Рішення № 12014182, 31.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 16/070-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 115004,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Грабєжов О.Е. –довіреність № б/н від 05.01.2010р. –представник;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “НБМ” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 275 від 22.06.2010р. (Вх. №суду 3001 від 05.07.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 87 006,42 грн., 14 566,02 грн. пені, 10725,58 грн. інфляційних, 2 706,70 грн. 3% річних, а всього 115004,72 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 12.07.2010р. господарським судом Київської області порушено провадження у справі № 16/070-10 та призначено її розгляд на 27.07.2010р. о 10 год. 50 хв. за участю повноважних представників сторін.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 27.07.2010р., господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 31.08.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судових засіданнях 27.07.2010р. та 31.08.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судові засідання 27.07.2010р. та 31.08.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 12.07.2010р. та ухвалою від 27.07.2010р.

Однак, копії зазначених ухвал суду від 12.07.2010р. та від 27.07.2010р. були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 12.07.2010р. про порушення провадження та від 27.07.2010р., які направлялися за адресою відповідача, зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області № 02/2-08/0540 від 23.07.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

Між Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “НБМ” (Виконавець - далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті» (Замовник - далі відповідач) 01.09.2008 року було укладено Договір № 199/08 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач доручає та оплачує, а позивач надає послуги по розповсюдженню матеріалів відповідача в ефірі телевізійного каналу «5»(надалі –Послуги) відповідно до умов цього Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору послуги надаються поетапно, початок і закінчення кожного етапу узгоджується сторонами і фіксується у Додатках до цього Договору. Виконання зобов’язання сторонами підтверджується актом (актами) прийому-передачі наданих послуг (надалі –Акт), які підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 2.4 Договору).

Відповідно до Додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 сторони погодили вартість послуг та умови розміщення реклами (телемагазинів) в ефірі телевізійного каналу «5»(копії яких в матеріалах справи).

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та надав відповідачу послуги на суму 125 731,51 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), копії яких належним чином завірені в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1.4 Договору не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати надання позивачем підписаного зі свого боку Акта, відповідач повинен підписати Акт або надати свої письмові зауваження про допущені позивачем недоліки та спосіб їх усунення. Надання чи несвоєчасне надання цих документів Сторони трактують, як згоду відповідача з тим, що позивач надав послуги належним чином і в повному обсязі.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості наданих послуг від відповідача не надходило.

Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги всього у розмірі 38 725,09 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 18.11.2008р. на суму 5844,25 грн., 9142,34 грн., 241,00 грн. та від 27.02.2009р. на суму 23497,50 грн.

Таким чином борг відповідача згідно Договору № 199/08 від 01.09.2008р. становить 87 006,42 грн. (125 731,51 грн. - 38 725,09 грн.).

Наявність зазначеного боргу також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, згідно якого станом на 31.12.2009р. борг ТОВ «Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті»складає 87006,42 грн., зазначений акт підписаний відповідачем та скріплений печатками з обох сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п. 5.2 Договору відповідач оплачує послуги шляхом попередньої оплати у розмірі 100% від вартості послуг, на поточний рахунок позивача на підставі рахунку, що виставляється позивачем, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення такого рахунку, але у будь-якому випадку не пізніше двох календарних днів до початку надання послуг.

Оскільки позивачем надано послуги без отримання 100% оплати, то суд вважає, що строк виконання зобов‘язання відповідачем не встановлений, та застосовуються норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 28 від 25.01.2010р. з вимогою сплатити 87 006,42 грн. заборгованості за отримані послуги по розміщенню телемагазина. Відповідач у відповіді на претензію № 19/3 від 01.03.2010р. повідомив, що в зв’язку з скрутним матеріальним становищем він не має можливості вчасно виконувати свої зобов’язання.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар направлена відповідачу 25.01.2010р., з врахуванням строку на поштовий перебіг, обов’язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 05.02.2010р.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманих послуг за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 87 006,42 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов, доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 87 006,42 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги на підставі договору № 199/08 від 01.09.2008р. у сумі 87 006,42 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення оплати вартості послуг за цим Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 6.2 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 14 566,02 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 22.06.2009р. по 22.06.2010р.

Суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування пені з огляду на те, що обов’язок відповідача по сплаті заборгованості за отримані послуги з урахуванням ст. 530 ЦК України настав 05.02.2010р.

Отже, згідно розрахунку який був зроблений судом з відповідача на користь позивача стягненню підлягає пеня у розмірі –6689,96 грн. за період з 05.02.2010р. по 22.06.2010р. В частині стягнення пені в сумі 7 876,06 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 10725,58 грн. з вересня 2008р. по червень 2010р. та 3% річних в розмірі 2 706,70 грн. за період з 24.09.2008р. по 22.06.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних суд не погоджується з визначеними позивачем періодами нарахування інфляційних та 3% річних з огляду на те, що обов’язок відповідача по сплаті заборгованості за отримані послуги з урахуванням ст. 530 ЦК України настав 05.02.2010р.

Отже, згідно розрахунку який був зроблений судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають інфляційні у розмірі 1305,10 грн. за період з лютого 2010р. по червень 2010р. та 3% річних у розмірі –986,87 грн. за період з 05.02.2010р. по 22.06.2010 р. В решті інфляційних та 3% річних суд відмовляє позивачу в стягненні.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 87 006,42 грн. основної заборгованості, 6689,96 грн. пені, 1305,10 грн. інфляційних та 986,87 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 10, п/р 26000000173 в Київській філії АКБ ТОВ «ЗахідІнкомБанк», МФО 380656, код ЄДРПОУ 35224191) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, п/р 26006010303775 в ВАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк», в м. Києві, МФО 380582, код ЄДРПОУ 22837796) 87 006 (вісімдесят сім тисяч шість) грн. 42 коп. основної заборгованості, 6689 (шість тисяч шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 96 коп. пені, 1 305 (одна тисяча триста п’ять) грн. 10 коп. інфляційних, 986 (дев’ятсот вісімдесят шість) грн. 87 коп. 3% річних, а також 959 (дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 88 коп. державного мита та 196 (сто дев’яносто шість) грн. 97 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позову відмовити.

4.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О. Христенко