Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2010 р. Справа № 8/078-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Автодорожник»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропакінвест»
про стягнення заборгованості в сумі 5394,76 грн.
Суддя Скутельник П.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача: Бован К.О., яка діє на підставі довіреності від 05.08.2010 року №05/08;
від відповідача: не з’явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодорожник»(далі по тексту: позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропакінвест»(далі по тексту: відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5394,76 грн.
Свої вимоги, позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань щодо оплати послуг, отриманих відповідно до акту виконаних робіт від 13.12.2007 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5394,76 грн., з яких: 4895,61 грн. –основного боргу, 161,35 грн. –3% річних, 337,8 грн. - інфляційних нарахувань.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2010 року порушено провадження у справі № 8/078-10 та призначено останню до розгляду на 25.08.2010 року.
У судове засідання 25.08.2010 року представник відповідача не з’явився, витребуваних ухвалою документів суду не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2010 року розгляд справи було відкладено до 03.09.2010 року в порядку п.п.1, 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту: ГПК України).
У судове засідання 03.09.2010 року представник відповідача повторно не з’явився, витребуваних ухвалою документів суду не надав.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані докази, суд –
встановив:
13.12.2007 року між позивачем та відповідачем підписано акт виконання робіт, відповідно до якого, відповідач отримав послуги перевезеня вантажів автомобілем КАМАЗ на суму 4895,61 грн. Акт підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача, тобто директором ТОВ «Автодорожник»Хлипавкою О.М. та директором ТОВ «Агропакінвест»Бишовцем М.І. відповідно та скріплений печатками товариств.
Цивільний кодекс України (далі по тексту: ЦК України) у ч.ч.1,2 ст.509 встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, серед яких - договори та інші правочини.
Господарський кодекс України (далі ГК України) передбачає можливість виникнення господарських зобовязань з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У ст.626 ЦК України зазначається, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільним кодексом України у ст. 901 встановлюється, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, можна дійти висновку, що між позивачем і відповідачем існувала домовленість про надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобілем КАМАЗ, про що свідчить акт виконання робіт від 13.12.2010 року підписаний повноважними особами та скріплений печатками позивача та відповідача.
Згідно з актом, відповідач претензій щодо виконання робіт не має, а тому, суд дійшов висновку, що позивач виконав своє зобов’язання перед відповідачем у повному обсязі та належним чином.
Крім того, у ст. 903 ЦК України міститься положення про те, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Разом з тим, ст.530 ЦК України забезпечує право кредитора вимагати виконання обов’язку боржника у будь-який час, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Актом про виконання робіт не передбачено строків здійснення оплати за надані послуги, а тому, 10.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 9. Факт отримання відповідачем вищезазначеної претензії засвідчується поштовим повідомленням про вручення від 11.06.09 року б/н, згідно з яким лист із претензією отриманий 19.06.2009 року гр.Кравченко. У претензії позивач вимагає від відповідача розрахуватися за послуги, надані відповідно до акту про виконання робіт від 13.12.2007 року та зазначає про свої наміри звернутися до господарського суду у разі невиконання відповідачем свого обов’язку.
Зважаючи на те, що відповідач не здійснив розрахунок за надані послуги у встановлений ст.530 ЦК України строк, позивач надіслав останньому лист від 01.07.2010 року про те, що, у зв’язку із невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо розрахунку за надані послуги, що підтверджуються актом виконання робіт від 13.12.2007 року, позивач змушений звернутися до суду. Про отримання відповідачем вищезазначеного листа свідчить повідомлення про вручення № 2701303, надане позивачем разом із позовною заявою.
Цивільний кодекс України у ст.526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зважаючи на те, що відповідач, отримавши претензію від 10.06.2010 року №9, не здійснив розрахунків за отримані послуги, можна дійти висновку, що він не виконав належним чином зобов’язання, взятого на себе відповідно до акту виконання робіт від 13.12.2007 року, а також порушив приписи ст. 530 ЦК України.
Господарський кодекс України (далі по тексту: ГК України) у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов’язання штрафних санкцій
Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п.2, 3 Роз’яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.
Враховуючи поданий разом із позовної заявою розрахунок суми позову, станом на 06.08.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 5394,76 грн., з яких: 4895,61 грн. –основного боргу, 161,35 грн. –3% річних, 337,8 грн. - інфляційних нарахувань.
Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором про надання послуг, який підтверджується актом виконання робіт від 13.12.2007 року у розмірі 5394,76 грн., з яких: 4895,61 грн. – основного боргу, 161,35 грн. –3% річних, 337,8 грн. - інфляційних нарахувань підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем спростовані не були в установленому порядку, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропакінвест»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд.8а; ідентифікаційний код 19404214) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автодорожник»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Вітянська, буд.1-а, оф.4, ідентифікаційний код 32740199) 4895 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 61 коп. –основного боргу, 161 (сто шістдесят одну) грн. 35 коп. –3% річних, 337 (триста тридцять сім) грн. 80 коп. –інфляційних нарахувань, 102 (сто дві) грн. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Рішення підписано 03.09.2010 року
Cуддя П.Ф. Скутельник
Судове рішення № 12014286, Господарський суд Київської області було прийнято 03.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/078-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: