу будинків військового містечка, які знаходяться за адресою: Львівська обл., Буський р-н, с.Боложинів, вул.Ясна,1, зареєстрований в реєстрі 1245 та посвідчений приватним нотаріусом Лукащуком Н.О. Відповідно до акту передачі нежитлових будівель війського містечка в с.Боложинів, по вул.Ясна, 1 Буського району вказані нежитлові будівлі передані з балансу Буської районної ради у власність ТзОВ ТВК “Львівхолод” (підстава договір купівлі-продажу №1245 від 07.08.2007р.).

На час укладення договору купівлі-продажу №1245 від 07.08.2007р. повноваження Фонду комунального майна Буської районної ради на укладення договору підтверджувались Положенням про Фонд комунального майна Буської районної ради, затвердженого рішенням Буської районної ради від 30.03.1999р., яке уповноважувало Фонд комунального майна Буської районної ради виступати в якості продавця при продажу об'єктів комунальної власності Буської районної ради, та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Боложинівською сільською радою 03.07.2007р. на підставі рішення виконавчого комітету Боложинівської сільської ради від 21.02.2007р. №10 та зареєстрованим 03.07.2007р. в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (реєстраційний №19419457), згідно з яким право власності на об'єкт приватизації - будинки військового містечка, які знаходяться за адресою: Львівська обл., Буський р-н, с.Боложинів, вул.Ясна,1 зареєстровано за Буською районною радою.

24.09.2009р. рішенням господарського суду Львівської області у справі №19/125 згадане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.07.2007р. за реєстраційним №19419457 та рішення виконавчого комітету Боложинівської сільської ради Львівської області від 21.02.2007р. №10 “Про оформлення та реєстрацію права власності на нерухоме майно”, на підставі яких укладався договір купівлі-продажу №1245 від 07.08.2007р. за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова визнані недійсними.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, зокрема частиною другою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки на момент вчинення ( укладення) договору купівлі-продажу №1245 від 07.08.2007р. сторони володіли повним обсягом цивільної дієздатності, а договір купівлі-продажу №1245 від 07.08.2007р. відповідав вимогам ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя