Рішення № 12013319, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/36127.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Простягнення 15451,44 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:Іваненко І.П. дов. № Д07/2010/06/25-2 від 25.06.10 р.

від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 14199,19 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 127,79 грн. інфляційних нарахувань, 143,55 грн. трьох річних відсотків та 980,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 1653010 від 23.02.10 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 11.08.10 р. було порушено провадження у даній справі № 37/361 та призначено її розгляд на 13.09.10 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.10 р. надав витребувані судом документи, зокрема, довідку з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що адресою відповідача є: АДРЕСА_1

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1052501 6 від 21.08.10 р., згідно з яким відповідач отримав ухвалу суду від 11.08.10 р. 25.08.10 р.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги довідку з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається вірна адреса відповідача, яка відрізняється від тієї адреси, яка зазначена у позовній заяві, у звязку з необхідністю витребувати докази у справі, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/361 на 27.09.2010 р.

У судовому засіданні 27.09.10 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 27.09.10 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача у даному судовому засіданні, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1653010 від 23.02.10 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 1653010 від 23.02.10 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 1653010 від 23.02.10 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, подання звіту в МВРТ № 6 не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 1653010 від 23.02.10 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 1653010 від 23.02.10 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11, розрахункова група, тел. 512-47-56, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.

Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 1653010 від 23.02.10 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з березня 2010 р. до квітня 2010 р., відомість споживання теплової енергії за період з 23.02.10 р. до 17.03.10 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за березень 2010 р. становила 14199,19 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №1653010 від 23.02.10 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконував, у звязку з чим станом на 01.07.10 р. у нього існує заборгованість у розмірі 14199,19 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 14199,19 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 127,79 грн. інфляційних нарахувань, 143,55 грн. трьох річних відсотків та 980,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 1653010 від 23.02.10 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1653010 від 23.02.10 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 14199,19 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 суми основного боргу за договором № 1653010 від 23.02.10 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 14199,19 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 127,79 грн. інфляційної складової боргу та 143,55 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 1653010 від 23.02.10 р. за період з 01.04.10 р. до 01.07.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у квітні 2010 р., травні 2010 р. та червні 2010 р. на рівні 99,7 %, 99,4 % та 99,6 % відповідно.

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 р. до 01.07.2010 р. підлягають 57,69 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 1653010 від 23.02.10 р. станом на 01.07.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 143,55 грн. трьох відсотків річних.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить стягнути з відповідача 980,91 грн. пені за порушення грошового зобовязання за договором № 1653010 від 23.02.10 р. за період з 01.04.10 р. до 01.07.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до пункту 7 додатка № 4 до договору № 1653010 від 23.02.10 р., абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною компанією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому позивач не врахував зменшення облікової ставки Національного банку України 08.06.10 р., яка постановою НБУ від 07.06.10 р № 259 була встановлена на рівні 9,5 %.

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2010 р. до 01.07.2010 р. підлягає пеня в сумі 549,68 грн.

Розрахунок розміру пені:

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

14199,1910,25 %01.04.10 р.07.06.10 р.68542,29

9,5 %08.06.10 р.01.07.10 р.237,39

ВСЬОГО:549,68 Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та обовязкових платежів НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 14 199 (чотирнадцять тисяч сто девяносто девять) грн. 19 коп. основного боргу, 549 (пятсот сорок девять) грн. 68 коп. пені, 57 (пятдесят сім) грн. 69 коп. інфляційної складової боргу, 143 (сто сорок три) грн. 55 коп. трьох річних процентів, 149 (сто сорок девять) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.