Ухвала суду № 12014014, 30.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"30" серпня 2010 р. № 02-03/1286/7

Суддя Антонова В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовомФастівської районної державної адміністрації, 08500, Київська обл., м.Фастів, вул. Соборна 1

доСадівницького товариства «Зелинець», Фастівський р-н

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 3086,84 грн. встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н та б/д (вх. №3465 від 30.08.2010року) Фастівської районної державної адміністрації до Садівницького товариства «Зелинець»про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 3086,84 грн

Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено наступні вимоги: достроково розірвати договори оренди земельних ділянок від 18 грудня 2009 року; стягнути з Садівницького товариства «Зелинець»прострочену орендну плату, а саме 796,56 грн. та пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення всього 3086,84 грн.

Таким чином, позивач в позовній заяві об’єднав вимоги як немайнового характеру (розірвання договорів оренди земельних ділянок), так і майнового характеру (стягнення грошових коштів).

Згідно підпунктів «а», «б»п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір державного мита із заяв, що подаються до господарських судів: майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500,00грн.); із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00грн.).

Державне мито справляється із позовних заяв як майнового, так і немайнового характеру, а у випадках об’єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру (п. 4.5. роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998року №02-5/78).

Господарський суд, беручи до уваги, що позивачем заявлено вимоги як майнового так і немайнового характеру, зазначає, що державне мито із заявленої вимоги про стягнення 3086,84грн. підлягає сплаті у розмірі 102,00грн. (встановлений мінімум) та 85,00грн. із заявлених вимог немайнового характеру (розірвання договору оренди), що в сумі складає 187,00грн.

Однак, господарським судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви відповідно до квитанції №356 від 20.08.2010державне мито було сплачено у розмірі 31,00грн., тобто не доплачено 156,00грн

          Крім того, відповідно до п. 5.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.

До позовної заяви б/н та б/д не додано документів, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку і розмірі, оскільки в якості підтвердження сплати судових витрат, позивачем надано до суду ксерокопії квитанції №356 від 20.08.2010року на сплату державного мита та № 358 від 20.08.2010року на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, всупереч вимогам законодавства до позовної заяви не додано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку, оскільки в квитанції №358 від 20.08.2010р. на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яка додана до позовної заяви, вказані невірні рахунки сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно наказів Державного казначейства України №169 від 26.05.2010року «Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету»та №185 від 07.06.2010року «Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів рахунків обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів»з 21.06.2010року затверджені наступні реквізити рахунків господарського суду Київської області:

- на сплату державного мита –р/р 31118095700001 Банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, код платежу - 22090200, символ звітності банку –095.

- на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –р/р 31217264700001 Банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109, код платежу 22050003, символ звітності банку –264.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, господарський суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Копією вважається засвідчений уповноваженим органом документ, ідентичний за своїм змістом і формою оригіналу. При цьому в копії зазначається посада особи, яка її засвідчила, і ставиться печатка юридичної особи.

Зазначене узгоджується також з вимогами Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

При наступному зверненні до суду позивачу необхідно документи, додані до позовної заяви, подати у вигляді оригіналу або в належним чином засвідчених копіях.

Відповідно до п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, позовна заява з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.

          На підставі викладеного та керуючись п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ухвалив:

          Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

                    Суддя