Рішення № 12013882, 01.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 9/092-10

За позовом Приватного підприємства «Трансвіт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі РОЗ Агрікол КО»

Про стягнення 87232,92 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Коваленко О.Ю.(дов. б/н від 16.04.2010 р.)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Приватного підприємства «Трансвіт»(позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі РОЗ Агрікол КО» (відповідач) про стягнення 87 232,92 грн.

Ухвалою від 14.05.2010 року порушено провадження у справі № 9/092-10 та призначено її до розгляду на 15.06.2010 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов’язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Ухвалою суду від 14.05.10 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 15.06.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.05.2010 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, в зв’язку з чим ухвалою суду від 15.06.2010 р. розгляд справи відкладено на 01.07.2010 р., зобов’язано позивача надати в судове засідання письмове пояснення, в якому обґрунтувати дату, з якої починається нарахування пені; надати уточнений розрахунок пені з урахуванням ст. 232 ГК України; надати підписаний та скріплений мокрими печатками товариств акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.06.2010 р. та оригінали документів (для огляду); зобов’язано відповідача виконати ухвалу суду від 14.05.2010 року.

В судове засідання 01.07.2010 року представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.05.2010 р. та від 15.06.2010 р не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав та не надіслав; представник позивача надав в судове засідання документи, витребувані ухвалою суду.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Ухвали суду від 14.05.2010 р. та 15.06.10 р. направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, а саме: 07522, Київська область, Баришівський район, с. Морозовка, вул. Садова, 9.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 01.07.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 (1) “Конвенції про захист прав і основних свобод людини” кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку.

Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до господарського суду Київської області –15.05.2010 р., тобто кінцевий строк вирішення спору –14.07.2010 р.

Представники сторін з заявою про продовження строків розгляду справи до суду не зверталися.

Оскільки, справа № 9/092-10 двічі відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2009 року між Приватним підприємством «Трансвіт»- Підрядником (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі РОЗ Агрікол КО»- Замовником (відповідачем) укладено договір підряду № 42/09 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов’язується своїми силами і засобами по дорученню Замовника провести роботи по ремонту оперативного силоса металевого СМВУ 73.10.К45.В12 на території елеватора в с.Пісчане, Золотоноського району, Черкаської області.

Згідно з п. 1.2.договору Підрядник гарантує наявність необхідних ліцензій та дозволів для виконання робіт по цьому Договору (копії документів додатки №1,2,3,4,5).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань, крім пунктів даного Договору, пов»язаних з гарантійними зобов’язаннями Підрядника, які діють до їх повного виконання (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість робіт Підрядника визначається договірною ціною, яка складає 121740 грн. в тому числі ПДВ- 20290 грн.

Замовник перераховує Підряднику передплату на вказаний в даному Договорі рахунок Підрядника в розмірі 30% від суми договору для придбання матеріалів, що складає 36522 грн. протягом 5 банківських днів з моменту укладання даного Договору, після чого Підрядник приступає до виконання робіт (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору остаточний розрахунок за виконану роботу Підрядником Замовник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту прийому-передачи виконаних робіт.

Відповідно до п.п.4.3.2. та 4.3.3 договору, замовник зобов’язаний прийняти результати робіт Підрядника по даному Договору в порядку, передбаченому діючим законодавством України у випадках відсутності зауважень до результатів робіт та сплатити вартість виконаних робіт Підрядником по даному Договору в порядку і об’ємах, передбачених п.3.4 даного Договору. У випадку затримки сплати за виконані роботи Замовник сплачує пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Порядок прийому-передачі робіт встановлений у пункті 5 договору.

Замовник протягом 5-ти днів приймає результати робіт, виконаних Підрядником, у відповідності до Договору та підписує Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку форми №КБ-3, а також акти на приховані роботи етапа у випадку відсутності зауважень до результатів робіт (п. 5.1. договору).

Приймання-передача виконаних робіт в цілому оформляється Актом. У Акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у Замовника маються такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він втрачає право в подальшому посилатися на ці недоліки, і роботи вважаються прийнятими без недоліків ( п.5.2. договору).

Замовник зобов’язаний прийняти роботи, виконані Підрядником, не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання від Підрядника акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 5.3. договору).

У випадку мотивованої відмови Замовником прийняти виконані роботи, Сторонами складається акт з переліком претензій Замовника, в якому вказуються строки усунення недоліків в виконаних роботах (п. 5.4. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору спори чи суперечки в рамках даного Договору, урегулювання яких Сторони не можуть дійти шляхом переговорів, передаються на розгляд господарського суду.

На виконання п. 3.2 договору, відповідач перерахував позивачу передплату у розмірі 30 % від суми договору, що складає 36522,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1767 від 07.08.09 р.; решту суми у розмірі 85218,00 грн. відповідач повинен був перерахувати протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи (послуги) загальною вартістю 121740,00 грн.

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт, підтверджується належним чином підписаним та скріпленим мокрими печатками сторін актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року, відповідно до якого сторони не мають претензій одна до одної, а також підписаною та скріпленою мокрими печатками сторін довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

Акту з переліком претензій Замовника, в якому вказуються строки усунення недоліків в виконаних роботах сторонами не складався.

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Як вбачається зі змісту акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року, акт не містить дати його підписання, у зв’язку з чим 25.03.10 р. позивачем було направлено відповідачу претензію щодо виконання зобов’язання по оплаті виконаних робіт, яку відповідачем отримано 25.03.10 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок до 01.04.10 р.

За ствердженням позивача, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем підрядні роботи за вищезазначеним актом здачі –прийняття робіт у встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК України термін, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 85218,00 грн.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився; вимоги ухвал суду від 14.05.2010 р. та 15.06.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; акт здачі –прийняття робіт (надання послуг) по договору підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та претензій; відповідач не надав суду доказів розірвання чи визнання договору недійсним в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 85218,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 4.3.3 Договору передбачено, що у випадку затримки сплати за виконані роботи відповідач сплачує пеню в розмірі 2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував пеню у сумі 228,80 за період з 09.03.10 р. по 26.04.10 р.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов’язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Враховуючи обмеженість розміру нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, а також необґрунтоване зазначення дати нарахування, суд здійснив перерахунок пені за період з 02.04.10 р. по 26.04.10 р., що складає 1196,55 грн.

Відповідно до п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»господарський суд, приймаючи рішення не має права виходити за межі позовних вимог, тому задовольняє пеню у сумі 228,80 грн. (відповідно до позовної вимоги позивача).

Згідно з ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

На цій підставі позивачем нараховані інфляційні збитки у розмірі 1533,92 грн. та 3 % річних у сумі 343,20 грн. за період з 09.03.09 р. по 26.04.09 р.

Враховуючи той факт, що середній індекс інфляції за спірний період становив 0,997 та необґрунтоване зазначення позивачем дати початку нарахування штрафних санкцій, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за період з 02.04.10 р. по 26.04.10 р., що складає –255,65 грн. (мінус 255,65 грн.)

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

02.04.2010 - 26.04.201085218.000.997-255.6584962.35

Таким чином, за спірний період не відбулося інфляційного збільшення суми заборгованості, у зв’язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних збитків у розмірі 1533,92 грн.

Щодо стягнення 3 % річних, то, оскільки відповідач припустився порушення зобов’язань щодо оплати боргу, з нього підлягають стягненню 3 % річних у сумі 175,11 грн. за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

85218.0002.04.2010 - 26.04.2010253 %175.11

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 175.11 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 205, 206, 525, 526, 625, 631 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 22,33, 44, 49, 82-86 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі РОЗ Агрікол КО., ЛТД»(07526, Київська область, Баришівкський район, с. Морозовка, вул. Садова,9, код ЄДРПОУ 30467889) на користь Приватного підприємства «Трансвіт»(17500, м. Прилуки, провулок Східний, 14-А, код ЄДРПОУ 32174342) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 85 218 (вісімдесят п’ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., 228 (двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. пені, 175 (сто сімдесят п’ять) грн. 11 коп. 3% річних, державне мито в сумі 856 (вісімсот п’ятдесят шість) грн. 22 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 40 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 29.07.10 р.

Суддя Сокуренко Л.В.