Рішення № 12013726, 05.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/19705.08.10

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії

до          комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва в особі житлово-експлуотаційної організації № 808

про          стягнення 2501,94 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Поліщук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Стрекотень О.В., дов. № б/н від 15.10.2009

від відповідача: не з‘явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва в особі житлово-експлуотаційної організації № 808.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що ЖЕО № 808 не належно виконав свої зобов’язання за договором № 3309009409 від 06.02.2008 року щодо оплати послуг електрозв’язку, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2285,56 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 77,43 грн., відсотки річних в розмірі 23,03 грн. та пеню в розмірі 114,92 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.07.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 05.08.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.08.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2002 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, Підприємство зв’язку (далі за текстом –позивач) та Житлово-експлуатаційною організацією №808 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, Споживач укладено Договір на надання послуг електрозв’язку № 3309009409 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1 якого позивач надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 та безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до пп. 3.2.8 п.3 Договору, Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші комунікаційні послуги.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою системою оплати з поданням рахунків. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктом 4.6. Договору визначено, що у разі застосування авансової системи оплати споживач проводить щомісячно до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з поданим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до матеріалів справи, споживач в повному обсязі свій обов’язок щодо оплати наданих послуг не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2286,56 грн.

Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг згідно договору не проведено, акт звірки взаєморозрахунків не підписано.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати, або безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акту управління господарською діяльністю, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг телефонного зв’язку є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов Договору споживач мав сплатити позивачеві плату за надані останнім послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків.

Станом на день розгляду справи споживач оплату за надання послуг електрозв’язку позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 2286,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що споживач за послуги електрозв’язку протягом дії Договору сплачував з порушенням встановлених строків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення споживачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційні нарахування за обраний позивачем період нарахування.

Щодо стягнення пені встановлено наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін, споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 114,92 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва в особі житлово-експлуатаційної організації № 808 (03179, м. Київ, вул. Ірпинська, 71, р/р 26004300100493, Святошинське відділення № 9069 ОБУ м. Київ, МФО 320218, код головного підприємства 3366552, код філії 05756049) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт.1, р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) заборгованість в розмірі 2501,94 грн. (дві тисячі п’ятсот одну гривню дев’яносто чотири копійки), з яких 2286,56 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень п’ятдесят шість копійок) основного боргу, 23,03 грн. (двадцять три гривні три копійки) відсотків річних, 77,43 грн. (сімдесят сім гривень сорок три копійки) інфляційних нарахувань, 114,92 грн. (сто чотирнадцять гривень дев’яносто дві копійки) пені, а також 102 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О. С. Копитова