Рішення № 12013881, 13.07.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 9/114-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ-ФУД”

До Відкритого акціонерного товариства “Універсам №23 Дніпро”

Про стягнення 16 882,29 грн.

Суддя Л.В. Сокуренко

Представники:

від позивача: Коршунов Р.Ю. (довіреність №111/03-УМ-10 від 09.06.2010 р.)

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ-ФУД” (Позивач) до Відкритого акціонерного товариства “Універсам №23 Дніпро” (Відповідач) про стягнення 16 882,29 грн.

Позовну заяву позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем Договору процентної позики.

Ухвалою суду від 18.06.2010 року порушено провадження у справі№ 9/114-10 та призначено розгляд справи на 29.06.2010 року. зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; відповідача зобов’язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків , письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

Ухвалою суду від 18.06.10 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

В судове засідання 29.06.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду від 18.06.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 13.07.2010 року.

В судове засідання 13.07.2010 року представник відповідача вдруге не з’явився, вимоги ухвали суду від 18.06.2010 року та від 29.06.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Ухвали суду від 18.06.2010 р. та 29.06.10 р. направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві, а саме: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова,5.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 13.07.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, справа № 9/114-10 двічі відкладалась у зв’язку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

08.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ-ФУД” - Позикодавцем (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством “Універсам №23 Дніпро” - Позичальником (відповідачем) укладено Договір процентної позики (договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, позикодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобов’язується повернути їх позикодавцю у визначений цим договором термін, а також сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлених договором.

28.12.08 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої сума позики за цим договором становить 34 950, грн.(п. 2.1 договору).

Згідно пункту 4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 08.05.2008 року), позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 31.12.2009 року.

Цей договір набуває чинності з моменту передачі коштів у сумі, визначеній у п. 2.1 договору, позичальникові і діє до 31.12.10 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором (п. 6.1 договору).

Відповідно до умов Договору, позикодавцем було перераховано позичальнику 34 950,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, отримання відповідачем грошових коштів у сумі 34 950,00 грн. підтверджується належним чином підписаним та скріпленим мокрими печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків (оригінал долучений до матеріалів справи).

За ствердженням позивача, договірні зобов’язання по поверненню позики відповідачем виконано частково, а саме на суму 18 067,71 грн. (16.03.2009 року –15 800,00 грн. та 23.02.2010 року –2 267,71 грн.), у зв’язку з чим заборгованість відповідача складає 16882,29 грн. (34 950,00 грн. –18 067,71 грн.)

Згідно пункту 2.5 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 14.05.2008 року) позичальник зобов’язаний сплачувати проценти до 10-го числа поточного місяця за попередній місяць користування позикою.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Якщо немає іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК)

Проценти нараховувалися відповідачу щомісяця відповідно до статті 1048 ЦК України.

Всього відповідачу було нараховано процентів у розмірі 16,95 грн., які відповідач сплатив у повному обсязі: 16.03.2009 року –5,04 грн. та 23.02.2010 року –11,91 грн.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобрв’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився; вимоги ухвал суду від 18.06.2010 р. та 129.06.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; акт звірки взаєморозрахунків по договору підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та претензій; відповідач не надав суду доказів розірвання чи визнання договору недійсним в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 16 882,29 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 65, 75, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 629, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1.           Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Універсам №23 Дніпро” (08132, Київська обл., Києво-святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 04326678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294926) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 16 882 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 29 коп., державне мито у сумі 168 (сто шістдесят вісім) грн. 82 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 29.07.10 р.

Суддя Сокуренко Л.В.