Рішення № 12014498, 07.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 7/122-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Відкрите акціонерне товариство «Енергія», м. Обухів, Київська область,

до                    Приватного підприємства «Арсенал», м. Обухів, Київська область,

про                    стягнення 1258,89грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зленко Н.В. –представник за довіреністю №5-д від 14.01.2010року;

від відповідача: не з’явились,

секретар судового засідання: Данилік Л.М.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Енергія»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №727 від 23.06.2010року (вх. №3027 від 05.07.2010року) до Приватного підприємства «Арсенал»(далі –відповідач) про стягнення 1258,89грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №177-Т від 01.01.2008року про постачання теплової енергії у гарячій воді, а саме щодо проведення оплати за спожиту теплову енергію за листопад 2008року –квітень 2009року, листопад 2009року та січень –квітень 2010року, а тому просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1079,71грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 179,18грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010року було порушено провадження у справі № 7/122-10 та призначено її розгляд на 03.08.2010року.

У зв’язку з неявкою у судове засідання 03.08.2010року представників відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи було відкладено на 07.09.2010року.

В судовому засіданні 07.09.2010року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач у справі у судове засідання 07.09.2010року повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності витребуваних документів, відзиву на позовну заява та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як це не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 07.09.2010року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

01.01.2008року між Відкритим акціонерним товариством «Енергія» (енергопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Арсенал»(споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір №177-Т про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов’язання постачати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 1.2. договору приміщення під назвою кафе «Лукавиця», яке опалюється згідно даного договору, належить Приватному підприємству «Арсенал»та знаходиться за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 22.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах орієнтовано передбачених додатком №1, з фактичним визначенням кількості спожитої теплової енергії за даними приладів обліку. (п.2.1. договору).

Пунктом 6.5. договору визначено, що ціна однієї Гкал т/енергії на дату укладання договору складає: 234,30грн., з яких ПДВ 39,05грн.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, згідно п. 6.1. договору, проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів, шляхом передоплати в розмірі 50% вартості заявленої теплової енергії, що сплачується за 3 дні до початку місяця споживання.

Відповідно до п. 6.2. договору кінцевий розрахунок проводиться до кінця місяця споживання.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008року (п.10.1.договору).

28.11.2008року сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №177-Т від 01.01.2008року, якою сторони продовжили до 31.12.2009року строк дії вищевказаного договору, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення.

Між позивачем та відповідачем у справі 01.01.2010року була укладена додаткова угода №2 до договору №177-Т від 01.01.2008року, п. 5 якої сторони дійшли згоди про продовження строку дії договору до 31.12.2010року.

Пунктом 1 додаткової угоди №2 сторони виклали в наступній редакції п. 6.1. договору: «Розрахунки за теплову енергію, що споживається, оформлюються актом на відпуск теплової енергії за підписом уповноважених представників сторін та проводяться виключно в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів, шляхом передоплати в розмірі 50% вартості заявленої теплової енергії, що сплачується за 3 дні до початку місяця споживання.»

Господарським судом встановлено, що на підставі договору позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачеві послуги з теплопостачання. Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов’язань від відповідача не надходило. За листопад 2008року –квітень 2009року, листопад 2009року та січень –квітень 2010року позивач надав відповідачеві послуг з теплопостачання на загальну суму 1579,71грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт за листопад 2008року на суму 79,93грн., за грудень 2008року на суму 104,76грн., за січень 2009року на суму 125,71грн., за лютий 2009року на суму 166,46грн., за березень 2009року на суму 156,06грн., за квітень 2009року на суму 57,23грн., за листопад 2009року на суму 161,27грн., за січень 2010року на суму 249,70грн., за лютий 2010року на суму 208,08грн., за березень 2010року на суму 202,88грн., за квітень 2010року на суму 67,63грн. Вказані вище акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Як стверджує позивач у справі та не заперечується відповідачем, останній за поставлену теплову енергію розрахувався лише частково, а саме сплативши в жовтні 2009року 500,00грн.

Враховуючи те, що відповідач в повному обсязі не розрахувався за спожиту теплову енергію за листопад 2008року –квітень 2009року, листопад 2009року та січень –квітень 2010року, господарським судом встановлено, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1079,71грн. (1579,71грн. –500,00грн.).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобов’язання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст.714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До обов’язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов’язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2.1. договору визначено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії, які передбачені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов’язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження проведення оплати за поставлену теплову енергію у гарячій воді за листопад 2008року –квітень 2009року, листопад 2009року та січень –квітень 2010року. Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків за отримані послуги з теплопостачання відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування заборгованості відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію в розмірі 1079,71грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2.4. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення. Згідно п. 4 додаткової угоди №2 до договору зазначений пункт договору викладено в наступній редакції: «у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежів у межах строку позовної давності в один рік».

Частиною 3 статті 549 ЦУ України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Беручи до уваги прострочення відповідачем грошового зобов’язання, позивачем нараховано пеню в розмірі 179,18грн. Перевіривши поданий розрахунок пені, господарський суд вважає його арифметично вірним.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у сумі 1258,89грн., з яких 1079,71грн. сума основного боргу та 179,18грн. пеня.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Арсенал»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Лукавиця, буд. 122, кв. 90, код ЄДРПОУ 30227245) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергія»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 13699556) 1 079 (одну тисячу сімдесят дев’ять) грн. 71 коп. основного боргу, 179 (сто сімдесят дев’ять)грн. 18коп. пені та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Рішення підписане 10.09.2010року