Рішення № 12013795, 18.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2010 р. Справа № 14/165-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Стадницька Р. Я. (довіреність б/н від 05.05.2010 р.);

від відповідача: Закомірний О. І. (витяг з протоколу № 1 від 14.09.2007 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Нові технології ОВС”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Виробничо-комерційне будівельномонтажне налагоджувальне підприємство „Спеценергомонтаж”, смт Баришівка, Баришівський район

про стягнення 50000, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП „Нові технології ОВС” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ВАТ „Виробничо-комерційне будівельномонтажне налагоджувальне підприємство „Спеценергомонтаж” про стягнення 50 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо повернення грошових коштів за договором позики від 03.06.2008 р., укладеного між гр. ОСОБА_1. та відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/165-10 за позовом ПП „Нові технології ОВС” до ВАТ „Виробничо-комерційне будівельно-монтажне налагоджувальне підприємство „Спеценергомонтаж” про стягнення 50 000, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 18.08.2010 р.

18.08.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду документи, витребувані судом, а також письмові пояснення вих. № 33 від 18.08.2010 р., в яких він позов зазначив, що у нього немає можливості повернути позику у звязку із скрутним фінансовим становищем, та просить суд прийняти рішення згідно закону.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2008 р. між гр. ОСОБА_1. та відповідачем було укладено договір позики, зареєстрований в реєстрі за № 1081, згідно умов п. 1. якого позикодавець передає, а позичальник приймає у власність 50000, 00 грн., які позикодавець перераховує протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору на поточний банківський рахунок позичальника № 26000005433001, відкритому в Акціонерному Товаристві „Індекс-Банк” міста Києва.

Відповідно до п. 2 договору зазначену вище суму позики позичальник зобовязується повернути в строк до 03.06.2010 р.

Пунктом 3. договору передбачено, що позика за цим договором є безпроцентною. За цим договором проценти не нараховуються та не сплачуються.

Згідно п. 5. договору позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві грошей.

25.11.2009 р. між гр. ОСОБА_1. та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору позики від 03.06.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1081, відповідно до п. 1.1. якого сторони домовилися викласти п. 2 основного договору у такій редакції: „Зазначену вище суму позики позичальник зобовязується повернути в строк до 03.06.2011 р.”, а п. 1.2. основного договору викласти у наступній редакції: „Позикодавець може звернутись до позичальника з вимогою про повернення позики до настання строку, передбаченого п. 2 цього договору. У такому випадку позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику у строк, вказаний позикодавцем”.

Також в договорі про внесення змін та доповнень від 25.11.2009 р., який зареєстрований в реєстрі за № 2362 сторони домовились доповнити п. 11. основного договору таким реченням: „Кожна з сторін має право відступити своє право вимоги та перевести свій борг третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України”.

На виконання умов даного договору гр. ОСОБА_1. було надано відповідачу позику у розмірі 50 000, 00 грн., що підтверджується копією квитанції № 186 від 03.06.2008 р.

07.05.2010 р. між гр. ОСОБА_1. та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги, який зареєстрований в реєстрі за № 778, згідно з умовами п. 1. якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором позики від 03.06.2008 р., зареєстрованим за № 1081 та договором від 25.11.2009 р. про внесення змін та доповнень до договору позики від від 03.06.2008 р., укладеним між первісним кредитором і боржником - Відкритим акціонерним товариством „Виробничо-комерційне будівельномонтажне налагоджувальне підприємство „Спеценергомонтаж”.

Пунктом 2. договору передбачено, що право вимоги, належне первісному кредитору, передбачає право вимагати від боржника належного виконання ним обовязків за основним договором, а саме: здійснити оплату в розмірі 50000, 00 грн.

Відповідно до п. 3. договору права первісного кредитора, передбачені основним договором, переходять до нового кредитора в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Згідно п. 4. договору право вимоги, що передається за цим договором, підтверджується основним договором.

В червні 2010 р. новим кредитором ПП „Нові технології ОВС” було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги № 3 від 08.05.2010 р., в якому він повідомив, що гр. ОСОБА_1. на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.05.2010 р., зареєстрованим за № 778, відступила права вимоги виконання зобовязання у розмірі 50 000, 00 грн. на користь ПП „Нові технології ОВС”.

У червні 2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 5 від 01.06.2010 р., яким просив відповідача повернути позику у розмірі 50 000, 00 грн. у строк до 11.06.2010 р. Факт направлення позивачем і отримання відповідачем листа-вимоги № 5 від 01.06.2010 р. підтверджується письмовими поясненнями відповідача вих. № 33 від 18.08.2010 р., які були наданні останнім в судовому засіданні.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із позикою грошових коштів, заміною сторони у зобовязанні здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, суд дійшов висновку, що на підставі вищевказаних норм у відповідності до договору про відступлення права вимоги від 07.05.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за № 778, укладеного між гр. ОСОБА_1. та позивачем, до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем обовязку по поверненню грошових коштів в розмірі 50 000, 00 грн. за договором позики від 03.06.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1081, укладеного між гр. ОСОБА_1. та відповідачем.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно частини 1 статті 1049 цього ж кодексу позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо повернення позики не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 50 000, 00 грн., що підтверджується договором позики від 03.06.2008 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1081, договором про внесення змін та доповнень до договору позики від 25.11.2009 р., зареєстрованим в реєстрі за № 2362, копією квитанції № 186 від 03.06.2008 р., договором про відступлення права вимоги від 07.05.2010 р., зареєстрованим в реєстрі за № 778.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 50 000, 00 грн. за договором позики від 03.06.2008 р., зареєстрованим в реєстрі за № 1081 є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Виробничо-комерційне будівельномонтажне налагоджувальне підприємство „Спеценергомонтаж” (ідентифікаційний код 04529364) на користь Приватного підприємства „Нові технології ОВС” (ідентифікаційний код 36925872) 50 000 (пятдесят тисяч) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості та судові витрати 500 (пятсот) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

27 серпня 2010 р.