Ухвала суду № 12014263, 03.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 235-24-26 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"03" вересня 2010 р. № 02-03/1315/14

Суддя Бацуца В. М. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфцентр Україна”, м. Бровари

до:

1)          Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, м. Бровари;

2)          Броварської міської ради Київської області, м. Бровари;

про визнання договору благодійного внеску недійсним та стягнення 110000, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Поліграфцентр Україна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Броварської міської ради Київської області про визнання договору благодійного внеску недійсним та стягнення 110000, 00 грн.

Вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито” розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а згідно пп. б) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито” розмір ставки державного мита із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 4.5 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Пунктом 36 Наказу Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р. „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита” визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Пунктом 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29.09.2009 р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” на запитання „Які дії слід вчиняти господарському суду у разі встановлення суттєвої недоплати суми державного мита при поданні позову?” зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати „суттєвою”.

До вказаної позовної заяви додано квитанцію № ПН 4269 від 18.08.2010 р. про сплату державного мита на суму 1 100, 00 грн., розмір якого не відповідає п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. „Про державне мито”.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше. Розмір ставки витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов’язаного з розглядом господарських справ, для позивачів, що в установленому порядку не звільнені від сплати державного мита, становить 236 грн., а для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - нульова ставка.

До вказаної позовної заяви додано квитанцію № ПН 4274 від 18.08.2010 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236, 00 грн., згідно наступних реквізитів: отримувач –Київська область, код отримувача –24074109, банк отримувача –ГУ ДКУ у Київській області, мфо –821018, р/р № 31211259700001, код платежу –22050000, символ звітності банку –259.

Згідно з наказом Державного казначейства України від 26.05.2010 р. № 169 „Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету” оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу при поданні позовної заяви до господарського суду Київської області сплачується за такими реквізитами рахунку: отримувач –Державний Київська область 22050003, код отримувача –24074109, банк отримувача –ГУ ДКУ у Київській області, мфо –821018, р/р № 31217264700001, код платежу –22050003, символ звітності банку –264.

Головне управління Державного казначейства України у Київський області листом від 10.06.2010 р. № 06-04/448-3643 повідомило господарський суд Київської області, що згідно наказу Державного казначейства України від 07.06.2010 р. № 185 „Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів” визначено дату початку здійснення операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” –21.06.2010 р. Зарахування податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень до державного та місцевих бюджетів із вище зазначеної дати буде здійснюватися у відповідності до вимог наказу Державного казначейства України від 26.05.2010 р. № 169 „Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету”.

Згідно вищевказаних наказів, з 21.06.2010 р. діють нові банківські реквізити для оплати і зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і відповідно закритим є попередній рахунок і з 21.06.2010 р. кошти в якості оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на нього не надходять і не зараховуються.

Отже, додана до вказаної позовної заяви квитанція не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і грошові кошти у розмірі 236 грн. в якості оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за попередніми банківськими реквізитами фактично до бюджету не надійшли та не зараховані.

До вказаної позовної заяви не додано жодних належних доказів, що підтверджували б сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також з інших підстав.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду з вказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 54, 56, 57, 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Поліграфцентр Україна” позовну заяву б/н від 19.08.2010 р. (вх. № 3886 від 25.08.2010 р.) та додані до неї матеріали без розгляду.

2.          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

                    Суддя