Рішення № 12014102, 02.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 9/116-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/116-10 31.08.2010 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботаніка»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»

Про стягнення 67669,28 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Франчук О.В. (дов. б/н від 28.06.2010 р.)

Від відповідача Олійник С.О. (дов. № 448 від 26.05.2010 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботаніка»(позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(відповідач) про стягнення 67669,28 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2010 року порушено провадження у справі № 9/116-10 та призначено її до розгляду на 29.06.2010 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов’язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Ухвалою суду від 18.06.10 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

Крім того, 22.06.10 р. через загальний відділ господарського суду Київської області представником позивача була подана заява про забезпечення позову, яку було залучено до матеріалів справи 22.06.10 р.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на майно або грошові кошти відповідача, а у випадку відсутності коштів –будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання ухвали у сумі ціним позову та судових витрат.

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у зв’язку з світовою економічною кризою та іншими обставинами позивач має підстави вважати, що відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботаніка» про забезпечення позову судом розглянута та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається у будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Враховуючи те, що позивачем не надано жодного доказу з метою доведення суду наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову, то судом зазначена заява залишена без задоволення.

В судове засідання 29.06.2010 р. представники сторін з’явилися, проте у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 29.06.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2010 р., зобов’язано позивача надати в судове засідання письмове пояснення щодо умов договору купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.2008 року, а саме: чи є цей договір договором купівлі-продажу чи договором консигнації, як на це посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, а також надати пояснення щодо особи, яка отримала товар згідно видаткової накладної № РН- 0000210 від 27 серпня 2009 року, на якій відсутній підпис особи та печатка відповідача та, яка особа підписала акт звірки взаєморозрахунків від відповідача; зобов’язано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо не виконання вимог п. 4.1, 4.2, 5.5 договору купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.2008 року, а також щодо наявності суми боргу та ненадання відповіді на адресу позивача щодо претензії № 28/05 від 18.05.2010 р.

13.07.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання № б/н від 13.07.2010 року, в якому представник позивача просить суд, витребувати у ТОВ “Артур-К”податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за серпень 2009 року, заповнену ТОВ “Артур-К” з відміткою про її отримання відповідним органом Державної податкової служби.

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування документів у відповідача по справі № 9/116-10 та вивчивши докази по справі, вважав за необхідне витребувати у відповідача вищезазначені документи для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

Крім того, 13.07.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшло клопотання № б/н від 13.07.2010 року, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи.

Враховуючи клопотання позивача та неявку в судове засідання 13.07.2010 р. представника відповідача, ухвалою суду від 13.07.10 р. розгляд справи відкладено на 31.08.2010 р.; зобов’язано відповідача надати в судове засідання письмове пояснення щодо невиконання вимог п. 4.1, 4.2, 5.5 договору купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.2008 року, а також щодо наявності суми боргу та ненадання відповіді на адресу позивача щодо претензії № 28/05 від 18.05.2010 р., а також надати до суду оригінал (для огляду) та належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за серпень 2009 року, заповнену ТОВ “Артур-К” з відміткою про її отримання відповідним органом Державної податкової служби.

В судове засідання 31.08.2010 р. представники сторін з’явилися та надали суду витребувані документи.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ботаніка»(надалі - ТОВ «Ботаніка») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (надалі - ТОВ «Артур-К») укладено договір купівлі-продажу № 11/08 (надалі - Договір), за яким ТОВ «Ботаніка»зобов’язується передати товар для продажу, а ТОВ «Артур-К»зобов’язується прийняти товар та провести його оплату на умовах Договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на товари, зазначена у накладній, веазується у національній валюті Україні.

Загальна вартість товару, що передається вказується у накладній (п. 2.3 договору).

Товар вважається зданим позивачем і прийнятий відповідачем за якістю у відповідності з паспортом та іншими документами, наданим позивачем, а за кількістю –згідно накладної, після її підписання позивачем (п. 5.1 договору).

На виконання умов Договору, ТОВ «Ботаніка» передало ТОВ «Артур-К»товар для продажу на загальну суму 68491,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000106 від 22.04.09 р. на суму 15111,96 грн., № РН-0000121 від 30.04.09 р. на суму 15927,36 грн., № РН-0000156 від 25.06.09 р. на суму 10281,60 грн., № РН-0000171 від 08.07.09 р. на суму 4376,64 грн., № РН-0000181 від 17.07.09 р. на суму 3709,92 грн., № РН-0000190 від 03.08.09 р. на суму 7101,12 грн., № РН-0000197 від 18.08.09 р. на суму 8972,40 грн., та № РН-0000210 від 27.08.09 р. на суму 3010,20 грн.

Згідно з п. 5.5 договору відповідач має право повернути позивачу нереалізовану частину товару.

Відповідно до п. 5.5. Договору відповідач повернув товар на загальну суму 10647,08 грн., що підтверджується накладними на повернення товару № 0056654 від 19.05.09 р. на суму 50.52 грн., № 0084114 від 30.07.09 р. на суму 8735,28 грн., № 0120523 від 17.11.09 р. на суму 1071,60 грн. та № 01004381 від 19.01.10 р. на суму 789,68 грн. та частково сплатив грошові кошти за товар на загальну суму 1987,28 грн.

За ствердженням позивача, решту суми, необхідної для оплати за переданий товар, а саме 55856,83 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість гривень 83 коп.) (68491,20 - 10647,08 - 1987,28 = 55856,83) відповідач не оплатив.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації товару та його залишки, який відповідно до п. 4.1. Договору ТОВ «Артур-К»зобов’язано надавати ТОВ «Ботаніка»до 8 числа кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами в судових засіданнях під час розгляду справи, відповідач не надавав позивачу звіт про хід реалізації товару, а позивач жодного разу протягом періоду існування заборгованості не звертався до відповідача з вимогою про їх надання.

У видаткових накладних також відсутній строк оплати товару.

Крім того, в судових засіданням встановлено, що будь-яких змін до договору чи протоколу розбіжностей стосовно порядку оплати товару за договором сторони не підписували; до суду з позовом про тлумачення умов договору ні позивач, ні відповідач також не зверталися.

Тлумачення позивача умов п. 4.2 договору таким чином, що ТОВ «Артур-К»повинно було здійснювати розрахунок за весь товар, поставлений йому до відповідної, передбаченої Договором дати, тобто до восьмого числа кожного місяця) протягом 30 робочих днів, починаючи з восьмого числа кожного місяця до розгляду судом не приймається з підстав необґрунтованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони своїми діями змінили умови договору щодо моменту оплати товару, відповідно до яких строк оплати товару за договором встановити неможливо.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з викладеним, 18.05.10 р. позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про виконання зобов’язання щодо сплати 55 856,83 грн. у семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги № 28/05 від 18.05.2010 р.

З урахуванням поштового перебігу кореспонденції між населеними пунктами різних областей, днем отримання листа-вимоги про виконання зобов’язання щодо сплати 55 856,83 грн. є 29 травня 2010 р. Відповіді на зазначену претензію позивач не отримав.

Враховуючи викладене, а також той факт, що видаткові накладні підписані відповідачем без будь-яких зауважень чи заперечень, 29 травня 2010 р. відповідач повинен був здійснити повний розрахунок з позивачем.

Посилання відповідача у відзиві на позов на той факт, що позивач не довів обставин, що підтверджують наявність договірних відносин між сторонами, оскільки видаткові накладні не містять посилання на договір, судом до розгляду не приймаються виходячи з наступного.

За ствердженням позивача між сторонами не існує інших позадоговірних відносин, крім договору купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.08 р.; відповідач, в свою чергу, не надав жодного доказу, який би підтверджував існування іншого договору або правовідносин, крім договору купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.08 р.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що видаткові накладні підписані поза межами спірного договору.

Посилання відповідача на те, що видаткова накладна № РН-0000210 від 27.08.09 р. на суму 3010,20 грн. не містить відмітки отримання товару відповідачем спростовується податковою декларацією з податку на додану вартість з додатками за серпень 2009 року.

Як вбачаються з матеріалів справи, відповідач відобразив податкову накладну № РН-0000210 від 27.08.09 р. на суму 3010,20 грн., передану позивачем разом з видатковою накладною № РН-0000210 від 27.08.09 р. у податковій звітності з ПДВ за серпень 2009 р., що є підтвердженням факту отримання товару відповідачем.

Враховуючи викладене, основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 11/08 від 01.01.08 р. складає 55 856,83 грн.

Крім того, зазначена сума заборгованості (55 856,83 грн.) підтверджується належним чином завіреним та скріпленим мокрими печатками сторін Актом звірки взаєморозрахунків станом на 25.06.2010 р.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 55856,83 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що, якщо відповідач не розрахується за товар в строки, обумовлені договором, він зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочки.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував пеню за товар, поставлений 22.04.09 р. та 30.04.09 р. у сумі 2479,63 грн. за період з 20.06.2009 р. по 11.01.2010 р.; за товар, поставлений 25.06.09 р. у сумі 1062,53 грн. за період з 20.08.2009 р. по 19.02.2010 р.; за товар, поставлений 08.07.09 р., 17.07.09 р. та 03.08.09 р. у сумі 1543,94 грн. за період з 22.09.2009 р. по 21.03.2010 р.; за товар, поставлений 18.08.09 р. та 27.08.09 р. у сумі 1224,85 грн. за період з 21.10.2009 р. по 20.04.2010 р. на загальну суму 6310,95 грн.

Згідно з ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

На цій підставі позивачем нараховані інфляційні збитки у розмірі 4391,28 грн. та 3 % річних у сумі 1110,22 грн.

Враховуючи той факт, що господарський суд, приймаючи рішення, не має права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 6310,95 грн., інфляційних збитків у розмірі 4391,28 грн. та 3 % річних у сумі 1110,22 грн. за вказані позивачем періоди на тій підставі, що позивач нарахував пеню, інфляційні збитки та 3 % річних до того періоду, з якого у відповідача ще не виник обов’язок оплатити товар, а саме до 29.05.2010 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 225 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В. Чайки,4, код ЄДРПОУ 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ботаніка»(04209, м. Київ, вул. Озерна,6, оф. 96, код ЄДРПОУ 33938074) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 55856 (п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят шість) грн. 83 коп. та судові витрати: державне мито в сумі 558 (п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 57 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 80 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Суддя