Рішення № 12013384, 17.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/33117.09.10

За позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" Простягнення 329 858,52 грн. Суддя Омельченко Л.В. Представники: Від позивачаКулініч Ю.С. –представник за довіреністю від 19.08.2010 р. Від відповідача не з’явився 17.09.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк”, яке в порядку норм Закону України “Про акціонерні товариства” змінило назву на Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк”, звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” 251872,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 108 від 04.06.2007 р., 1876,96 грн. та 67847,37 грн. процентів, 593,70 грн. пені за повернення кредиту, 7668,49 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. Також, відповідно до поданого позову позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави за спірним договором, а саме: екскаватор на базі МТЗ 82.1.26, шасі № 006791, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №03508-07 від 21 травня 2007 року, видатковою накладною № ХВ-0038608 від 04 червня 2007 року; транспортний засіб, марки МАЗ, модель 551605, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 130358, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 14 червня 2007 року, реєстраційний номер АА 1067 СТ, шасі (кузов, рама) № УЗМ55160570012298, тип - вантажний самоскид, колір - білий, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності. Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/331 від 03.08.2010 р., яку призначено до розгляду на 27.08.2010 р. У судове засідання, призначене на 27.08.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, документи відповідно до вимог ухвали про порушення провадження у справі не надав. Представник позивача вимоги ухвали від 03.08.2010 р. виконав частково. 27.08.2010 р. розгляд справи відкладався. У судове засідання, призначене на 17.09.2010 р., з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” (позичальник) був укладений кредитний договір № 108 (надалі –кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у сумі 576521,60 грн. з цільовим призначенням: для фінансування операції фінансового лізингу екскаватора на базі МТЗ-82.1.06, вантажного автомобіля МАЗ-551605-280, паливно-заправника марки АТЗ-6,5 га шасі ЗІЛ 433371.

          За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується долученою до матеріалів справи випискою з рахунку № 206384218581.980 з 04.06.2007 р. по 12.12.2009 р.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч. 3 с. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору (із змінами і доповненнями № 5 від 30.03.2009 р.) кредит надається з 04.06.2007 р. по 04.12.2010 р.

Відповідно до п. 1.3.3 кредитного договору позичальник повинен повернути кредит у сумі, отриманій згідно п. 1.1 цього договору на рахунок № 206384218581/980, відкритий у Відкритому акціонерному товаристві Акціонерний банк “Укргазбанк”, МФО 320478. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені дійсним договором строки, суми непогашених у строк платежів перераховуються на рахунок обліку простроченої заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості за процентами.

Підпунктом 3.1.1 кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується на умовах цього договору відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206384218581/980 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, у сумі та термін, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за цим договором.

Відповідно до п.3.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Так, п. 1.3.2 кредитного договору (зі змінами і доповненнями № 5 від 30.03.2009 р.) позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: у терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.

Згідно п. 1.4.4 кредитного договору (зі змінами і доповненнями № 5 від 30.03.2009 р.) встановлено строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, у день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або у день дострокового розірвання цього договору. Проценти, що нараховані за період з 01 листопада 2008 року по 31 серпня 2009 року сплатити не пізніше 01 жовтня 2009 року, а також у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, у день дострокового погашення заборгованості по кредиту або у день дострокового розірвання цього договору.

Проценти сплачуються на рахунок № 206834218581/980 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок № 3600805018581/980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, у день дострокового погашення заборгованості по кредиту або у день дострокового розірвання цього договору.

Відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.2 кредитного договору за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п. 1.3 цього договору терміну кредитування процента ставка встановлюється у розмірі 17 % річних. При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процента ставка встановлюється у розмірі 27 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов’язання за кредитним договором щодо сплати процентів належним чином не виконав, станом на 16.06.2010 р. заборгованість по процентах становить 67 847,37 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2.7 кредитного договору, банк має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі, а також дострокового вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов цього договору.

Враховуючи, що судом встановлено, що позичальник порушує строки сплати процентів та повернення частин кредиту, встановлені кредитним договором, позивач правомірно вимагає дострокового повернення позичальником частини кредиту у розмірі 251872,00 грн., заборгованість по процентах за період з 01.06.2010 р. по 16.06.2010 р. у розмірі 1 876,96 грн., прострочену заборгованість по процентах у розмірі 67 847,37 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факти наявності основної заборгованості у частині неповернутої суми кредиту у розмірі 251872,00 грн. та зі сплати строкової заборгованості по процентах за період з 01.06.2010 р. по 16.06.2010 р. у розмірі 1 876,96 грн., простроченої заборгованості по процентах у розмірі 67 847,37 грн. належним чином доведені позивачем, документально підтверджені і відповідачем не спростовані жодними доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості по кредиту та заборгованості по процентах за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.3 кредитного договору встановлено, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Станом на 16.06.2010 року позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 593,70 грн. і за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 7668,49 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 593,70 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7668,49 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком (заставодержатель) та позичальником (заставодавець), було укладено договір застави від 24 вересня 2007 року.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до п. 1.1 договору застави (зі змінами і доповненнями № 1 від 30.03.2009 р.), дійсний договір забезпечує вимогу заставодержателя, що випливає з кредитного договору № 108 від 04 червня 2007 року, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого заставодавець зобов'язаний заставодержателю не пізніше 04 грудня 2010 року повернути кошти у сумі 576 521,60грн., надані для фінансування операції фінансового лізингу екскаватору на базі МТЗ-82.1.26, вантажного автомобіля МАЗ-551605-280, паливо- заправника марки АТЗ-6,5 на шасі ЗІЛ-433371, за відповідним графіком погашення.

Відповідно до п. 2.1. договору застави предметом застави є: екскаватор на базі МТЗ 82.1.26, шасі № 006791, який належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №03508-07 від 21 травня 2007 року, видатковою накладною №ХВ-0038608 від 04 червня 2007 року; транспортний засіб марки МАЗ, модель 551605, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 130358, видане УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 14 червня 2007 року, реєстраційний номер АА 1067 СТ, шасі (кузов, рама) № УЗМ55160570012298, тип - вантажний самоскид, колір - білий, який належить заставодавцю на праві власності.

Відповідно до п. 2.1 договору застави предмет застави оцінено сторонами у 546540,00 грн.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.2.8 кредитного договору (зі змінами та доповненнями № 1 від 24.09.2007 р.) встановлене право банку, у разі невиконання зобов'язань позичальником, здійснити погашення заборгованості за дійсним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави, визначеного в п. 2.1. цього договору, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. Цивільного кодексу України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі згаданого договору застави 27.09.2007 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис щодо застави рухомого майна, а саме: екскаватор на базі МТЗ 82.1.26, шасі № 006791, транспортний засіб марки МАЗ, модель 551605, 2007 року випуску, реєстраційний номер АА 1067 СТ, шасі (кузов, рама) № УЗМ55160570012298.

З огляду на наведене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме: екскаватор на базі МТЗ 82.1.26, шасі № 006791, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №03508-07 від 21 травня 2007 року, видатковою накладною № ХВ-0038608 від 04 червня 2007 року; транспортний засіб, марки МАЗ, модель 551605, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 130358, видане УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 14 червня 2007 року, реєстраційний номер АА 1067 СТ, шасі (кузов, рама) № УЗМ55160570012298, тип - вантажний самоскид, колір - білий, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності.

          Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України).           Таким чином, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

          Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33602854) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) 251872 (двісті п’ятдесят одну тисячу вісімсот сімдесят дві) грн. основної заборгованості в частині неповернутої суми кредиту, 1876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) грн. 96 коп. заборгованість по процентах, 67847 (шістдесят сім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 37 коп. простроченої заборгованості по процентах, 593 (п’ятсот дев’яносто три) грн. 70 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7668 (сім тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 298 (три тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 58 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Звернути стягнення на предмет застави а саме: екскаватор на базі МТЗ 82.1.26, шасі № 006791, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу №03508-07 від 21 травня 2007 року, видатковою накладною № ХВ-0038608 від 04 червня 2007 року; транспортний засіб, марки МАЗ, модель 551605, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС 130358, видане УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 14 червня 2007 року, реєстраційний номер АА 1067 СТ, шасі (кузов, рама) № УЗМ55160570012298, тип - вантажний самоскид, колір - білий, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова лізингова група” на праві власності.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 22.09.10