Рішення № 12013374, 17.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/34417.09.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

ДоФірми «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю

Простягнення 371210,76 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Тіхов Д.Г. –дов. № б/н від 26.05.2010 року;

від відповідача: Случак О.О. –дов. № б/н від 01.05.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.»- товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 351979,99 грн. –заборгованості, 16545,54 грн. –пені, 204,47 грн. –інфляційних втрат та 2480,76 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати щомісячних лізингових платежів за надане в користування майно, згідно Договору фінансового лізингу № 1117/12/2007 від 17.12.2007 року.

Ухвалою від 28.07.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.08.2010 року.

В судовому засіданні 30.08.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 30.08.2010 року на підставі частини 3 статті 77 ГПК України судом оголошено перерву до 17.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2010 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.          

В судовому засіданні 17.09.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(лізингодавець, позивач) та Фірмою «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач, відповідач) був укладений Договір фінансового лізингу № 1117/12/2007 (далі –Договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що лізингодавець зобов’язується придбати у свою власність транспортний засіб (далі –майно) у відповідності з встановленою лізингоотримувачем специфікацією продавця (тип: вантажний автомобіль; марка, модель: автомобільний кран КТА 25 на шасі КРАЗ-65101(дві одиниці); № шасі: буде встановлено в акті приймання – передачі; рік випуску: 2007 рік, пробіг на момент купівлі: до 100 км.; специфікація продавця: Додаток до Договору купівлі –продажу від 17.12.2007 року) та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації лізингоотримувачу в якості предмета лізингу на тривале володіння та користування за плату, а лізингоотримувач в свою чергу зобов’язується прийняти його на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору майно купується лізингодавцем у продавця майна (далі - продавець) на умовах Договору купівлі –продажу (далі –Договір купівлі –продажу) для подальшої передачі його у фінансовий лізинг.

Згідно з пунктом 2.3 Договору вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 326774,00 у.о. з урахуванням ПДВ в розмірі 20% - 54462,33 у.о., виражену в гривнях України.

Частиною 2 пункту 2.3 Договору сторони узгодили, що вартість майна (з урахуванням ПДВ), яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з п. 7.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану у «Графі 4»графіку внесення платежів (далі –Додаток № 1 до Договору) по «Курсу 1»та викупну вартість, вказану в Додатку № 1 до Договору по «Курсу 1.

Відповідно до пункту 3.1 Договору приймання майна лізингоотримувачем повинна бути здійснена протягом 5 (п’яти) робочих днів після отримання повідомлення лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець повідомляє лізингоотримувача шляхом направлення відповідного повідомлення по факсу.

Згідно з пунктом 7.1 Договору валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України та рівна одному долару США по курсу відповідно до пункту 7.1.1 Договору.

Загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 423700,10 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 53462,33 «у.о.». (пункт 7.3 Договору)

Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони ввели до вищезазначеного Договору поняття поточного боргу лізингоотримувача. Поточний борг лізингоотримувача на кожний період строку фінансового лізингу змінюється відповідно Додатку № 1 до кожного Договору фінансового лізингу, за умови внесення лізингоотримувачем чергового лізингового платежу в повному обсязі за попередні періоди.

У відповідності з пунктом 13.2 лізингоотримувач зобов’язаний в строк, вказаний у вимозі лізингодавця передати останньому майно, а також документи та приналежності, які є невід’ємною частиною майна.

Відповідно до пункту 13.8 Договору у випадку якщо лізингоотримувач у встановлені лізинодавцем строки не передає останньому майно та/або по будь –якій причині майно неможливо продати як нероздільний об’єкт в розумний строк по ціні достатній для погашення суми припинення Договору, то лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача погашення суми припинення Договору.

На виконання умов Договорів позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об’єкт прокату автокран КТА –25 на шасі КрАЗ-65101 (дві штуки), що засвідчується видатковою накладною № РН-0000469 від 28 грудня 2007 року на суму 1650208,70 грн. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серія ЯОД № 847991 від 27 грудня 2007 року.

Проте, відповідач в порушення умов Договору фінансового лізингу систематично не виконував свої зобов’язання, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 351979,99 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 351979,99 грн.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по лізингових платежах з урахуванням комісії нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 351979,99 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.5 Договору сторони узгодили, що у випадку якщо лізингоотримувач в установлені Договорами строки не здійснить оплати визначених Договорами платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в перші п’ять днів прострочки і 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення починаючи з шостого дня прострочення, а лізингодавець зобов’язується її сплатити.

Позивач за прострочення строків сплати лізингових платежів, керуючись пунктом 9.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16545,54 грн.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням пункту 9.5 Договору, графіку внесення платежів, а також прострочення по сплаті лізингових платежів, господарський суд дійшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 16545,54 грн., перерахунок якої здійснено відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 204,47 грн. та 3 % річних в сумі 2480,76 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов Договору, прострочення грошового зобов’язання по сплаті лізингових платежів та графіку платежів визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, Святошинський р –н, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б; фактична адреса: 03055, м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої, буд. 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Димитрова, буд. 5, корп. 2; фактична адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28, Бізнес –центр «Оксі», код ЄДРПОУ 33104543) 351 979 (триста п’ятдесят одну тисячу дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 99 коп. –заборгованості по лізингових платежах, 16 545 (шістнадцять тисяч п’ятсот сорок п’ять) грн. 54 коп. –пені, 204 (двісті чотири) грн. 47 коп. –інфляційних втрат, 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 76 коп. –3% річних, 3 712 (три тисячі сімсот дванадцять) грн. 11 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

28.09.2010 року