Рішення № 12014429, 08.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" вересня 2010 р. Справа № 21/140-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 467593,79 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Панченко Н.О. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі-ДК «ТД «Укргазвидобування»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій»(далі-ТОВ «Український центр аграрних технологій»/відповідач) про стягнення 467593,79 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору №УГВ1091222-09 від 21.07.2009р.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2010р. порушено провадження у справі №21/140-10 та призначено справу до розгляду на 21.07.2010р.

21.07.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства «Конотопський арматурний завод».

У задоволенні зазначеного клопотання у відповідності до 27 Господарського кодексу України судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

В судових засіданнях 21.07.2010р., 26.07.2010р., 16.08.2010р., 18.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р. та 03.09.2010р. оголошувалась перерва до 26.07.2010р., 16.08.2010р., 18.08.2010р., 27.08.2010р., 01.09.2010р., 03.09.2010р. та 08.09.2010р. відповідно.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.07.2010р. та 16.08.2010р. зустрічний позов ТОВ «Український центр аграрних технологій»до ДК «Укргазвидобування»про стягнення 287563,19 грн. повертався без розгляду.

В судовому засіданні 08.09.2010р. оголошено повний текс рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2009р. між ДК «ТД «Укргазвидобування»(далі-покупець) та ТОВ «Український центр аграрних технологій»(далі-продавець) укладено договір поставки №УГВ1091222-09 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.1-3.4.1, 3.12, 7.7 та 10.1 Договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Умови постави товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях.

Обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознорядках покупця (узгоджена до поставки партія продукції).

Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання рознорядки покупця.

Вантажовідправником товару за цим договором є продавець або завод-виробник.

У разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань у термін, зазначений у специфікаціях до даного договору, останній сплачує штраф у розмірі 8% від суми непоставленого згідно специфікації товару.

Договір набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків –до його повного виконання.

Відповідно до специфікації №1 до Договору, сторони погодили, що загальна вартість товару, який підлягає поставці становить 22910 024,53 грн., термін постачання –липень-серпень 2009р.

28.07.2009р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до специфікації до Договору та визначити термін поставки товару до 31.12.2009р.

30.12.2009р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору до 31.05.2010р.

Як зазначає позивач, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної поставки товару належним чином не виконав.

Так, на виконання умов Договору, у строки визначені у додатковій угоді №1 відповідачем поставлено лише товар загальною вартістю 17065102,12 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі товару №1 від 03.08.2009р. на суму 278600,00 грн., №2 від 03.08.2009р. на суму 1675510,34 грн., №37 від 06.08.2009р. на суму 1575234,28 грн., №15 від 11.08.2009р. на суму 490634,50 грн., №8 від 02.09.2009р. на суму 897848,21 грн., №2 від 01.10.2009р. на суму 1168020,58 грн., №71 від 23.09.2009р. на суму 981268,99 грн., №37 від 01.10.2009р. на суму 1283379,41 грн., №10 від 01.10.2009р. на суму 322471,08 грн., №9 від 01.10.2009р. на суму 203606,86 грн., №111 від 15.10.2009р. на суму 407213,71 грн., №82 від 16.10.2009р. на суму 601071,08 грн., №45 від 02.11.2009р. на суму 1091705,58 грн., №6 від 05.11.2009р. на суму 1498919,29 грн., №16 від 06.11.2009р. на суму 490634,50 грн., №17 від 11.11.2009р. на суму 923542,16 грн., №2 від 01.12.2009р. на суму 835800,01 грн., №15 від 01.12.2009р. на суму 322471,08 грн., №14 від 03.12.2009р. на суму 490634,49 грн., №14 від 03.12.2009р. на суму 490634,49 грн., №140 від 21.12.2009р. на суму 1035901,48 грн., №138 від 21.12.2009р. на суму 490634,49 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Частину товару, як зазначає позивач, загальною вартістю 4815103,50 грн. відповідачем поставлено з порушенням строків, визначених у додатковій угоді №1 до Договору, а саме: 05.01.2010р. поставлено товар на суму 557200,00 грн., 13.01.2010р. на суму 1047834,50 грн., 15.01.2010р. на суму 557200,00 грн., 19.01.2010р. на суму 557200,00 грн., 26.02.2010р. на суму 981268,99 грн., 06.05.2010р. на суму 278600,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі товару за зазначений період.

Решту товару, загальною вартістю 1029818,91 грн. відповідачем не поставлено.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної поставки товару позивач просить суд стягнути з відповідача 467593,79 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 7.7 Договору на 4815103,50 грн. вартості товару, поставленого з порушенням строків та на 1029818,91 грн. вартості непоставленого товару.

Водночас, відповідач заперечує проти позову, посилаючись на поставку товару вартістю 4815103,50 грн. у строки, передбачені Договору, оскільки продовження терміну дії Договору додатковою угодою №2 до Договору за своєю правовою природою є погодженням сторонами продовження також і терміну поставки товару до 31.05.2010р., та на відсутність його вини у не поставці товару вартістю 1029818,91 грн. оскільки невиконання зобов’язання сталось через прострочення кредитора (позивача).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, відповідно до специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підтвердження факту поставки товару з порушенням строків (після 31.12.2009р.) вартістю 4815103,50 грн., позивач посилається на Акти №14 від 05.01.2010р. на суму 835800,01 грн., №15 від 05.01.2010р. на суму 557200,00 грн., №12 від 13.01.2010р. на суму 1047834,50 грн., №13 від 15.01.2010р. на суму 557200,00 грн., №22 від 19.01.2010р. на суму 557200,00 грн., №173 від 26.02.2010р. на суму 981268,99 грн., №5 від 06.05.2010р.

Як вбачається зі змісту зазначених актів, відповідачем було поставлено фонтанну арматуру АФК6-65х35К1, 11 засувок, клас матеріалів АРІ у кількості 12 шт. та фонтанну арматуру АФК 6-80/50х70 К1, 11 засувок, клас матеріалів по АРІ у кількості 3 шт. Решта зазначеного товару у відповідності до специфікації, у кількості 15 шт. та 12 шт. відповідно, була поставлена відповідачем до 31.12.2009р., що підтверджується Актами приймання-передачі, які передують наведеним.

Пунктами 3.1-3.4.1 Договору передбачено, що умови постави товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях.

Обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознорядках покупця (узгоджена до поставки партія продукції).

Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання рознорядки покупця.

З приписів зазначених пунктів Договору вбачається, що сторони визначили, що поставка товару здійснюється відповідачем за умови надходження рознорядки від позивача.

У відповідності до специфікації, постачальник має поставити замовнику, зокрема, фонтанну арматуру АФК6-65х35К1, 11 засувок, клас матеріалів АРІ у кількості 27 шт. та АФК 6-80/50х70 К1, 11 засувок, клас матеріалів по АРІ у кількості 15 шт.

На виконання умов Договором, позивачем надано, а відповідачем отримано рознорядки на повну кількість зазначеного товару (27 шт. та 15 шт. відповідно), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рознорядок №22-012-05581 від 23.07.2009р., №22-012-05583 від 23.07.2009р., №22-03-05733 від 31.07.2009р., №22-03-05734 від 31.07.2009р., №22-012-06517 від 31.08.2009р., №22-012-06518 від 31.08.2009р., №22-12-06900 від 14.09.2009р., №22-12-07149 від 23.09.2009р., №22-012-07467 від 07.10.2009р., №22-012-07468 від 07.10.2009р., №22-012-08403 від 13.11.2009р., №22-012-08405 від 13.11.2009р., №22-012-09192 від 09.12.2009р., №22-012-09193 від 09.12.2009р., №22-012-09194 від 09.12.2009р., №22-012-09195 від 09.12.2009р.

Факт отримання зазначених рознорядок відповідачем не спростовано.

Відповідно до специфікації №1 до Договору, в редакції, викладеній у додаткові угоді №1 від 28.07.2009р., термін поставки товару до 31.12.2009р.

Втім, у відповідності до Актів №14 від 05.01.2010р., №15 від 05.01.2010р., №12 від 13.01.2010р., №13 від 15.01.2010р., №22 від 19.01.2010р., №173 від 26.02.2010р., №5 від 06.05.2010р. остаточну поставку зазначеного товару (фонтанна арматура АФК6-65х35К1, 11 засувок, клас матеріалів АРІ у кількості 12 шт. та фонтанна арматуру АФК 6-80/50х70 К1, 11 засувок, клас матеріалів по АРІ у кількості 3 шт.) загальною вартістю 4815103,50 грн. відповідач здійснив з порушення строків, визначених у специфікації до Договору, тобто після 31.12.2009р.

Відповідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, оскільки відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної поставки товару належним чином не виконав, зазначений факт відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача у відповідності до п. 7.7 Договору, зокрема, 385208,28 грн. штрафу, нарахованого на 4815103,50 грн. вартості несвоєчасно поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 Договору у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань у термін, зазначений у специфікаціях до даного договору, останній сплачує штраф у розмірі 8% від суми непоставленого згідно специфікації товару.

Оскільки розмір штрафу, нарахованого позивачем відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, приписам Договору та є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 385208,28 грн. штрафу, нарахованого на 4815103,50 грн. вартості несвоєчасно поставленого товару підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на поставку товару вартістю 4815103,50 грн. у строки, передбачені Договору, оскільки продовження терміну дії Договору додатковою угодою №2 до Договору до 31.05.2010р. за своєю правовою природою є погодженням сторонами продовження також і терміну поставки товару до 31.05.2010р. спростовується наступним.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 10.1 Договору, останній набирає сили з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків –до його повного виконання.

30.12.2009р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору до 31.05.2010р. Інші умови Договору являються незмінними та є обов’язковими для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до специфікації №1 до Договору, в редакції, викладеній у додаткові угоді №1 від 28.07.2009р., термін поставки товару до 31.12.2009р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідності до додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди продовжити лише термін його дії, без зміни решти умов Договору, в тому числі і строків поставки товару, які у відповідності до п. 3.3 Договору визначаються у специфікації, що спростовує посилання відповідача на погодження сторонами продовження терміну поставки товару до 31.05.2010р.

Інших доказів, які б свідчили про погодження сторонами продовження строку поставки товару за Договором після 31.12.2009р. суду не надано.

Щодо ж вимоги позивача про стягнення з відповідача 82385,11 грн. штрафу, нарахованого на 1029818,91 грн. вартості непоставленого товару, а саме колонної головки ОКК2-70-168х-245х-324 у кількості 5 шт. слід зазначити наступне.

Пунктами 3.1-3.4.1 Договору передбачено, що умови постави товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях.

Обсяг постачання кожної окремої партії продукції визначається в рознорядках покупця (узгоджена до поставки партія продукції).

Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання рознорядки покупця.

З приписів зазначених пунктів Договору вбачається, що сторони визначили, що поставка товару здійснюється відповідачем за умови надходження рознорядки від позивача, наданню якої передує наявність повідомлення від відповідача про готовність товару до відвантаження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. у справі №19/3.

Приписами ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Так, відповідач свій обов'язок щодо повідомлення покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження зазначеного товару, вартістю 1029818,91 грн. виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень останнього №122 від 30.11.2009р., та повторних повідомлень №28 від 01.03.2010р., №36 від 30.03.2010р., №49 від 14.04.2010р.

Факт отримання зазначених повідомлень позивачем не спростовано.

Втім, доказів про надісланням позивачем відповідачу рознорядок на зазначений товар суду не надано.

Відсутність зазначених рознорядок у відповідності до п. 3.4.1 Договору унеможливлює здійснення відповідачем відвантаження товару.

Відповідно до ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. При застосуванні цієї норми слід враховувати, що якщо порушення зобов'язання сталося цілком з вини кредитора, то збитки кредитора слід вважати такими, що завдані внаслідок його власних дій чи бездіяльності, і вони не є результатом порушення його права.

Такі збитки не підлягають відшкодуванню згідно з частиною першою статті 22 ЦК України, навіть якщо відповідно до закону або договору боржник несе відповідальність за порушення зобов'язання незалежно від наявності його вини.

Оскільки стягнення неустойки за правовою природою є компенсацією майнових втрат кредитора, що сталися внаслідок порушення його права, у розмірі, що визначається у спрощеному, порівняно із відшкодуванням збитків, порядку, то якщо порушення зобов'язання сталося цілком з вини кредитора у нього не виникає права на неустойку. (п. 43 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

Оскільки прострочення боржника (відповідача) у вигляді не поставки товару (колонної головки ОКК2-70-168х-245х-324 у кількості 5 шт.) вартістю 1029819,00 грн. відбулось у зв’язку з простроченням кредитора (позивача), яке полягає у ненаданні останнім рознорядок на названий товар, зазначений факт сторонами не спростовано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82385,11 грн. штрафу, нарахованого на 1029818,91 грн. вартості непоставленого товару у відповідності до ст. 616 ЦК України задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 614, 616, 629, 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265, 267 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр аграрних технологій»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 72, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33018774) на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30019775) 385208 (триста вісімдесят п’ять тисяч двісті вісім) грн. 28 коп. штрафу, 3852 (три тисячі вісімсот п’ятдесят дві) грн. 08 коп. державного мита та 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                               В.А. Ярема