Рішення № 12013500, 20.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/50120.09.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»

доВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Олійник Дмитро Олександрович

простягнення 12038,59 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Невідомий О.М.

від відповідача:не зявився

від третьої особи:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»(надалі ТДВ «СК «Віді-страхування») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі ВАТ «СК «Нова») про стягнення 12038,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ «СК «Віді-страхування»на підставі договору комплексного добровільного страхування №CLA0025 від 04.10.2008 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки yota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ugeot», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.09.2010 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1.

У судове засідання 20.09.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 25.08.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 25.08.2010 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11 на яку було відправлено ухвалу суду від 25.08.2010 р. підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6457150 від 15.07.2010 р.

Ухвала суду від 25.08.2010 р. отримана відповідачем 30.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №10546749.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2008 р. між ТДВ «СК «Віді-страхування»(страховик) та Кравченком Григорієм Іллічем (страхувальник) укладено договір комплексного добровільного страхування №CLA0025.

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 3.2 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; пожежа; стихійні лиха; викрадення.

28.03.2009 р. близько 22 год. 30 хв. на перехресті Повітрофлотського проспекту та вулиці Сурікова в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Corolla»та автомобіля », а саме: Олійник Дмитро Олександрович керуючи автомобілем »перед початком руху не переконався в безпеці маневру внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням Кравченка Григорія Ілліча.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. вимог пункту 14.6-А Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Соломянського району м. Києва №5422 від 07.04.2009 р. та постановою Соломянського районного суду м. Києва від 27.04.2009 р. у адміністративній справі №3-3314/2009, відповідно до якої ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №129 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 22.04.2009 р. суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Експертиза та оцінка»(Сертифікат субєкта оціночної діяльності №5792/07 від 04.06.2007 р.) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля yota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 10914,41 грн.

Згідно рахунку-фактури Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада»№ВДзС-4102762 від 31.03.2009 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 11009,74 грн.

28.04.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Corolla»звернувся до позивача із заявою №15/04/909/766.09 про виплату страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада».

ТДВ «СК «Віді-страхування»на підставі страхового акта №АС-001265 від 25.05.2009 р. та рахунку-фактури №ВДзС-4102762 від 31.03.2009 р., виконуючи свої зобов'язання за договором комплексного добровільного страхування №CLA0025 від 04.10.2008 р., перерахувало на рахунок ТОВ «ВіДі Автострада»суму страхового відшкодування в розмірі 11009,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №56 від 03.06.2009 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ТДВ «СК «Віді-страхування» перейшло в межах суми 11009,74 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки Відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Соломянського району м. Києва №5422 від 07.04.2009 р. вбачається, що транспортний засіб автомобіль », реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Corolla», належить громадянці Шевчук Тамарі Ігорівні та знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1. встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля », реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована ВАТ «СК «Нова»згідно із полісом НОМЕР_3.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 14.09.2008 р. (0:00) по 13.09.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу НОМЕР_3 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Шевчук Т.І., судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що Олійник Д.О. користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1., належного Шевчук Т.І. автомобіля t», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «СК «Нова».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс НОМЕР_3) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 11009,74 грн., а вартість відновлювального ремонту автомобіля Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту №129 становить 10914,41 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом НОМЕР_3.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №15/04/8.04/604-09 від 30.11.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка отримана відповідачем 02.12.2009 р., звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Враховуючи визначені полісом НОМЕР_3 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10404,41 грн. (10914,41 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом НОМЕР_3), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст.29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за витрати згідно рахунку фактури №ВДзС-4102762 від 31.03.2009р. у розмірі 95,33 грн. (11009,74 грн. 10914,41 грн.) відсутні.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1001,93 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання якщо це встановлено договором або законом може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач розраховує пеню за період з 03.01.2010 р. по 23.06.2010 р. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України за прострочення по оплаті 10499,74 грн., проте суд здійснює перерахунок, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що розмір грошового зобовязання з виконання якого відповідачем допущено прострочення становить 10404,41 грн., а не 10499,74 грн.

Вимога отримана 02.12.2009 р., а тому з урахуванням п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки 02,03.01.2010 р. є вихідними днями (субота та неділя), зобовязання мало бути виконано до 04.01.2010 р., а правомірним нарахування пені є з 05.01.2010 р.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання у розмірі 10404,41 грн., то вимоги позивача про стягнення пені у період з 05.01.2010 р. по 23.06.2010 р. визнаються судом обґрунтованими, а тому за перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання складає 986,57 грн. В іншій частині 15,36 грн. пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 148,43 грн. та індекс інфляції у розмірі 388,49 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та індексу інфляції у період з 05.01.2010 р. (встановлений судом день з якого відповідач є таким, що прострочив) по 23.06.2010 р. (визначений позивачем) з урахуванням встановленої судом заборгованості.

За перерахунком суду розмір індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача становить 343,35грн., розмір 3% річних становить 145,38 грн. В іншій частині інфляційні у розмірі 45,14 грн. та 3% річних у розмірі 3,05 грн. нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-страхування»(08131, Київська область, Києво-Святошинський ра-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56; ідентифікаційний код 35429675) суму страхового відшкодування у розмірі 10 404 (десять тисяч чотириста чотири) грн. 41 коп., пеню у розмірі 986 (девятсот вісімдесят шість) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 145 (сто сорок пять) грн. 38 коп., індекс інфляції у розмірі 343 (триста сорок три) грн. 35 коп., державне мито у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 80коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 88 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 27.09.2010 р.