Рішення № 12013720, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/29920.09.10           

За позовомДочірнього підприємства “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіком”

Простягнення 208324,35 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаСтепенко О.Д. –представник за довіреністю від 04.01.2010 р.

Від відповідача Базяк О.В. - представник за довіреністю від 06.09.2010 р. 20.09.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіком” 146505,20 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 02.01.2009 р. № 50 та 156505,20 грн. неустойки.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2010 р. № 46/299, яку призначено до розгляду на 16.08.2010 р.

У судове засідання, призначене на 16.08.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі не надав.

Представник позивача ухвалу від 28.07.2010 р. виконав частково та подав суду заяву про уточнення позовних вимог (уточнена позовна заява від 13.08.2010 р. № 633), згідно з якою заявленими до стягнення з відповідача є 114458,44 грн. боргу, 25547,75 грн. пені, 34159,08 грн. боргу за час фактичного користування приміщенням після закінчення строку дії договору оренди та 68318,16 грн. неустойки, нарахованої за час фактичного користування приміщенням.

Ухвалою від 16.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 06.09.2010 р.

17.08.2010 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі № 11/08-10-01 від 11.08.2010 р. з додатками. В поданих поясненнях відповідач зазначає, що заборгованість за 2009 рік у розмірі 114458,44 грн. та поточний борг на 2010 рік у сумі 39852,25 грн. обов’язково буде ним сплачена.

У судовому засіданні 06.09.2010 р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у засіданні для ознайомлення з матеріалами справи.

06.09.2010 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 20.09.2010 р.

У судовому засіданні, призначеному на 20.09.2010 р., представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіком” не заперечує існування суми основного богу, підтвердженого актом звірки взаєморозрахунків від 05.01.2010 р., але не визнає позовні вимоги в частині нарахування пені, оскільки вважає, що позивач допустив прострочення кредитора, адже не підтвердив факту надання відповідачеві рахунків про внесення орендної плати завчасно до 20 числа кожного поточного місяця.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені уточнені вимоги та заперечив відзив відповідача. Представник відповідача підтримав мотиви часткового невизнання позову, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 р. Дочірнє підприємство “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” в якості орендодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіком” в якості орендаря уклали договір оренди нежитлових приміщень № 50, за умовами якого орендодавець (позивач) на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а орендар (відповідач) - приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване по вул. П. Лумумби, 11 загальною площею 125,4 кв.м. для використання під офіс.

Згідно з п. 2.1 вказаної угоди орендна плата становить 13042,10 грн. на місяць, при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-використання послуг по оренді.

Щомісячно, до 20 числа поточного місяця орендар зобов’язаний повністю оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності (п. 2.2).

Відповідно до п. 2.3 договору орендодавець залишає за собою право змінювати вартість орендної плати, попередивши про це орендаря не менше, ніж за місяць.

У п. 5.1 договору сторони погодили, що у разі виникнення за орендарем заборгованості з орендної плати терміном понад два місяці, орендар зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня отримання останнього рахунку на оплату, направити орендодавцеві гарантійний лист про погашення існуючої заборгованості у термін, що не перевищує періоду заборгованості, яким має підтвердити свій намір погасити борг та не припиняти дію договору достроково.

За несвоєчасну оплату платежів за умовами п. 5.2 договору орендар повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми недоїмки за кожен день прострочення.

У випадку закінчення строку дії договору орендар зобов’язаний передати орендодавцю орендоване ним приміщення по акту протягом 10-ти календарних днів у належному стані з усіма виконаними у приміщенні поліпшенням, у разі неможливості відокремити їх без заподіяння істотної шкоди приміщенню (п. 5.3).

Згідно з п. 5.4 договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі приміщення по акту.

Відповідно до п. 6.8 договору строк його дії встановлено з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р. без права його пролонгації і викупу орендованих приміщень.

Як слідує з матеріалів справи 02.01.2009 р. сторони погодили розрахунок орендної плати у передбаченому у договорі розмірі, про що було складено додаток № 1 до договору. Також, 02.01.2009 р. позивач фактично передав відповідачеві приміщення загальною площею 125,4 кв.м., що розташоване у м. Києві по вул. П. Лумумби, 11, що підтверджується двостороннім актом передачі-прийняття.

Додатком № 3 до договору сторонами затверджено акт про договірну ціну у розмірі, визначеному у договорі та додатково підтверджено, що орендна плата сплачується до 20 числа поточного місяця.

01.10.2009 р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди № 50, виклавши п. 1.1 договору в іншій редакції: “орендар на підставі даного договору та акту передачі передає приміщення, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, розташоване по вул. П. Лумумби, 11 загальною площею 54,74 кв.м.”.

Також сторонами викладено у новій редакції п. 2.1 договору, а саме: “орендна плата по цьому договору становить 5693,18 грн. на місяць в т.ч. ПДВ 948,86 грн., при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-використання послуг по оренді приміщення”.

За твердженнями позивача, за час використання відповідачем приміщенням у період строку дії договору оренди останній несвоєчасно та не у повному обсязі вносив орендні платежі, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 114458,44 грн.

05.01.2010 р. сторонами складено двосторонній акт звірки розрахунків, згідно з яким станом на 01.10.2010 р. за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі у сумі 114458,44 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представника сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Нормами ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на час розгляду справи суду не було подано доказів належної оплати за договором.

Зважаючи на умови укладеного сторонами договору, а також фактичне визнання відповідачем боргу в заявленому до стягнення розмірі, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 114458,44 грн. При цьому, суд зазначає, що сторонами не подано доказів внесення відповідачем орендної плати у період дії договору, але заявлена до стягнення сума боргу приймається судом як належним чином розрахована, адже її розмір не є більшим, ніж розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати відповідач у період дії договору відповідно до погоджених сторонами розмірів.

Вирішуючи заявлений спір в частині стягнення основного боргу, суд враховує, що позивач не надав для залучення до матеріалів справи передбачені договором сторін акти надання-використання послуг, але не вважає даний факт підставною для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач визнав суму боргу, не заперечив та не спростував факту використання у період строку дії договору прийнятого у платне користування приміщення. При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на допущення позивачем прострочення кредитора у спірних правовідносинах сторін, оскільки довір не передбачає обов’язку орендодавця передавати орендареві рахунки на внесення орендної плати, не визначає порядок вчинення таких дій та строки. На вказаних підставах, вищеописані умови п. 2.2 договору слід розуміти таким чином, що орендар має самостійно і завчасно отримати рахунок орендодавця на оплату послуг з оренди.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 34159,08 грн. боргу за час фактичного користування приміщенням у 2010-му році після закінчення строку дії договору за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р.

Як вище вказувалося, у п. 5.4 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі приміщення по акту.

Оскільки відповідач підтверджує факт фактичного користування приміщенням у період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. та не заперечує факт того, що орендна плата за вказаний строк ним не вносилася, суд вважає позовні вимоги у даній частині вимог обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Крім вказаних вище сум, позивач також просить стягнути з відповідача 68318,16 грн. неустойки за час фактичного користування приміщенням після закінчення строку дії договору у розмірі подвійної орендної плати.

Нормами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом з матеріалів справи та пояснень представників сторін, станом на 30.06.2010 р. відповідач не передав позивачеві майно, що передавалося йому за договором від 02.01.2009 р., у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення слід вважати обґрунтованими. Розрахунок позивача у даній частині позовних вимог є правильним, а тому з відповідача підлягає стягненню 68318,16 грн. неустойки.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 25547,75 грн. пені, нарахованої з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. не підлягають задоволенню судом як такі, що не підтверджені обґрунтованим розрахунком та не доведені належними доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як слідує з приєднаного до заяви про уточнення позовних вимог розрахунку пені, його проведено за весь строк дії договору, але не вказано та не підтверджено належними доказами суми боргу залежно від розрахункового періоду, періоди прострочення відповідача (який не міг заборгувати у перший місяць оренди 114 458,44 грн.), часткове внесення орендної плати. Зазначені обставини неподання позивачем доказів на підтвердження своїх вимог унеможливлюють проведення судом уточненого розрахунку сум пені.

На вказаних підставах, позов Дочірнього підприємства “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” підлягає частковому задоволенню, а судові витрати - пропорційному покладенню на сторін відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіком” (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 11, ідентифікаційний код 30384216) на користь Дочірнього підприємства “Екос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, ідентифікаційний код 23739162) 114458 (сто чотирнадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім) грн. 44 коп. основного боргу з орендної плати, 34159 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) грн. 08 грн. боргу за час фактичного користування приміщенням, 68318 (шістдесят вісім тисяч триста вісімнадцять) грн 16 коп. неустойки, 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев’ять) грн. 36 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення виготовлене: 27.09.2010 р.