Рішення № 12014125, 31.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2010 р. Справа № 13/069-10

За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ

до Приватного підприємства "Орбіта-ВА", м. Біла Церква

про стягнення 71550,92 грн.

                     Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Неволіна А.Ю. - довіреність б/н від 16.03.2010р.;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області з позовом звернулось Об’єднання підприємств “Український музичний альянс”(далі –позивач) до Приватного підприємства "Орбіта-ВА" (далі –відповідач) про стягнення 1 грн. відрахувань.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах”. Відтак, відповідач зобов'язаний під час ввезення на митну території України обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", надавати позивачу інформацію, зокрема щодо дати митного оформлення, назви з кодом згідно з УКТЗЕД, вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті), кількості ввезеного обладнання і (або) матеріальних носіїв, а також сплачувати позивачу зазначені відрахування. Проте визначена інформація відповідачем не надавалась, а відрахування (відсотки) не сплачувалися, що є порушенням з боку відповідача права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду, визначену ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

30.08.2010 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 71550,92 грн. відрахувань.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 17.05.2010 р., 14.06.2010 р. та 12.08.2010 р., які були направлені на адресу відповідача зазначену в витягу з ЄДРПОУ станом на 20.07.2010 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Позивач - об'єднання підприємств “Український музичний альянс” є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - Департамент) здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Зазначена обставина підтверджується Свідоцтвом №2/У від 20 грудня 2007 року (копія додається) та листом Департаменту № 16-07/4522 від 07.08.2009 року.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців, виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертої цієї ж статті.

Відповідно до ч. 4 цієї статті Закону виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні прав, за передбачені частиною другої цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах.

Згідно ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що розміри зазначених відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Найменування товарів з кодом згідно з УКТЗЕД та розмір відрахувань, що визначається для імпортерів обладнання і матеріальних носіїв у відсотках від вартості вказаного обладнання і матеріальних носіїв, зазначеної у зовнішньоекономічному договору (контракті), визначені додатком до Постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" № 992 від 27 червня 2003 року (далі - Постанова № 992). Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (уповноваженим організаціям).

Відповідач є імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити-відтворення-передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Імпорт відповідачем зазначеного обладнання і матеріальних носіїв підтверджується виписками з даних митної статистики (а.с. 24-27), що надавались позивачу без зазначення митної вартості обладнання і матеріальних носії в порядку ознайомлення Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Згідно з п. 7 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003р. (далі - Порядок), під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року №992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на зазначені положення законодавства відповідач зобов'язаний був щоразу під час ввезення на митну території України обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", надавати позивачу інформацію, зокрема щодо дати митного оформлення, назви з кодом згідно з УКТЗЕД, вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті), кількості ввезеного обладнання і (або) матеріальних носіїв, а також сплачувати позивачу зазначені відрахування.

Проте визначена інформація відповідачем не надавалась, а відрахування (відсотки) не сплачувалися, що є порушенням з боку відповідача права суб'єктів авторського права та суміжних прав на винагороду, визначену ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

На запит господарського суду Київської області від Регіональної інформаційної митниці надійшла відповідь (з додатком на електронному носії) про факти митного оформлення ПП «Орбіта-ВА»товарів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (надалі - Постанова № 992).

Відповідно до наданої митницею інформації відповідачем у період з 18.05.2009 року по 14.10.2009 року були імпортовані на митну територію України товари, визначені названою Постановою Кабінету Міністрів України, за кодами згідно з УКТЗЕД 8520, 8521, 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528 та 8523.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" розміри зазначених у частині другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватись виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 встановлені розміри відрахувань у відсотках - 3%, крім коду товару 8523 (крім виробів групи 37 (крім товарної під категорії 8523 30 00 00) для якого встановлено 5%.

За інформацією, наданою Регіональною інформаційною митницею, відповідачем було ввезено на митну територію України матеріальні носії, фактурна вартість яких склала 2638,60 грн., та обладнання, фактурна вартість якого склала 2 380 632,95 грн.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або пядлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно з п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її пдтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний надати: зовнішньо - економічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; тощо.

Визначення фактурної вартості товару наводиться у п. 4 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року, відповідно до якої фактурною вартістю товарів є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку-фактурі рахунку-проформі).

Таким чином фактурною вартістю є митна вартість товарів, що заявляється декларантом на підставі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та відображається у рахунку-фактурі (рахунку-проформі). Зазначена у додатку до листа Регіональної інформаційної митниці митна вартість товарів є більшою, ніж фактурна (митна вартість, заявлена відповідачем), і визначена безпосередньо митним органом в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерам обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Держаної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 року, розмір відрахувань застосовуються до обладнання і матеріальних носіїв, зазначених у додатку до Постанови № 992 для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі "контракті".

Відтак, базою для розрахунку відрахувань (відсотків) є фактурна вартість матеріальних носіїв та обладнання, що імпортувались відповідачем на митну територію України.

Судом встановлено, що загальна сума відрахувань (відсотків), обов'язок виплати яких покладено на відповідача, складає 71 550,92 грн. та розраховується як сума відрахувань від вартості матеріальних носіїв (2 638,60 грн. * 5% = 131,93 грн.) та відрахувань від вартості обладнання, із застосуванням яких можна здійснити передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права»відтворення, (2 380 632,95 грн. * 3% =71 418,99 грн.) Обґрунтований розрахунок відрахувань (відсотків) додається.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем доведено суду правомірність заявлених позовних вимог, а відповідачем будь-яких доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Орбіта-ВА" (Київська обл., м. Б. Церква, Шосе Сквирське, 194; код ЄДРПОУ 33847878) на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (м. Київ, вул. Артема, 1-5; код ЄДРПОУ 31815383) 71550 (сімдесят одну тисячу п’ятсот п’ятдесят) грн. 92 коп. відрахувань.

Стягнути з Приватного підприємства "Орбіта-ВА" (Київська обл., м. Б. Церква, Шосе Сквирське, 194; код ЄДРПОУ 33847878) в доход Державного бюджету України 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 50 коп. державного мита.

4.           Стягнути з Приватного підприємства "Орбіта-ВА" (Київська обл., м. Б. Церква, Шосе Сквирське, 194; код ЄДРПОУ 33847878) в доход державного бюджету р/р 31217264700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКУ у Київській області, код 24074109) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                 С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 03.09.2010р.